Тернополянам у формі гри запропонували відчути себе у шкурі переселенця

-    Ця гра має зовсім не розважальний формат, а соціальний та навчальний, - розповідає представник програми «Радник з питань ВПО» Людмила Неверицька. – Це «бродилка», у якій за допомогою ходів люди зможуть побачити реальні ситуації, які трапляються з переселенцями. 

Через цю гру, як каже пані Людмила, до людей хочуть донести те, що на шляху переселенців до нового життя є чимало бюрократичних запитань та інших проблем. Також до людей хочуть донести антидискримінаційний настрій та стерти стереотипи. 

















-    Гра націлена на представників місцевої громади та урядових організацій, які співпрацюють з внутрішньо переселеними особами, - додає Людмила Неверицька. – Ми пропонуємо людям пройти цих вісімдесят ситуацій і дійти до фіналу. Хоча він теж умовний, бо цим шлях переселенця не закінчується. Це наступний крок до вирішення ряду інших питань та проблем. 

Один з прикладів ситуацій в грі: «Ви потрапили у списки СБУ. Зачекайте або поверніться на кілька ходів назад». У грі є, як і позитивні, так і негативні ситуації. Наприклад: «Ви стали переможцем гранту від міжнародної програми» і ви просуваєтесь на кілька ходів вперед. Або ж назад, коли потрапляєте на місце зупинки, де пише: «Черга запису в банк два тижні. Зачекайте два тижні, щоб оформити банківську картку переселенця».  

-    Я сама є переселенкою і живу в Тернополі разом з сім’єю більше трьох років, - координатор колцентру для переселенців в Тернополі Яна Шкуратова. – Приїхала сюди з Луганська. Для нас є дуже важливим розуміння та підтримка представників держорганів, які прийшли на цю гру. Ми постійно з ними стикаємось і я маю надію, що такі заходи трішки відкриють їхні серця до нас. Також хочу подякувати представникам бібліотеки, що підтримали нас і дозволили провести цей захід. 

В «Переселенську блуканину» зіграла начальник відділу тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ірина Максимюк. 

-    Гра не задля розваги. Бувають моменти, коли і піджимає сльозу, - каже пані Ірина. – Завжди співчутливо відносишся до людей, які стикаються з проблемами. Але в цій грі є дуже багато м моментів. І я зрозуміла, що про ті перешкоди, які є у переселенців  знала лише на відсотків сорок. 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google