Якщо неформал, то це назавжди
Мовляв, байдуже, наскільки давно ти був, скажімо, брутальним рокером або вразливим емо, незрозумілим хіпером чи рідкісним ска… Байдуже і те, підсіла особа на „неформат” у зовсім юному, перехідному чи у дорослому віці. Бо ж, запевняють бувалі нефори, згадка про все це не згасне ніколи.
- І навіть коли косуху поміняєш на піджак, а бандану – на краватку, - сміючись, розповідає Ігор Пастур.
Хлопець запевняє, що у 2007-2010 роках був у Тернополі "трушим метал югою”. Слухав, так би мовити, важку музику та виділявся стилем одягу, притаманному субкультурі, якій належав.
Після закінчення університету Ігор подався до Києва, де отримав роботу в престижній компанії. Згодом йому довелось відмовитись і від косухи, і від попереднього способу життя.
- Статут нашої установи забороняє подібний зовнішній вигляд. Типу, щоб солідні мантри на клієнтів справляти тощо, - продовжує хлопець. – Тож мене попереднього „з’їла” кар’єра… Але я досі слухаю метал. І це для мене важливіше від якогось там прикиду в одязі.
Людей з історіями, подібними до Ігоревої, - безліч. Хтось зневажає себе за те, що більше не є неформалом й належить до „сірої маси”. Інші, як і наш співрозмовник, шукають у цьому позитивні сторони. Втім, чого точно вони у себе не заберуть, - так це спогади про розмальовані кеди, рюкзаки із нашивками улюблених гуртів чи обов’язково подерті джинси… Словом, спогади про свою молодість.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Сьогодні у Тернополі
Найчастіше
Ваші відгуки про послуги у Тернополі
