Чому чоловіків обмежили в консульських послугах і коли їх відновлять

Міністерство закордонних справ України пояснило, як працюватиме тимчасове припинення надання консульських послуг чоловікам мобілізаційного віку

Нагадаємо, українські консульства в Польщі та інших країнах призупинили роботу з чоловіками мобілізаційного віку 23 квітня. 

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт МЗС.

Нещодавно в Україні був ухвалений і підписаний закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набуде чинності 18 травня 2024 року.

В міністерстві пояснили, що робота української консульської служби регламентується чималою кількістю підзаконних нормативних актів, які після ухвалення законопроєкту потребують актуалізації для їх приведення у відповідність до його вимог.

Крім того, згадані обставини сформували необхідність внесення технічних змін до алгоритмів роботи інформаційно-комунікаційних систем Міністерства закордонних справ, які використовуються для виконання відповідних консульських функцій.

Що саме припинило робити в консульствах

МЗС повідомило про тимчасове припинення з 23 квітня цього року прийому нових заяв на вчинення консульських дій від чоловіків мобілізаційного віку (за винятком заяв про оформлення посвідчень особи на повернення в Україну).

— Наголошуємо, що рішення про призупинення процесу надання консульських послуг визначеній законом категорії українських громадян є тимчасовим кроком, обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном, - повідомили в міністерстві.

Чи отримають послуги ті, хто вже подав заявку

В МЗС пояснили, що подання заяви до 23 квітня гарантує отримання нового документу. За словами міністерства, всі заяви про надання консульських послуг, подані до зазначеної дати, буде розглянуто та опрацьовано консульськими установами в повному обсязі.

— Тимчасово не будуть прийматися лише нові заяви від визначеної в новому законі категорії громадян, оскільки строк розгляду таких заяв може перевищити час, який залишився до набуття ним чинності. Ми прагнемо уберегти громадян від ситуацій, коли замовлена послуга не зможе бути зрештою надана, — зауважили в МЗС.

Чи можуть чоловіки призовного віку подати заявку для отримання документів не собі, а дитині

Запроваджені обмеження, за словами міністерства, не застосовуються у разі, коли фактичним отримувачем послуги є не сам заявник, а його неповнолітня дитина чи підопічна особа.

Коли обмеження будуть зняті

Тимчасові обмеження будуть зняті 18 травня 2024 року. Саме тоді буду прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».

Однак варто зауважити, що процес прийняття та розгляду заяв про вчинення консульських дій продовжиться з урахуванням нових вимог, що випливають із положень закону.

Чи зможуть отримувати консульську допомогу чоловіки, які оновлять свої дані в ТЦК

Міністерство заявило, що новий закон передбачає, що після оновлення даних військового обліку в ТЦК чоловіки у віці від 18 до 60 років із дійсними військово-обліковими документами матимуть доступ до консульських послуг згідно з законодавством у повному обсязі.

— Механізм оновлення та перевірки військово-облікових даних для чоловіків 18-60 років, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі визначається з-поміж доступних варіантів й узгоджується причетними державними органами. Щойно ця міжвідомча робота буде завершена, дипломатичні установи та МЗС оприлюднять додаткові докладні роз'яснення, - пояснили в МЗС.

Чи можуть чоловіки призовного віку розраховувати на консульську допомогу в разі надзвичайної ситуації

— Тимчасові обмеження жодним чином не стосуються надання консульської допомоги у разі надзвичайних ситуацій з громадянами України за кордоном. Вони стосуються лише подання певною категорією громадян заяв на отримання певних консульських послуг у визначений період, — пояснили в МЗС.

За їх даними, у разі потрапляння будь-якого громадянина України у надзвичайну ситуацію за кордоном, співробітники консульської служби надаватимуть в межах законодавства необхідну консульську допомогу в повному обсязі.

Навіщо МЗС ввело тимчасові обмеження

В міністерстві пояснили, що на них вже давно покладається обов'язок з ведення військового обліку. Відповідні функції закордонних дипломатичних установ були визначені ще постановою КМУ від 7 грудня 2016 року.

Разом з тим, на той момент законодавство розроблялося з урахуванням тогочасних реалій. Після спровокованої ескалацією російської агресії міграційною хвилею 2022 року закладені законодавством механізми військово-облікової роботи потребували докорінних змін, які лише частково вдалося врегулювати постановою КМУ від 30 грудня 2022 року. Вимагали оновлення також дотичні нормативно-правові документи.

— Зараз, після масштабного пакету змін до мобілізаційних нормативних документів, МЗС та інші державні органи мають провести колосальний обсяг роботи задля їхньої належної імплементації, — додали в МЗС.

Мобілізація в Україні: що треба знати

Більше трьох місяців пішло у Верховної Ради на те, щоб розглянути урядовий законопроєкт щодо зміни правил мобілізації та військового обліку. 11 квітня він був проголосований у другому читанні і набуде чинності за місяць після опублікування. Ймовірно, головною новиною стало те, що з документа прибрали норму про демобілізацію військових після 36 місяців служби — у Міноборони обіцяли, що підготують із цього питання окремий законопроєкт, на це є вісім місяців, зазначає «Слово і діло». 

Закон прийнято 283-ма голосами народних депутатів у редакції профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Згодом його підписав президент. 

Законом удосконалено процедури проведення заходів мобілізації, військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, соціального захисту військовослужбовців, а також окремі питання проходження військової служби для покращення якості підбору особового складу під час доукомплектування бойових підрозділів для відсічі збройної агресії проти України.

Фінальна версія документа суттєво відрізняється від початкової, зазначає «Українська правда». Чимало ключових положень, які закладалися в першому варіанті, як-то зниження призовного віку до 25 років або скасування статусу «обмежено придатний», вже унормовані.

Читайте також: 

Президент підписав Закон про мобілізацію

Новий закон про мобілізацію: розʼяснення про те, що зміниться

У кого можуть вилучити авто, за новим законом про мобілізацію

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.