Без питної води можуть залишитися тернополяни

Сьогодні ситуація з питною водою для населення у Тернополі є критичною, зазначає заступник міського голови Леонід Бицюра. За його словами, у 2030 році на заході Україні питної води з відкритих водойм не буде.

Виникла велика проблема потрапляння фільтрату із зсміттєзвалища у воду. Тому найбільша проблема для нас - питна вода, - наголошує пан Бицюра. - Можливе й таке, що через 6-8 років  ми будемо купувати питну воду у постачальників. 

Якщо говорити про область, то неочищені стоки скинуті щорічно у грунт та річки обчислюються мільйонами кубів. Тому сьогодні вода - найцінніший ресурс для нас. 

Як наголошують місцеві чиновники вирішити цю проблему може лише закриття Малашівського полігону твердих побутових відходів та відкриття сміттєсортувальної лінії. Зокрема, як зазначив начальник управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Олег Соколовський насамперед необхідно визначитися, який саме завод містяни хочуть, чи то сміттєсортувальний чи сміттєспалювальний.

Читайте також: “Чим загрожує вода із крана”

Нагадаємо, що лише половину потрібних аналізів води із Верхньо-Івачівського водозабору проводив водоканал минулого року. І це, незважаючи на потрапляння стоків із солями важких металів та іншими токсинами від Малашівського звалища до водоносних шарів. До слова, стоки, або ж фільтрати – рідина, що утворюється на сміттєвому полігоні при захороненні твердих побутових відходів. Про їх просочування свідчать дані звіту науково-дослідної роботи, проведеної ще у 2009 році київським Інститутом гігієни та медичної екології ім. Марзеєва. У звіті також вказано, що з часом цей вплив стає все суттєвішим. Дослідження провели на основі даних, зібраних проектним інститутом ПрАТ «Тернопільводпроект» у 1997-2008 роках.

Малашівецьке звалище – велика екокатаcтрофа, що нависла над Тернополем, – розповідає завідуючий лабораторією гігієни ґрунтів та відходів, Інституту гігієни та медичної екології ім. Марзеєва Валерій Станкевич. – Оскільки зібрані дані за період з 1997 по 2008 роки засвідчують, що фільтрат зі сміттєзвалища проникає у водоносні шари, і як він себе завтра проявить, сказати важко.

За словами фахівця, структура порід Зборівського району така, що існують гідравлічні умови для переливу води між земними пластами і потрапляння фільтрату зі звалища – з алювіального та неогенового пласту – у верхньокрейдовий, який використовують на питні потреби Тернополя. До прикладу, навколо Малашівецького звалища «Тернопільводпроект» у 1997 році розмістив 11 спостережних свердловин для постійного моніторингу підземних вод на предмет зараження фільтратом зі звалища. За даними того ж звіту, у воді з неогенових та девонських відкладів з наглядових свердловин в районі звалища є аномально високий вміст ряду хімічних елементів. У воду надходить значна кількість продуктів розкладання органічних речовин. Аналізи води в місці розташування Верхньо-Івачівського водозабору також свідчать про те, що у пробах води з питного водозабору, відібраних на той час, виражена тенденція зростання концентрації у воді важких металів та інших речовин. 

Якщо сьогодні припинити вивіз сміття, та просто пересипати його відсівом чи піском, Малашівське звалище ще мінімум 100 років буде заражати як підземні води, так і ґрунти, – продовжує завлабораторією. 

Фахівці інституту при обстеженні звалища відібрали проби ґрунту, рослин, рідини та встановили, що в радіусі понад 2 км навколо сміттєзвалища вміст важких металів у відібраних ґрунтах перевищує санітарні норми у понад 10 разів. У звіті також зазначено, що вплив звалища на ґрунти прилеглої території, все суттєвіший. За словами фахівця, це звалище важко довести до екологічних норм, оскільки сміття там гниє і накопичує газ майже 40 років. Тож говорити, що його без проблем можна вибирати та сортувати, дещо неправильно.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google