Партнер рубрики

Новий закон про мобілізацію: розʼяснення про те, що зміниться

Ольга Турчак

16 квітня Президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію. Пояснюємо, коли він запрацює та які основні положення треба розуміти.

Більше трьох місяців пішло у Верховної Ради на те, щоб розглянути урядовий законопроєкт щодо зміни правил мобілізації та військового обліку. 11 квітня він був проголосований у другому читанні і набуде чинності за місяць після опублікування. Ймовірно, головною новиною стало те, що з документа прибрали норму про демобілізацію військових після 36 місяців служби – у Міноборони обіцяли, що підготують із цього питання окремий законопроєкт, на це є вісім місяців, зазначає «Слово і діло».

Закон прийнято 283-ма голосами народних депутатів у редакції профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Згодом його підписав президент.

Законом удосконалено процедури проведення заходів мобілізації, військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, соціального захисту військовослужбовців, а також окремі питання проходження військової служби для покращення якості підбору особового складу під час доукомплектування бойових підрозділів для відсічі збройної агресії проти України.

Відео дня

Фінальна версія документа суттєво відрізняється від початкової, зазначає «Українська правда». Чимало ключових положень, які закладалися в першому варіанті, як-то зниження призовного віку до 25 років або скасування статусу «обмежено придатний», вже унормовані.

16 квітня Президент підписав закон. Отож він набуває чинності вже з 16 травня.

Головні засади прийнятого Закону, зокрема, передбачають:

Відповідно до нового документа замість строкової служби буде введено базову військову службу терміном 5 місяців у мирний час та 3 місяці у воєнний час. Українці віком до 24 років зможуть обирати рік та період проходження базової служби.

Військова підготовка в Україні

Також буде запроваджено базову загальновійськову підготовка. З 2025 року вона стане елементом навчання у навчальних закладах, проводитиметься у вишах усіх форм власності.

Для того, щоб оновити дані не потрібно буде йти в ТЦК. Це можна буде зробити онлайн в особистому кабінеті або у ЦНАПі. Ті громадяни, які перебувають на військовому обліку, зможуть добровільно створити особистий електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.

Чи буде демобілізація

У законі залишили норму про право на демобілізацію людей з інвалідністю, а також демобілізація у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовослужбовець не висловлює бажання продовжити службу).

Визнані обмежено придатними мають повторно прийти ВЛК.

Військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50% від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки.

Ті, хто отримав II - III групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців), мають пройти повторний медогляд для визначення придатності до служби.

Послуги за кордоном для чоловіків

Щодо консульських послуг за кордоном, то протягом 60 днів потрібно буде оновити персональні дані в ТЦК. При цьому зробити це можна буде дистанційно електронною поштою, телефоном або через е-кабінет.

Обмеження права керування авто для ухилянтів від військової служби. Однак є вийнятки.

Перевірка документів представниками ТЦК

Під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснюватиме фото- та відеофіксацію процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації.

Необхідність обов'язково мати при собі військово-обліковий документ та показати його на вимогу представника ТЦК, поліцейського чи ДПСУ. Потрібно на період мобілізації усім громадянам віком від 18 до 60 років, що перебувають на обліку (чи зняті з нього).

Військовий облік

1.1 Обов’язок щодо військового обліку:

— усі призовники, військовозобов’язані та резервісти через 60 днів з дня набрання чинності Законом, мають з’явитись до ТЦК, у ЦНАП або скористатися електронним кабінетом і пройти звірку персональних даних із обліковими даними ТЦК;

— чоловіки, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу у правоохоронних органах, податковій, митній службі тощо, а також звільнені з такої служби, повинні протягом 60 днів після прийняття законопроєкту стати на військовий облік військовозобов’язаних у ТЦК за своїм місцем проживання;

— чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, повинні стати на військовий облік.

1.2 Громадяни зобов’язані мати при собі під час воєнного стану та/або під час проведення мобілізації військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою разом із документом, що посвідчує особу.

