Чи пристосований Тернопіль для людей з інвалідністю. Ми перевірили для вас (ВІДЕО)

Однак, як тільки журналісти покинули залізничний вокзал, почалися перші складнощі. Спочатку було важко долати навіть невеликі перешкоди у вигляді підвищення бордюрів біля пішохідних доріжок. Складно було призвичаїтися до їзди в інвалідному візку. Багато переходів мають високі бордюри і самому переїхати їх фактично неможливо. Можна легко перекинутися з візка, особливо якщо він старий. Тому доводилося шукати об'їзні шляхи, часто їхати проїжджою частиною. 

Руська ще хоч трішки облаштована для людей з особливими потребами. Їдучи іншими вуличками та провулками самому, є ризик взагалі не дістатися до бажаного місця призначення, адже високий бордюр перед пішохідним переходом просто не дозволяє безпечно виїхати на нього. У дірки від старої бруківки потрапляють коліщата візка, через що він зупиняється і доводиться з усієї сили вибиратися з «пастки». 

До магазинів та аптек немає пандусів

Біля Центрального ринку, на вулиці Шептицького та Острозького багато магазинів розташовані в підвальних приміщеннях, або ж до них ведуть сходи. Тому дістатися на інвалідному візку до них проблематично, лише до декількох аптек та магазинів є пандуси чи кнопка виклику персоналу.

Під час експерименту журналісти потрапили під дощ, через калюжі у ямах поїздка містом виявилася ще складнішою. Важко було піднятися самому і скориставшись пандусом. Їх поверхня була мокрою та слизькою, а в деяких випадках кут нахилу був занадто високий. Багато старих пандусів лише «для вигляду». Щоправда, нові вже облаштовують відповідно до норм. Вони широкі та безпечні. Але таких у місті небагато.

Біля деяких аптек пандусів немає, але є спеціальні ліфти. Хоча біля однієї з них на вулиці Руській ліфт виявився неробочим та закритим на замок. Фармацевт відповів, що ліфт працює завжди, але саме в той день він зламався.

А як до туристичних місць?

Дістатися до Архикатедрального Собору Валовою на інвалідному візку складно, адже там стара бруківка. Їхати можна, але значно важче, ніж асфальтом чи новою рівною бруківкою. 

Від Центру до Тернопільського Ставу дістатися можна вулицею Руською. Пішохідні переходи там облаштовані для людей з особливими потребами. Сама територія понад Ставом вимощена бруківкою. Їхати в інвалідному візку по ній можна. До того ж, на Набережній немає крутих спусків та підйомів, тому там можуть відпочивати люди на візках.

Щоб заїхати в приміщення будівлі Тернопільської ОДА, журналістам довелося об'їжджати її з правої сторони. Там є комфортний, хоч і не надто короткий шлях для заїзду. Але всередині приміщення вже не так просто. З одного боку є пандус, з іншого - ні. 

Пандуси або кнопки виклику персоналу є і біля інших державних установ міста. Вони там зобов’язані бути. До прикладу, біля ГУ Нацполіції в області є не зовсім безпечний пандус, але є кнопка виклику чергового. Біля міської ради облаштували вже новий пандус. 

Ми переконалися, що в Центрі далеко не всюди можна потрапити людині на візочку. А що вже говорити про спальні райони? 

Люди пропонували допомогу

Загалом, шлях поїздки склав понад чотири кілометри, які журналісти подолали за дві години.

Найбільше вразило ставлення тернополян до людей з інвалідністю. Вони охоче допомагали: переїхати через дорогу, або ж відкрити двері у магазин чи аптеку. 

Пропонували свою допомогу, навіть коли журналісти про це не просили. Був випадок, коли молода пара підійшла і допомогла переїхати на іншу сторону дороги, адже там були високі бордюри. Майже ніхто, хто зустрічався на нашому шляху, не відвертав очі та не робив вигляд, що нічого не бачить. 

“Інфраструктура просто не підходить для людей з інвалідністю”

Житель Тернопільщини Іван Космина каже, що як в Тернополі, так і в районних центрах області інфраструктура міст не підходить для людей з інвалідністю.

– В нас хороші закони щодо цього питання, – каже він. – На жаль, місцева влада не дослухається людей з особливими потребами. Якщо і роблять пандус, то такий, по якому не можна виїхати, а бордюри перед пішохідним переходом якщо і опускають, то все одно залишають їх на висоті в декілька сантиметрів, а не рівняють з асфальтом.

Іван Космина впевнений, якщо люди з інвалідністю об'єднаються, вони можуть добитися певних просувань в облаштуванні інфраструктури для них.

– Ще дуже часто власники аптек та магазинів облаштовують пандуси більше для декору, обкладають мармуровими ковзкими плитами. Насправді, таким чином вони роблять ще гірше, адже піднятися такими пандусами дуже важко. Ліпше забетонуйте їх, вони втратять у вигляді, але ними хоча б можна буде скористатися. 

Засоби реабілітації тернополяни можуть взяти безкоштовно

Таку послугу пропонують в  Тернопільському міському центрі соціального обслуговування населення, що розташований на вулиці Лисенка, 8. Детальну інформацію ви можете отримати за номерами: (0352) 22 02 62, 067 53 05 940.

Жителі Тернопільської ОТГ можуть безкоштовно взяти милиці, інвалідні візки та навіть ліжка терміном на один рік. 

– Щоб їх отримати, житель громади повинен мати з собою копію паспорта, ідентифікаційного номера, а також виписку з лікарні чи посвідчення людини з інвалідністю, – каже директор центру Віталій Хоркавий. – Тут, у міському територіальному центрі, з ними укладають договір терміном на один рік. І людина безкоштовно може отримати потрібний йому засіб реабілітації.

Такий договір можна за потреби автоматично продовжити. Якщо житель не має можливості вийти з помешкання, його родичі можуть самі укласти договір та привезти людині засіб реабілітації, або ж це зроблять працівники центру.

Станом на кінець липня, на руках у тернополян знаходиться близько 170 одиниць засобів реабілітації, видані установою. У Центрі соціального обслуговування населення таких засобів є ще близько 50 одиниць.

Коментарі:

Федір Восінський, журналіст:

- Експеримент вийшов неоднозначним. З одної сторони – є тернополяни, які готові прийти на допомогу, а з іншої – інфраструктура міста не підходить для людей з обмеженими можливостями. Є центр міста, з пандусами до магазинів та аптек, із спеціальними пішохідними переходами, а також є інші райони - з високими бордюрами перед пішохідними переходами, вибитими дорогами та без пандусів. Я можу себе назвати фізично витривалою та підтягнутою людиною. Але навіть мені вже після години поїздок в інвалідному візку стало важко пересуватися. У мене почали боліти руки, а на долонях почала здиратися шкіра. Повірте, це дуже непросто! 

Вадим Єпур, журналіст:

- Я часто гуляю містом, але людей в інвалідних візочках зустрічаю дуже рідко. Це не означає, що у Тернополі таких людей немає. Але, здавалось би, бордюр, який ми навіть не помічаємо, це справжня перешкода для людини з інвалідністю. Ми самі в цьому переконалися. Не дивно, чому на вулицях так мало людей на візках. Але головне, в чому ми переконалися - тернополяни не бояться допомагати тим, хто цього потребує. Не будьмо байдужими! 

Стежте за новинами Тернополя у: Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.