Директора, який ставив дітей на коліна, звільнили

Як сприйняли звістку в навчальному закладі? По-різному, розповідає студентка третього курсу Олена Лацік.
- Більшість учнів - раді, але є й такі, які були в добрих стосунках з директором то для них звістка стала не такою приємною, - каже вона.

Пр атмосферу в училищі дівчина розповідає багато. Каже, що директор справді мав авторитарний метод виховання.

- Ми часто їздили на поля в позаурочний час, наприклад, літом поїхали в село Козлів збирати помідори, нас чомусь не забрав автобус, то ми пішки добирались до найближчого села, а потім їхали до Тернополя - брудні та голодні, - розповідає студентка. - Учні інших курсів, знаю, їздили на малину. За кілограм зібраної малини їм платили по три гривні, півтори вони віддавали училищу - куди поділись ті гроші, ми не знаємо. Крім того,у закладі діяла система штрафів за погану поведінку, у нас збирали мобільні телефони, хто користувався ним не тоді, коли дозволяли, мусив платити штраф. 30 грн давали на руки директору. Учні періодично купують рідке мило для вчительського туалету, шурупи, щітки, хлорку та інші.

Про випадок, який стався у жовтні, коли директор поставив хлопців на коліна, дівчина дізналась від друзів, адже в той день вона не була присутня на лінійці.

- Говорили, що він так сказав - «Курили, значить, ставайте на коліна і просіть вибачення!», хлопці боялись не слухатись директора, - додає Олена. - Такі випадки непоодинокі. Колись одного з юнаків привселюдно ганьбив за те, що той має щетину і не голиться. Учень пояснював, що через часте голінння в нього з’являється подразнення на шкірі, тоді директор сказав принести довідку від косметолога, а потім відчитував на лінійці. Він полюбляв так привселюдно «попускати» людей.

Адміністративним методом впливу на недобросовісних учнів, за словами Олени, було скорочення стипендій. Цього боялись всі. Хто багато «виступав» - пропонували забрати документи.

- Найцікавіше було з банкетами, на різні свята директор організовував посиденьки в їдальні, тоді пятеро студентів мали  приготувати фуршет, усе подати на стіл та прибрати за гостями - таке собі практичне заняття, - каже вона. - Або ще одне - коли на занняті пан Андрій роздав усім по пляшці горілки та наклейки - каплунівка, казав клеїти. Ходили чутки, що десь у якомусь селі він потім ту горілку роздавав чи продавав.

Підтверджує Олена і той факт, що на студентів адмінстрація чинила психологічний тиск.

- Коли одна дівчина на камеру розповіда про ситуацію в закладі, дректор її півтори години тримав у кімнаті в гуртожитку і погрожував відрахуванням, а потім її мамі казав, що такого не було. Я була свідком, це справді було, - наполягає дівчина.

Поговорити з паном Каплуном та дізнатись його думку не вдалось. На дзвінки він не відповідає.