1.3 Реєстрування особою, яка стоїть або стає на військовий облік, у добровільному порядку електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Мобілізація та повістки

1.1 Запровадження обов’язкового проходження медичного огляду для всіх військовозобов’язаних.

1.2 Участь в оповіщенні військовозобов’язаних під час мобілізації разом із ТЦК братимуть поліція, місцеві органи державної влади, органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ і організацій.

1.3 Поважні причини неприбуття громадянина по повістці до ТЦК: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк; смерть близьких родичів.

1.4 Затверджено перелік інформації, яка має бути зазначена в повістці. Кожен військовозобовʼязаний знатиме, що це саме його повістка. Повістка перестане бути елементом шантажу та залякування.

Відстрочка

1.1 Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів;
жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти тощо, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду тощо;
усиновлювачі, опікуни, піклувальники та ін. особи, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років;
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або батьками, якщо людина сама потребує постійного догляду за медичним чи лікарським висновком;
опікун особи, визнаної судом недієздатною;
які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок , одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
які мають одного із батьків із інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати;
члени сім’ї другого ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею.
члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності.
педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти.
здобувачі освіти зараховані до інтернатури.
громадяни, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. (такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою);
військовозобов’язані до досягнення 25-річного віку, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» чи базову військову службу (такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою).

1.2 Виключено можливість ухилятися громадянам від призову під час мобілізації шляхом вступу до закладу освіти для отримання другої, третьої вищої освіти (бакалавр, магістр) чи навіть нижчої освіти за наявну.

1.3 Виключено відстрочки працівникам підприємств, установ та організацій Міністерства оборони.

Відстрочка для студентів і викладачів

Закон передбачає, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають наступні категорії здобувачів та працівників освіти:

— здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній у частині другій статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

— наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Під час прийняття Закону була врахована пропозиція народних депутатів України - членів Комітету надати аспірантам, які навчаються як за бюджетною, так і за контрактною формою навчання, право на відстрочку від мобілізації.

Заходи впливу за ухилянння

1.1 Обмеження судом громадян у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, у разі невиконання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов’язку (обов’язків).

1.2 Надання консульських дій у закордонних дипломатичних установах України здійснюватиметься за умови уточнення громадянином своїх персональних даних з обліковими даними в ТЦК.

1.3 В умовах воєнного стану оформлення паспортних документів за кордоном для громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у них військово-облікових документів.

Проходження військової служби

1.1 Запровадження базової військової служби для чоловіків віком від 18 до 25 років.

1.2 Базова військова служба триватиме:

— в мирний час – до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка;

— під час дії воєнного стану – на строк до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка.

1.3 Запровадження базової загальновійськової підготовки у вищих навчальних закладах будь-якої форми власності з 1 вересня 2025 року.

1.4 Запровадження короткострокових контрактів на військову службу під час воєнного стану (для громадян віком від 18 до 25 років, для медичних фахівців та психологів – 1 рік).

1.5 Запровадження додаткової вимоги — проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби — для прийняття на державну службу, службу в органи місцевого самоврядування, в органи поліції та прокуратуру.

Соціальні питання та заохочення для військових

1.1 Щорічна основна відпустка тривалістю 30 днів під час дії воєнного стану, протягом календарного року може надаватися частинами, при цьому одна частина не менше 15 календарних днів.

1.2 Додаткова відпустка за знищену техніку тривалістю не більше 15 календарних днів на рік.

1.3 Додаткова відпустка військовослужбовцям, звільненим із полону, тривалістю 90 календарних днів із збереженням грошового забезпечення;

1.4 Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця не може становити менше 15 мільйонів гривень;

1.5 У разі укладення контракту, одноразово надається сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тисяч гривень.

1.6 У разі укладення першого контракту надається одноразова компенсація 50 відсотків від першого внеску за програмою Є-оселя, додатково 100 тисяч гривень після першого року військової служби, та ще 100 тисяч гривень після другого.

