Перша школа у Тернополі адаптувала 200-бальну систему оцінювання: що про це думають вчителі та учні?

• У Тернопільській школі №28 адаптовують нову систему оцінювання учнів – 200-бальну, як у вищих навчальних закладах. Минулоріч за нею навчалися десятикласники, а з початком нового навчального семестру альтернативу впроваджують і для дітей у 9 та 11 класах.
• Ми поспілкувалися з директоркою школи, вчителями й учнями про переваги та недоліки такої системи. Чому тепер принести додому «двійку» за урок – це класно? Розповідаємо.

200-бальна система оцінювання знань – це давно поширене явище серед студентів українських та закордонних вишів. Вона є накопичувальною, тобто здобувачі освіти мають можливість поступово набирати бали, які наприкінці року підсумовуються.

Однак, як зауважує директорка Тернопільської школи №28 Лілія Вавринів, така система є справжньою новацією у закладі середньої освіти. Тому коли ще у 2022 році колектив школи першим у нашому місті наважився ввести альтернативне 200-бальне оцінювання (скорочено АСО – прим. авт.) для учнів та вчителів 10 класів, ризиків було безліч. Тим не менш, вони себе повністю виправдали, а цьогоріч за системою працюватимуть ще 9 і 11 класи.

«Двійки» – більше не проблема

Чим особливе 200-бальне оцінювання і які «плюси» має? За словами директорки Лілії Вавринів, 12-бальна система, яка є спадком радянської школи, – це інструмент, що носить більш каральний, аніж мотивуючий характер для учнів. «Нова українська школа» натомість пропонує оцінювати вербально, тобто коли вчитель словами коментує роботу школярів. Це теж не зовсім об’єктивно. Тому у школі №28 вирішили спробувати інший формат оцінювання, який тільки здобуває популярність в Україні.

– Ми розуміли, що колишня система оцінювання потребує удосконалення, діти тепер не такі, як колись, а мотивувати їх застарілими методами не дієво і не дає результатів. Минулоріч спробували адаптувати для десятикласників 200-бальне оцінювання. Воно забирає будь-яке відчуття отримання оцінки, бо дитина просто набирає певну кількість балів і контролює їхню суму. А потім, наприкінці семестру чи року, переводить бали по шкалі у традиційну 12-бальну систему, – пояснює директорка.

З вересня за альтернативною системою навчаються чотири 9-х, два 10-х та два 11-х класи. 200-бальне оцінювання внесло у шкільне життя чимало позитивів. Лінія Вавринів каже: відтепер, якщо дитина за урок отримує «двійку» (наприклад, з максимальних двох балів за завдання – прим. авт.), то сліз та скандалів з батьками вдома не буде, бо це хороший результат.

Також, якщо учень вирішив не здавати певну роботу «на вже», він може виконати її пізніше, адже педагоги чітко встановлюють дедлайни (як в університеті).

Крім того, у школярів з’явився шанс підраховувати власні бали й орієнтуватись – якщо отримали достатньо для оцінки, то можна більше нічого не здавати. Це додаткова мотивація вчитись.

– Скажімо, старанні учні, які завжди були відмінниками й отримували по 10 балів, за новою системою оцінювання легко набирають 11 і 12 балів. Це дуже надихає їх до навчання! – говорить Лілія Вавринів.

На її думку, з впровадженням альтернативної системи змінилися й функції вчителя у школі. Він вже не є наглядачем, який повинен змушувати учнів працювати. Вчитель став координатором і наставником. Тим не менш, додає директорка школи №28, при адаптації 200-бальної системи виникали й різні труднощі. Зокрема, деяким вчителям було доволі нелегко перелаштуватися на новий лад. Про це наша журналістка поговорила з педагогами, які упродовж 2022 року працювали з десятикласниками.

Як до системи адаптувались вчителі

– Потреба у новій системі оцінювання виникла в першу чергу за запитами дітей та батьків, які бачили, що учні стресують, отримуючи негативні оцінки. Тому потрібні були зміни. Першим етапом реалізації альтернативної системи стала розробка вчителями критеріїв оцінювання до кожного виду робіт. Ми використовували не лише ті, які пропонує Міносвіти, але й власні, з досвіду роботи. Тобто, педагоги розробляли критерії індивідуально до свого предмету, які діти могли б відразу зрозуміти. Тішить, що вчителі активно працювали над цим, що зблизило увесь колектив. А завдяки готовим критеріям цього року, коли систему розширили на 9 і 11 класи, працювати стало куди легше, – розповідає заступниця директора школи з навчально-виховної роботи та вчителька інформатики Оксана Мазуренок.

