Тернопіль в деталях: дивіться, як виглядають фасади будинків при десятикратному зближенні

Вадим Єпур

Чи помічали ви те, як виглядають фасади тернопільських будинків? Деякі приміщеня прикрашені численними ліпнинами, фресками, бюстами. Іноді роздивитись деякі деталі навіть людині з хорошим зором не просто.
З допомогою макрозйомки та зближення зображень до 140 разів ми покажемо вам те, чого часто більшість навіть не помічає. Дивіться, буде цікаво!

Розгледіти деякі деталі не просто. Багато елементів невеликі. Деякі фасади вже обшарпані, а на деяких ліпнина сховалась під кількома шарами штукатурки та фарби після оновлення фасадів. Щоб розгледіти деякі деталі, ми скористались зумом в х35–х140 разів. Тож дивіться на Тернопіль в деталях!

Залізничний вокзал

Почати напевно варто з місця, яке бачать тернополяни та гості міста після приїзду – залізничний вокзал. Першу будівлю закладено у 1870 році. 1903–го року звели нове приміщення. Однак під час війни вокзал було зруйновано. Його відбудували у 1953 році. З тих часів фасад лише кілька разів ремонтували.

Відео дня

Читайте також:

Історія будівлі залізничного вокзалу Тернополя: знищення, ремонти та вожді. Дивіться унікальні фото!

На оздобленні фасаду є багато деталей, які розповідають історію будівлі. Є напис «1870» – рік, коли з’явилась перша будівля. «1950» та «1952» – роки відбудови.

Вздовж карнизу є декоративні елементи, які важко розгледіти, навіть якщо вдивлятися. В їх центрі – квіточка. Однак багато цих елементів покриті кількома шарами фарби.

Церква Різдва Христового

Ця одна з найстаріших святинь міста. Її будували впродовж 1602–1608 років. За переказами, в цій святині молився Богдан Хмельницький.

Фасад будівлі непримітний. Тут немає декоративних елементів чи ліпнин. Але з допомогою зуму можна роздивитися образи на одному з куполів церкви. Можна навіть прочитати, що написано в книзі в руках святого Матвія – «Хто ж це такий, що вітри та море слухані йому?».

Аптека №78

Ця будівля по вулиці Руській, 23 відома тернополянам через те, що там працювала найстаріша аптека №78. Фасад зі сторони бульвару Тараса Шевченка прикрашений численними деталями – квіти, грони винограду, вінки, імітація колон. Деякі елементи знищили

Драмтеатр

Будівлю драматичного театру збудували у 1957 році. Його прикрасили в стилі «сталінського ампіру». Такий напрямок архітектури був популярний у час післявоєнної відбудови. Будівлі прикрашали великою кількістю деталей, колонами.

Прикрашає театр композиція, де поєднано і мистецтво, і «будівництво комунізму». На фоні щасливих людей – крани, будівництва. В центрі – Тарас Шевченко. На книзі написані відомі слова: «І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом». Над кожною колоною – зірка.

Український дім «Перемога»

Будівлю звели на місці зруйнованих під час Другої світової житлових будинків. Тут був кінотеатр, тут проводили та проводять різноманітні заходи, виставки.

Відділення пошти

В цьому будинку на вулиці Чорновола знаходиться відділення «Укрпошти». На фасаді також є на що подивитися. Однак штукатурка в деяких місцях почала обвалюватися.

Житлові будинки

На перехресті вулиць Чорновола та Коперника є багато житлових будинків, які оздоблені різними елементами та ліпнинами.

Так виглядає будівля на вулиці Чорновола, 5.

А це будинок навпроти під номером 7. Він теж має багато цікавих деталей, але в очі кидаються не вони, а жахливий стан стін. Штукатурка обвалилась до цегляних стін.

Українська гімназія

Історія Української гімназії має цікаву історію. Тернопільська українська державна гімназія (1898-1920 рр.) була школою класичного типу. Обов’язковими предметами були: латинська, німецька, українська, польська (умовно обов’язкова), грецька (від третього класу), релігія, історія і географія, математика, природознавство, фізика і хімія. У сьомому і восьмому класах учили вступ до філософії, логіку та психологію.

Вона пройшла через перипетії історії, пережила багато змін в світоглядних основах суспільства, відчула прояви різної педагогічної методології, занепадала і відроджувалася знову.

1939–го року з приходом радянської влади гімназія «Рідна Школа» реформувалася в середню школу № 1, яка проіснувала до 1944 року.

На будівлі є залишки польського гербу, який збили з приходом радянської влади, однак сліди його лишилися.