Коли почула вирок — плакала від щастя. Молоду маму шести дітей звинуватили у крадіжці 6000 євро

— Я особисто думками вже писала апеляційну заяву та готувалась до суду. Чесно скажу, на виправдальний вирок не сподівалась ані я, ані моя підзахисна, — поділилась адвокатка Ірина Худа. Саме її призначили захисницею на безоплатній основі для однолітки, яку обвинуватили у крадіжці з проникненням в житло.

Справа, каже Ірина Худа, була непростою. Тим паче, що коли її підзахисну затримали, та саме відбувала «умовно» за попередні подвиги і перебувала на іспитовому терміні. І знову таки за крадіжку. Однак 27-річна Марія щораз твердила: минулого разу так, це зробила я. Зараз — категорично ні. І не братиму чужої вини на себе…

Гроші належали сину-далекобійнику

Події відбувались 20 листопада 2019 р. в с. Ілавче на Теребовлянщині. З хати місцевої мешканки, з-під ліжка, «щезли» гроші з сумки. У ній було 5 970 євро, а станом на момент крадіжки за курсом НБУ це становило 160 194,32 грн., та 250 доларів США. Тільки частина грошей належала господині. Решта — її сину, який заробив валюту, працюючи далекобійником.

—Реалізовуючи свій злочинний умисел, обвинувачена, перебуваючи поруч з  домогосподарством, діючи умисно, повторно, таємно, переконавшись, що її дії будуть не помічені, зайшла на подвір`я вказаного господарства, підійшла до вхідних дверей будинку, які відчинила шляхом підбору ключа, та в подальшому проникла в середину будинку, в якому в одній із кімнат з сумки, яка зберігалась під ліжком викрала грошові кошти в сумі 5970 євро та 250 доларів США, — йшлось в матеріалах справи. — Маючи реальну можливість розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд, покинула приміщення житлового будинку.

Такі дії слідство кваліфікувало за 3  ст. 185 Кримінального кодексу України — таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднаного з проникненням у житло.

Клялась, що не була в тому селі і не знає, де воно

— Моїй підзахисній Марії 27 років, у неї шестеро дітей, найстаршому з яких 12 років, а наймолодшій доньці тоді було лише три місяці, — каже адвоката Ірина Худа. — Півтора року жінка провела під вартою – суд обрав їй міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави 160 тис. грн.

Марія — уродженка Рахова. Вже має судимість за крадіжку, за яку відбувала умовний термін. Проживала разом з дітьми і цивільним чоловіком на Хмельниччині. Марія клялась: грошей не брала. Якби вона вкрала понад 6 тисяч євро, давно внесла б заставу і вийшла б на волю, до дітей. Стверджувала, що в момент, коли скоїли крадіжку, вона була зовсім в іншому місті і навіть області. Саме тоді оформляла допомогу на дітей та збирала документи. У сільраді згодом це підтвердили. Та і її мобільний, як показала одна з експертиз, був далеко від місця скоєння злочину. Проте ці докази суд тоді до уваги не взяв.

— Мене, як адвоката на безоплатній основі, долучили до справи вже у березні, хоча Марію затримали 4 грудня у Теребовлі, — каже Ірина Худа. — Проти моєї підзахисної були зібрані докази – це покази сусідки, яка нібито упізнала в одній з трьох жінок, що виходили з обікраденого помешкання. Ще в хаті, яку обікрали, експерти знайшли відбиток пальця. Такі були в картотеці НДЕКЦ. Вони нібито співпали з відбитками моєї клієнтки.

Півтора року в СІЗО

Після скоєного злочину всіх осіб ромської національності ретельно перевіряла поліція. 4 грудня Марію затримали в Теребовлі і доправили до відділку для перевірки даних. Провели огляд, вилучили зв’язку з ключами, а їх було аж 53. Жінку нібито впізнала сусідка жінки, яку обікрали. За певний час оголосили підозру. 23 січня її взяли під варту, як головну підозрювану у справі. При обшуку грошей у неї не знайшли.

Основним обвинуваченням було, що Марія, за відсутності господині, підібрала ключ, зайшла в дім, вкрала гроші і втекла. Такою була версія слідства.

— Ми проводили перевірку по станціях мобільного зв’язку – мобільний телефон Марії не був в той час і в районі скоєної крадіжки, — каже Ірина Худа. — У цей час вона займалась виготовленням документів на дітей в Хмельницькій області. Ми надсилали запити у сільраду – вони підтвердили, що це так і було. Цих доказів не долучили до матеріалів справи.  

У СІЗО Марії було зле, жінка захворіла і дуже погано почувалась. Її лікували в ізоляторі, а жінка просилась: якби вкрала таку суму в євро, давно внесла б заставу і вийшла на волю, додому і до дітей.

— Вирок, на нашу думку, є справедливим, — каже адвоката. Хоча і вона, і її підзахисна переконані, що прокуратура його оскаржуватиме в апеляції. — За час судового слідства ми подали безліч клопотань. У тому числі, і про визнання доказів стороною обвинувачення неприпустимими.

Скажімо, адвокат мала претензії до недотримання вимог КПК при огляді місця події – щодо відеофіксації. У протоколі не було вказано, що саме вилучається і в який пакет поміщається.

— Ми також просили визнати недопустимим доказом висновок експерта про відбитки пальців — мала би бути постанова прокурора, а була слідчого, — каже Ірина Худа. — І вилучались вони 4 грудня 2019 року, коли Марія була фактично затримана. Насправді постанова була на інше прізвище – Любові Р. А моя клієнтка Марія Р. То на кого видавали постанову? Не було й протоколу затримання.

Були питання і до свідка-сусідки. Адвокат витребувала журнали, де фіксується, хто і коли заходив до райвідділку. Там було зафіксовано, що сусідка зайшла туди близько 15 год, а саме опізнання було майже в 23 год. Виходить, понад 7 годин сусідка перебувала у відділку?

— На впізнанні мають бути люди, максимально схожі між собою – це вимагає закон, — каже адвоката. — Тут поставили одну особу ромської національності і три українки – переодягнених у цивільне працівниць поліції. І моя клієнтка на їхньому фоні — різниця була яскравою. Про грубі порушення під час опізнання говорили і поняті.

На вироку була в залі — у наручниках і під конвоєм

Під час судових дебатів, коли прокурор просила для обвинуваченої покарання у місцях позбавлення волі строком на 6 років, — 4 не відбутих за попередньою судимістю і два за цей, Марія знепритомніла. Її довго доводили до тями. Під час оголошення вироку жінку вже не поміщали до «клітки» — вона була у залі – у наручниках і під конвоєм. Коли почула, що її виправдали, плакала.

— Моя клієнтка не сподівалась на такий вирок, хоча з першого дня твердила – навіть близько не знає, де то село, — каже адвоката. — І навіть під приводом отримати менше покарання відмовлялась брати на себе чужу провину.

Її звільнили у залі суду. Жінка разом з адвокаткою поїхала до Тернополя, а там на неї вже чекали цивільний чоловік та мама. Забрали до дітей. За кілька днів Марія дзвонила адвокатці і розказувала, як проводить час з дітьми та намагається швидко оформити всі документи на дітей.

— Визнати невинуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України виправдати її на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, — у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою, — таким був вирок Теребовлянського райсуду. — Запобіжний захід у виді тримання під вартою скасувати. Звільнити з під варти в залі судового засідання.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.