Неоднозначне враження про 200-бальну систему спочатку склалося у вчительки інформатики школи №28 Світлани Пелішко. Здавалося б – а як за нею працювати? Жінка ділиться з нами, що вважала 12-бальну систему в якійсь мірі каральною, а коли ставила «двійки», то картала себе, що провчає учнів за їхню роботу. Адже навіть початковий рівень знань свідчить про якісь старання дитини. А коли вона цілий рік попрацювала з альтернативним оцінюванням, зрозуміла, що воно краще, аніж попереднє.

– У накопичувальній системі кожен бал – це стимул і праця. Не робиш – не маєш, все як у житті. А успішність залежить лише від учня. Вчитель стає ментором, а дитина повинна прикладати зусилля, аби отримати хороший бал. Це мені подобається, бо учні стали більше старатися і працювати. Чимало дітей, які раніше не хотіли вчитись, здобули мотивацію до відвідин уроків, – додає Світлана Пелішко.

За 22 роки роботи у школі №28 нова система оцінювання стала для неї як відро холодної води на голову, жартує вчителька англійської мови Ольга Борищук. Спершу жінка не розуміла, як працювати з дітьми, а дехто зі школярів займав позицію «я проти». А подолали труднощі… завдяки комунікації. Вчителька просила певної консультації у дітей – як вони собі уявляють кількість балів за певні завдання. Все обговорювали, і завдяки цьому наприкінці року вийшли на чітке і класне оцінювання. Крім того, зникло стереотипне ранжування на відмінників, середняків і двієчників, що дало переваги.

– Тим більше, мій предмет має нюанси: це вимова, вміння подати себе, експресивність тощо. Як на мене, англійська – це трохи театр, бо потрібно постійно говорити. А є діти з талантом до математики, які зосереджені, закриті і не люблять «виступи на публіку». Це не означає, що іноземну мову вони знають гірше, просто через свій характер не хочуть демонструвати це перед усіма. Тепер у них є інші способи досягнути високої оцінки – просто зробити більше завдань. Як от, написати додатковий твір чи виконати проєкт. 12-бальна система такого не передбачала. А ще «плюсом» є відсутність часових рамок. Вчителі не бігають за «тематичною», а дають дітям шанс щось доздати, – каже Ольга Борищук.

Дітям звикнути було дещо важко

За 200-бальною системою оцінювання школярки Анастасія Брайляк, Анастасія Сулимка та Анастасія Плевачук навчалися увесь минулий рік. Усі троє – відмінниці та були в одному з перших класів, які випробовували даний проєкт на собі. Наразі дівчата перейшли в 11-Б клас і альтернатива старим оцінкам «від 2 до 12» їх більше не дивує. Навпаки кажуть, що нова система зблизила учнів і вчителів.

– Спочатку все було незрозуміло, і деякі учні та батьки навіть обурювалися. Згодом стало ясно, що нова система більш об’єктивна, і ми швидко адаптувались. Вже за 2-3 місяці оцінили, наскільки вона краща за попередню. А в кінці семестру у спеціальних таблицях, де були види завдань і бали за них, ми переглянули успішність, – говорить президентка учнівського самоврядування Анастасія Брайляк.

– Дуже було незвично, коли додому стала приносити «двійки». Раніше це була погана оцінка, і я плакала через неї. Але зараз «двійка» – це класно. Це два бали, яких мені могло не вистачати, аби покращити свою оцінку. Тепер будь-яка активність стала важливою, – усміхається Анастасія Сулимка.

– Весь перший семестр ми звикали до нової системи оцінювання. Звісно, без труднощів не обійшлось, адже раніше ми з таким не стикались. Разом із вчителями шукали вихід із ситуації, і зараз зі сміхом згадуємо, як було важко у 2022 році. А ще вчителі стали наставниками, бо за 200-бальною системою учень сам повинен хвилюватися за свої оцінки. Але педагоги дуже нам допомагали. Деякі відразу демонстрували, яку кількість балів ми маємо і скільки ще треба набрати, – каже Анастасія Плевачук.