1.7 Не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, зокрема, банками, а також проценти за користування кредитом, окрім кредитних договорів щодо придбання майна або автомобіля.

Хто підлягає бронюванню від мобілізації

Закон визначає категорії військовозобовʼязаних, на яких поширюється бронювання. Відповідно бронюванню підлягають:

держслужбовці категорії «А», голови обласних та районних рад, а також сільські, селищні, міські голови;
держслужбовці категорії «Б» та «В», працівники органів місцевого самоврядування – до 50% серед усіх військовозобов'язаних, які працюють в установі;
працівники Національної поліції, НАБУ, Державного бюро розслідувань, органів прокуратури, Бюро економічної безпеки, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, судів, органів досудового розслідування, патронатних служб державних органів;
робітники підприємств, установ та організацій, що виконують мобілізаційні завдання;
працівники підприємств, які є критично важливими для забезпечення потреб сил оборони або функціонування економіки під час воєнного стану.

Нові підстави для звільнення з військової служби

У законі про мобілізацію перераховані сімейні обставини та інші поважні причини, які дають право звільнитися з військової служби.

після полону (недобровільного);
при встановленні інвалідності;
при призначенні суддею, обранні нардепом;
генерали за рішенням військового керівництва
при закінченні терміну дії договору, укладеного під час дії воєнного стану;
за сімейними обставинами (умови, аналогічні для отримання відстрочки).

Мобілізація транспорту

Під час мобілізації українці повинні надавати будівлі, споруди, транспортні засоби та інше своє майно Збройним силам України та іншим військовим формуванням із подальшим відшкодуванням вартості.Повідомляє РБК-Україна.

Тобто, якщо у людини є лише один автомобіль, його не будуть вилучати.

Член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський пояснював, що в новому законі конкретизували, що транспорт не вилучатимуть, якщо він "є єдиним джерелом забезпечення існування людини".

"Якщо є більш ніж один транспортний засіб, якщо вони можуть потенційно бути пристосовані до виконання завдань сектору безпеки і оборони, то вони можуть бути вилучені. Але йдеться винятково про специфічні транспортні засоби, тобто легковий автомобіль звичайний точно не потрібен для Збройних сил.

Йдеться про вантажні автомобілі, які підходять для перевезення боєприпасів, особового складу, про спеціальну техніку, що може працювати в умовах бездоріжжя. Тому я думаю, що 90% громадян точно не варто перейматися про ці норми, які ми уточнили", – наголошував в одному з інтерв’ю Веніславський.

Він також пояснив детальніше, як має працювати алгоритм перед вилученням авто:

Збройні сили формують, які їм потрібні транспортні засоби, потім у межах цих потреб у конкретних адміністративно-територіальних одиницях в областях формуються мобілізаційні замовлення і вони ставляться на облік у ТЦК і можуть бути вилучені.

"Але це не означає, що вони обов’язково будуть вилучені. Легкових транспортних засобів точно в таких потребах немає", – каже народний депутат.

Інформацію про наявні транспортні засоби у громадян ТЦК отримає від органів, що ведуть їхній облік (МВС, Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства).

Однак, попри слова влади, що ймовірність вилучення саме легкових авто доволі низька, серед українців значно зріс запит про "перереєстрацію авто", зокрема, через "Дію". Громадяни все більше почали переоформлювати авто на інших членів сім’ї, до прикладу.

Більше читайте у публікації У кого можуть вилучити авто, за новим законом про мобілізацію

Що з мобілізацією жінок

Примусової мобілізації жінок у новому законопроєкті не передбачено.

Жінки, які отримали медичну чи фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік. Жінки, професія яких споріднена з військово-обліковою спеціальністю, можуть стати на облік за бажанням.

При цьому під час воєнного стану жінок, які стоять на військовому обліку, можуть призвати лише добровільно. У мирний час жінки можуть піти на військову службу або службу у військовому резерві за добровільним договором.