Через брак фінансування область лишилась без «санавіації». Чим займався підрозділ?

Вадим Єпур

В редакцію «20 хвилин» звернувся працівник Станції виїзної консультативної медичної допомоги Володимир Дуда. Він розповів, що тепер «санавіації» в області немає – з 1 вересня підрозділ закрили через брак фінансування.
Чим займалась структура та чому її закрили – читайте у матеріалі.

Підрозділ надавав конусльтативну допомогу мпеціалісті по всій області. Такі є не лише на Тернопільщині, а і в інших областях країни. Про закриття підрозділу говорили кілька місяців.

Чим займався відділ?

- Це був підрозділ, який надавав медичні консультації медиків хворим по всій області, - розповідає пан Володимир. – Крім того, ми возили на операційні втручання пацієнтів по всій Україні. У відділі працювало 18 людей - 12 водіїв, 4 деспетчера, начальник та заступник. Підрозділ невеликий, але займався важливими питаннями, а тепер його в області немає.

Як розповідає пан Володимир, про те, що підрозділ закриють – говорили ще у березні. З 1 вересня підрозділ розформували.

- Все через брак фінансування, ніхто не виділяє гроші, - каже пан Володимир. – Це ж потрібно не лише зарплати працівникам, а і догляд за технікою, ремонти машин, утримання, тощо. Але як так може бути, що у інших областях ці підрозділи є, а в нас закрили через брак коштів? Я вже працюю там 7 років. Нам сказали написати заяви про звільнення, гаражі позакривали.

Чи відновлять роботу підрозділу – наразі невідомо. Робітники сумніваються, що вони повернуться до роботи

НСЗУ не фінансувала

Відділ працював майже 35 років. Як кажуть працівники – раніше були не лише автомобілі, а і авіація, однак поступово все почало занепадати. Раніше відділ належав до структури Центру екстренної медичної допомоги та медицини катастроф, однак його передали Університетській лікарні, відповідно до рішення обласної ради.

- Цей підрозділ дійсно був у нашому підпорядкуванні, але ще у квітні його передали Університетській лікарні, - розповів директор Центру екстренної медичної допомоги та медицини катастроф Михайло Джус. - Національна служба здоров’я не фінансує таку службу. Вона має бути при спеціалізованих закладах. Наразі, мені невідома ситуація з цим підрозділом.

Ми звернулися з офіційним запитом до обласного відділу охорони здоров’я. Ми очікуємо на відповідь. Про те чи відновлять роботу підрозділу та хто виконуватиме його функції тепер – читайте згодом.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (3)

Медицина

Сьогодні у Тернополі

Особистий кабінет пацієнта у смартфоні: як тернополянам створити його та які послуги доступні

За кермом — «під шафе». Начальника районного ТЦК оштрафували на 17 тисяч

Сезон розсади: що і за скільки продають на тернопільському ринку

Ярмарок для фронту: у Тернополі збирають на авто для сил безпілотних систем

Під видом реконструкції знищили культурний шар і звели багатоповерхівку — підозра забудовнику та ще трьом особам

Дивитись ще

Ми перевірили

Скільки коштують продукти на стихійному ринку: ми дізналися ціни та чи продадуть дешевше

Звільнені з полону

Здоров'я після полону: як захисникам отримати медичну допомогу

Коментарі (3)

Іван

памятаєте, як у нас влітку сміття не вивозили з міста... сморід стояв... от тоді, аби не появилась СПРАВЖНЯ епідемія, а не вигатковий covid, літали посед ночі наші кукурузники і спасали ситуацію... метеликів в темноті на висоті кілометр вони ж не ловили... сипали, як в старі добрі часи СССР

-1
Іван

напевно дуже дорого утримувати авіапарк, коли він не задіяний... один раз в декілька років, якщо би знадобилося ще, доставити швидко хворого в інше місто, такого майже не має... все роблять на місці, в місцевих лікарнях, а далі транспортують звичайним транспортом чи поїздом... а поливати зверху хімію, при всяких вспишках, типу свинячого чи собачого грипу, то можна визвати мчс і з сусідньої області... день-два, тай безкоштовно, держава платить, все ж таки епідемія, вспишка віруса, це не просто так собі... от і вся кухня

0
Цьвєк

Санавиация использовалась в СССР очень широко, в том числе для борьбы с эпидемическими инфекциями: в зоны вспышек, рискуя жизнью, вылетали лучшие специалисты. К 1968 году в СССР насчитывалось 164 больницы, к которым были приписаны самолеты и вертолеты (Ан–2, Ан–28, Л–410, Ту–104, Ми–2). Самым резонансным случаем стала история спасения трехлетней литовской девочки Расы Прасцявичуте. Летом 1983–го ее отец–тракторист случайно косилкой отрезал ей обе ступни. Она в любой момент могла умереть от потери крови и болевого шока. Самолет подняли по тревоге ночью, расчистив воздушный коридор до самой Москвы. И через 12 часов после происшествия Раса уже лежала на операционном столе в Москве. Хирург Рамаз Датиашвили впервые в мире пришил ребенку обе ноги. Когда девочка сделала свои первые шаги, он заплакал. Сейчас Раса ведет обычную жизнь.Сайт газеты «СБ Беларусь сегодня», 15.03.2017г.

Сайт газеты «СБ Беларусь сегодня», 15.03.2017г.

НОВОСТИ БОЛЬНИЦЫ
НОВОСТИ ОТРАСЛИ
НАУКА И ИННОВАЦИИ
ПОЛЕЗНО ЗНАТЬ
АРХИВ НОВОСТЕЙ

0