«Дієва громада» - просвітницький проект, що має на меті показати тернополянам їхні можливості як громадян. Кожному, згідно з законом, передбачено багато інструментів отримання інформації, впливу на владу, участь у прийнятті рішень, контролю за витратою бюджетних грошей. Більшість про них не знають і продовжують вважати «ми ні на що не впливаємо».

Проект покаже ті інструменти, якими може скористатися кожен. «Доступ до інформації», «Дані державних реєстрів», «Вплив на прийняття рішень», «Доручення місцевим депутатам», «Громадські ініціативи» - про ці та інші теми ви зможете прочитати у нашому виданні. Реалізовує проект «Дієва громада» із залученням експертів з кожної з тем, громадська спілка «Рада бізнесу Тернопілля», благодійний фонд «MagneticOne.org» та Медіа Корпорація «RIA». Окрім публікацій, будуть і короткі відео на ютуб-каналах, круглі столи та інформаційні брошури.

Модуль №4 Петиції, звернення, ініціативи

У вашому будинку, районі, місті чи у якійсь зі сфер є проблема, яку треба вирішити? Ви знаєте як щось покращити в громадському житті чи комуналці? Треба новий маршрут, обладнання в лікарню, звільнення чиновника, втручання влади? Дійте, у вас достатньо формальних, тобто тих, на які відреагують офіційно, інструментів. Основні з них, як у Тернополі, так і в інших населених пунктах: електронна петиція, звернення на сесії, громадський проект рішення завдяки «місцевій ініціативі».

Про ці інструменти розповість наш сьогоднішній експерт Назар Зелінка – депутат тернопільської міської ради, який зробив найбільше поправок до регламенту роботи ради та документів, які посилюють прозорість міської ради.

- Сьогодні кожен громадянин є не менш впливовим, аніж активісти, журналісти і навіть як депутати в частині повноважень, - каже пан Зелінка. – Просто є дві проблеми: громада не знає про можливості і громаді ліньки докладати зусиль та час для досягнення змін. Треба виправляти!

Петиції

Найпростіший «диванний спосіб» впливу на владу щодо вирішення проблем чи досягнення змін – електронні петиції. Їх можна подати кожному містянину з дому на сайті https://e-dem.in.ua/ternopil/petition/ .

 - Якщо петиція набере 300 голосів інших тернополян, її зобов'язані розглянути, а заявнику відповісти, - каже депутат. – Часто розглядають і ті петиції, які не набрали достатньо голосів, але питання чи пропозиції резонансні. Проте з е-петиціями не все ідеально. Приміром, навіть ті петиції, які набрали 300+ розглядають не на сесії чи виконкомі, а в якомусь комунальному підприємстві, управлінні чи хтось із замів мера. Тобто втрачаєтьcя вплив громади, бо саме депутати – представники людей. Я пропонував зміну, якою всі петиції мали б йти на сесію, але її не підтримали. Тим більше, закон говорить, що розглядати петиції має орган місцевого самоврядування, тобто депутати на сесії. Крім того, часто заявникам в ручному режимі відмовляють в публікації петицій. Особливо, коли петиції критикують чи перечать діям влади…

Виступ на сесії

Складнішим, бо ж треба публічно говорити, інструментом є звернення тернополян під час пленарних засідань сесій міської ради. Так, кожен згідно з законом може прийти і виступити перед депутатами та журналістами, щось запропонувати чи поставити вимогу. Можливо це не є гарантією вирішення проблеми, але це публічна площина і все фіксується.

 - Якщо людина не може виступити, то це за неї може зробити депутат, бо законом передбачене озвучення депутатом заяв чи звернень, - продовжує депутат. - Мало тернополян тим користуються, а даремно, бо більшість проблем вирішуються лише через їх публічне озвучення. Таким чином не раз зупинялись чи призупинялись будови чи «на горіхи» отримували чиновники. Людині просто достатньо написати заяву на ім’я міського голови з повідомленням, що хоче бути присутньою на сесії та озвучити своє звернення щодо проблеми. Заяву треба подати в відділ звернень на Листопадовій, 6.

Місцева ініціатива

Найскладніший інструмент для громади і він же найактивніший – місцева ініціатива. Якщо говорити спрощено, то група людей може розробити проект рішення на розгляд місцевої ради без погодження з чиновниками і, навіть, без їхнього бажання. Щоправда, в Тернополі такого ще ніхто не пробував. Детально про «Місцеву ініціативу» та процедуру її втілення можна прочитати в Статуті громади та положенні на сайті міської ради http://rada.te.ua/normative-documents/statut-gromadi-mista-ternopolya/4335.html

 - Право на місцеву ініціативу, тобто винесення на голосування проекту рішення, розробленого громадою, в державі існує вже з десять років, - каже Назар Зелінка. – Проте закон каже, що процедуру визначає Статут і положення. В наших вони були прописані так, що не могли діяти. Депутат міської ради Андрій Шкула вніс зміни до частини нормативних актів і тепер процедура дієва. Щоправда, у всіх містах ця процедура складна: потрібна ініціативна група, декілька сотень підписів, дотримані вимоги законів. Складно, але реально. Якби хто надумав втілити місцеву ініціативу, то і я і Андрій готові допомогти.

У наступній публікації ми напишемо про ще один інструмент для громади – депутата. Виявляється, у виборців є маса важелів, аби щось просити і навіть вимагати в обранця.