На Тернопільський празник співали "Многая літа" та освячували воду

Сотні тернополян та гостей міста завітали на урочисту Літургію з нагоди храмового празника церкви Успення Пресвятої Богородиці.
На час відправи літургії рух транспорту на вулиці Острозького патрульні перекрили.
Тернополяни удома сьогодні готують святкові обіди.

Святкову відправу на празник у Храмі Успення Пресвятої Богородиці веде єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Теодор (Мартинюк).

Цього дня щороку в храм приходять сотні, а то і тисячі тернополян та гостей міста, для того аби відсвяткувати празник. Сьогодні парафіяни йшли цілими родинами. Багато хто був у вишиванках.

Ще перед початком Служби Божої весь тротуар навпроти церкви був вщент заповнений людьми. Люди навіть виходили на дорогу. Крім того, потік християн у храм був досить великий, тому для того аби уникнути тисняви та різних непорозумінь, патрульні перекривають рух транспорту на вул. Острозького.

- Людей могло бути в рази більше, якби мерія в цей день зробила свято, однак сьогодні звичайний робочий день, - зауважує тернополянка Валентина Теслюк. - І це попри те, що міська рада сьогодні не працює.

Жінка каже, що для того, аби відсвяткувати празник і зібратися родиною вказівки мера не потрібно. На сім'ю Теслюків сьогодні чекає святковий обід.

- До празника ми готувалися заздалегідь, - продовжує вона. - Продукти закупили ще на вихідних. Біля храму ми маємо зустрітися з сватами, після чого одразу ж поїдемо до нас додому. А наші діти із внуками мають підїхати вже після роботи.

Храм Успення Пресвятої Богородиці пережив не легкі часи, каже парафіянин Олег Яцентий, його руйнування та зведення були в певній мірі символічними для тернополян.

- Якщо я не помиляюся, то приблизно в 1962 році будівля храму була підірвана радянською владою, - каже пан Яцентий. - Проте цим людям вдалося зруйнувати лише стіни храму, але це не призвело до руйнування церкви в серцях та душах тернополян. Навпаки, їхня віра ще більше укріпилася. І після того, як Радянський Союз розвалився, тернополяни почали в 1991 році зводити ще більшу та міцнішу церкву.

Вже традиційно після святкової Літургії церковний хор співає усім "Многая літа", а тоді духовенство переходить у внутрішній дворик храму, щоб освятити воду. Люди помалу розходяться, хто додому, а хто на роботу.