Ми поцікавились у вчителів, як тепер діти можуть контролювати свою успішність. Адже раніше всі оцінки вносились у щоденник учня та у класний журнал. За словами заступниці директора школи з навчально-виховної роботи Оксани Мазуренок, минулоріч учні вели паперові таблиці з оцінками. Після кожного виконаного завдання узгоджували бал із вчителем та записували його у свою таблицю. Цього року у школі №28 впровадили електронні журнали. Схема внесення оцінок не змінилась, лише тепер це роблять в Excel-таблиці, що значно зручніше. Вчитель записує бал учня у свою, а дитина – у свою. Наприкінці семестру чи року у педагога має вийти однаковий результат, який отримав і учень.

– Кожна дитина особисто бачить свої оцінки. Чужі – ні, бо це не правильно згідно з міністерськими вимогами! Крім того, вчитель не має права оголошувати оцінки на уроці. Це може морально травмувати дитину, адже вона буде порівнювати себе з іншими дітьми, – пояснює Оксана Мазуренок.

Чи потрібні оцінки у школі?

Цьогоріч у школі організували громадську організацію, яка називається «Простір 28». Директорка закладу Лілія Вавринів зауважує – відтепер мають право надавати консультаційні освітні послуги. Адаптовану до середньої школи 200-бальну систему оцінювання документально оформили і подали на авторське право. І вже є три школи: загальноосвітня школа №14 імені Богдана Лепкого та ліцей №21 - спеціалізована мистецька школа імені Ігоря Герети у Тернополі, а також приватна дитиноцентрована школа ХАБ Скул у Вінниці, з якими уклали договір про співпрацю. Ці заклади хочуть запровадити нову систему у себе.

– На наш рахунок надходитимуть кошти. Вони невеликі, але ми зможемо спрямувати їх на розвиток школи. Цікаво, що приватна школа у Вінниці вирішила адаптувати альтернативну систему оцінювання з 5 по 11 класи. Ми співпрацюємо і укладатимемо нові угоди вже з іншими закладами, – додає жінка.

У Тернопільській школі №28 вводити 200-бальну систему ще й у середніх класах поки не ризикують, каже директорка Лілія Вавринів. А що про це думають педагоги закладу? Ми поцікавились і у них.

– У 5 та 6 класах система буде недоречна, оскільки діти тільки адаптуються до середньої школи і звикати ще й до 200-бального оцінювання – це важко. А ось у 7-8 класах, як на мене, можна починати формувати у дітей відповідальність за власні оцінки. Але поки ми ще побачимо, як «спрацюють» 9-ті класи. Адже для нас цьогоріч це перший досвід, – каже вчителька англійської мови Ольга Борищук.

– У 5 класі ще триває адаптаційний період, діти виходять з початкової школи і повинне бути рівневе оцінювання. А ось з 6 класу, напевно, я б погодилась впроваджувати 200-бальну систему. Чому? Бо дитина поступово звикає до неї і вже на виході зі старшої школи це не «новинка». Та й учителям було би практичніше спростити для школярів критерії оцінювання уроків, – так міркує Оксана Мазуренок.

– Це оцінювання – це базові навички учнів, коли вони вийдуть зі школи, «плавати» у дорослому житті. Їм легше буде звикнути до університетської системи оцінювання, – каже вчителька Світлана Пелішко.

І наостанок питаємо – чи потрібно взагалі ставити оцінки дітям? На думку директорки Лілії Вавринів, це дискутивна проблема. Деяким вчителям оцінки заважають, але з іншого боку слід якось оцінювати рівень знань учнів. Особливо це важливо у середніх класах, коли ті привчаються до дисципліни. Тому повністю забрати систему оцінювання, на її думку, ніхто з освітян не ризикне. Хоча, це питання часу…

Читайте також:

Цікаве та важливе про Тернопіль у кілька кліків: школяр Арсен Горобець створив туристичний бот про рідне місто

Понад 9 мільйонів гривень на укриття в школах та садочках Тернополя: на що планують витрачати

Школи із Тернопільщини увійшли в топ-200 навчальних закладів за підсумками НМТ. Хто на якому місці?

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.