Про пару закоханих тернополян, яким батьки не дозволили одружитися, про музичне життя нашого міста, наїзд потяга на віз та ювілей пароха Володимира Громницького писали галицькі газети у жовтні 1934 і 1935 років.
Тернопіль
Тернопільський суд засудив Ст. Стецюка на рік вязниці за те, що пострілив свою наречену. Вони обоє постановили були покінчити з життям тому, що батьки не годилися на їх вінчання. Коли Стецюк вистрілив до нареченої, не міг видобути патрони з кріса, щоби опісля й себе застрілити, а тоді побачив, що наречену лише пострілив.
“Діло”, 5 жовтня 1934 року
Музичне життя в Тернополі
Коли оцінювати діяльність якоїсь інституції по її прилюдних виступах, чи наглядних добутках, то для ілюстрації вислідів праці в ділянці музичної культури вказатиб на прилюдні виступи “Терноп. Бояна” і філії Муз. Т-ва ім. Лисенка в останньому році. Треба тут зазначити, що успіхи у тій ділянці доволі значні, завдяки тісній співпраці обох названих товариств.
Заходом цих товариств уряджено в минулому році: і) Вечір творів Р. Вагнера з нагоди 50-ліття смерти великого композитора; 2) Вечір творів Дениса Січинського у 25-ліття смерти цього пеершого галицько-українського музика-професіонала; 3) Музичний вечір, в якого програмі був виклад на тему “єство музики”... Крім цього хор “Терноп. Боян” виконав у відповідному часі в церкві коляди і воскресні пісні...
“Діло”, 6 жовтня 1934 року
Ювилей о. В. Громницького
В неділю 20 жовтня цего року відбудеться в Тернополі ювилей пятьдесятьліття священства місцевого пароха о. Володимира Громницького, що його влаштовує окремий комітет. Після церковного свята є в проєкті окрема святочна академія в честь ювилята в салі “Міщанського Брацтва”, а накінець товариські сходини у салі “Української Бесіди”, котра теж збирає привіти для ювиляти.
“Діло”, 5 жовтня 1935 року
Краєва хроніка
В Добрівлянах арештовано Костя Сабата, Андрія Пруського і Мих. Киндратова під закидом нападу на почту.
“Діло”, 6 жовтня 1935 року
Незвичайна пригода
Незвичайна пригода зустріла одного селянина на залізничному шляху під Тернополем. Коли переїздив поперк шин, нагло замкнуллися по обох боках автоматичні рампи і віз не міг рушитися ні вперед, ні взад. Не багато думаючи, селянин відпряг швидко коні і втік з ними. Віз розбила машина в дрізки, але бодай коні врятувалися.
“Діло”, 8 жовтня 1935 року
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер