Укладення шлюбного договору в Тернополі річ не популярна. Юристи кажуть, що виною всьому менталітет та особливості відкритості слов’янської душі. Тернополяни часто вірять, що вони будуть жити добре і до поділу майна не дійде. Проте статистика - річ уперта, сьогодні Україна одна з перших країн у Європі за кількістю розлучень. Понад 60% розлучень припадають на молоді подружжя.
Найбільше шлюбних договорів в Україні укладають у столиці та великих містах, як от Одесі, Харкові, Дніпрі. Відповідно, найменше у Чернігові, Сумах, Кіровограді та Тернополі. Такі статистичні дані наводить Міністерство юстиції України.
Сьогодні в Тернополі майже не укладають шлюбні договори, розповідає місцевий юрист Віталій Вітів. Популярними в нас вони були ще у 19 та 20 столітті. До 1939 року це була загальна поширена практика у Тернополі.
- Коли сходилося дві заможні сім’ї, то без винятку прописували усі матеріальні блага, які давали на новоутворену сім’ю, - продовжує юрист. - Тією ж угодою визначали статус наданого майна.
Так як і тоді, сьогодні у шлюбному договорі передбачені майнові питання, продовжує юрист. Проте акценти договору змістилися. Сьогодні ж його укладають з метою обійти різні моменти щодо поділу майна при розірванні шлюбу. Саме тому він і непопулярний, оскільки тернополяни часто вважають, що укладання подібного договору - недовіра один до одного.
- Разом з тим, урочисте весілля є традицією для тернополян, існує навіть практика узяття кредитів на це свято, проте в цей час, зазвичай, ніхто з них не думає, що в майбутньому їхній шлюб припинить своє існування, - зазначає юрист. - І слова про «рідість і горе» будуть реальними, адже їм доведеться ділити не тільки спільне майно, а і спільні борги.
Згідно зі ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі розлучення спільне майно між подружжям поділяється порівну, при цьому борги також визнаються загальними. Шлюбний договір покликаний надавати впевненість чоловіку і дружині в тому, що він не залишиться без нічого або ж не буде залученим до тривалої судової тяганини.
- Парадокс в тому, - продовжує Віталій Вітів, що молодята більше бояться запропонувати укласти шлюбний договір, аніж поклястись один одному перед Богом, що будуть єдиним цілим до кінця свого віку. Виникає питання - якщо в особи настільки серйозні наміри, невже хтось із подружжя може хвилюватись щодо того, що він висловить своє бачення фінансового та майнового стану майбутньої сім’ї?, - дивується пан Вітів. - Навпаки, на мою думку, це стало б прикрасним іспитом для молодят на щирість.
Можна зауважити, що в Україні діє принцип «усе, що набуто в шлюбі - те ділиться порівну», і було б вірно, якби не суперечлива судова практика. В судовій практиці Верховного суду України (на сьогодні в Україні діє Верховний суд) наявні дві протилежні позиції.
Перша - належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна для здійснення підприємницької діяльності.
Друга - майно ФОП, придбане за кошти від своєї діяльності, слід розглядати як особисту приватну власність, яка не підлягає поділу між подружжям при розлученні.
Слід відзначити, що названі підходи змінювались протягом одного року. На цьому тлі виділяється стійкістю судова практика щодо «шлюбного договору».
Співрозмовник зазначає, що шлюбний логовір має ряд пеерваг для подружжя, зокрема:
1. Відіграє роль «сімейного статуту», що дає подружжю визначеність щодо основних фінансових та всіх фінансових і майнових питань.
2. Фіксує участь членів подружжя в загальному сімейному бюджеті.
3. Охороняє сім’ю від боргів окремого члена подружжя (поширеними є випадки, коли один з подружжя стає заручником колекторів через кредит чи пристрасть до азартних ігор іншого з подружжя).
4. Закріплення прав обох з подружжя в рівній мірі повинно формувати атмосферу рівності та взаємоповаги, а не відчуття заручника ситуації.
5. За допомогою контракту можна захистити те майно, яке було придбане, але не зареєстроване до створення сім’ї.
6. Шлюбний договір встановлює права й обов'язки сторін щодо взаємного утримання дітей, регулювання питань, пов'язаних з їх вихованням та утриманням у випадку розлучення, гарантії щодо матеріальної підтримки, а якщо потрібно, й утримання членів подружжя (аліменти).
- Напевно багатьом з нас не доведеться звертатись до шлюбноного договору, - продовжує Віталій Вітів, - але його наявність забезпечить спокій та позбавить тривог в кризові періоди. Існує поширена помилка про те, що контракт у шлюбі це проблема заможних, а для звичайних тернополян він ні до чого. Але насправді це не так – існує безліч пар, які не можуть досягнути взаєморозуміння, або ж навіть не вирішують розлучитися, тільки з страху розділу майна та забезпечення дітей.
Як щодо ціни питання, то Міжнародне бюро легалізації документів стягує 500 грн зазвичайний шлюбний контракт, 800 грн - за складний Деякі нотаріальні контори називають ціну – від 1000 грн.
Мета укладення шлюбного договору – врегулювати лише майнові відносини, коментує інший місцевий юрист Ростислав Небельський. Він корисний тим, що у разі правильного застосування цього правового інструменту, можна уникнути багаторічних конфліктів і судових баталій, які часто виникають після розірвання шлюбу, а інколи його правильне прописання може й зміцнювати шлюбні узи.
- Тернополянам потрібно знати, що шлюбний догововір не є формою закріпачення, тобто подружжя може за спільною заявою відмовитися від нього, а звернувшись до суду - змінити чи розірвати його, - наголошує пан Небельський.
Аби укласти шлюбний договір слід або перебувати у зареєстрованому шлюбі, або хоча б подати заяву про реєстрацію шлюбу, продовжує юрист. Цей договір є одним з тих, що потребує нотаріального посвідчення. Тому подружжя, або наречені (так іменуються ті, хто подали заяву про реєстрацію шлюбу, - прим. ред.) відчуваючи певну корисність в укладенні цього договору, можуть звернутися до юриста чи одразу до нотаріуса, які професійно викладуть волю сторін договору так, аби вона служила їх інтересу.
Нотаріальне посвідчення має гарантувати перевірку змісту договору на відповідність вимогам закону, - каже Ростислав Небельський. - Звісно, доцільність укладення такого договору лежить в площині кожної окремої ситуації, і було б не зайвим, якби наречені, окрім як до священника, пішли ще й до юриста.
Щодо цілей укладання шлюбного договору, то пан Небельський каже, що їх кілька, зокрема:
- визначити порядок користування майном, що передане у результаті укладення шлюбу, у тому числі і житлом (так званим приданим). Наприклад, подружжя може домовитися про виселення іншого члена подружжя з квартири у разі розірвання шлюбу з виплатою компенсації чи без.
- визначити статус майна подарованого подружжю, у зв’язку із реєстрацією шлюбу;
- відмовитися від поширення на майно, що набуте під час шлюбу, режиму спільної сумісної власності, тобто 50/50 і встановити режим приватної власності на шлюбне майно;
- встановити порядок поділу майна у разі розірвання шлюбу;
- встановити виплату аліментів одним із подружжя іншому (навіть без зазначення підстав);
- встановити порядок використання майна для потреб дітей (наприклад, плануючи їх навчання чи купівлю цінного майна).
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous
Angelina Shpak
Anonymous reply Angelina Shpak
Anonymous reply Angelina Shpak
Mila reply Angelina Shpak
Tarnopol Mst reply Angelina Shpak
Tarnopol Mst
Anonymous reply Tarnopol Mst