Гранітні плити демонтували, а родина обіцяє подавати до суду: подробиці скандалу на «Пантеоні Героїв»

• Родина загиблого захисника Віталія Стадника розцінює демонтаж як наругу над могилою та обіцяє подавати до суду.
• Натомість рідні інших захисників продовжують наполягати на дотриманні рівності, вшануванні та переконують, що кладовище – не місце для помпезності.

За попередніми умовами демонтувати конструкцію надмогильної споруди мали рідні загиблого Віталія Стадника або ж наймані ними будівельники. Для проведення робіт родині давали час до 23 жовтня 2023 року включно. Зі слів директора СКП «Ритуальна служба» Сергія Тлумацького, Марія та Олег Стадники отримали вимогу і, попри всі обіцянки дотриматися, проігнорували її.

Ми демонтували, як і обіцяли

Тож, з 07.00 до 07.30 24 жовтня працівники спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» під наглядом правоохоронців провели демонтаж бетонованої коробки та гранітних плит.

— Фундамент під надмогильну споруду поставили без дозволу, автівка з будівельниками, яких найняли Стадники, заїхала на територію без перепустки. Коли охоронці підходили до будівельників і просили призупинити роботу, то вони ніяк не реагували. Ми зверталися в поліцію, але навіть правоохоронці не змогли вплинути на роботу підрядників і до кінця дня вони повністю завершили бетонування. Я неодноразово особисто спілкувався з пані Стадник, але ніякі вмовляння на родину так і не подіяли. Тому ми мали зробити все відповідно до законодавства, — розповів Сергій Тлумацький.

Під час розмови з журналістами, Сергій Тлумацький наголошував, є положення про «Пантеон Героїв» і його обов’язково треба дотримуватися.

— За проєктом «Пантеону Героїв», могили загиблих захисників у російсько-українській війні повинні мати однаковий вигляд, алею до поховань мають відремонтувати, а на вході до кладовища збудують капличку. Родина бачила, що почалося будівництво, всіх попереджали про те, що могили будуть в єдиному стилі. А зараз починають нам погрожувати судовими позовами. Що більше, 23 жовтня до мене зверталася Марія Стадник і просила надати дозвіл-перепустку на монтаж конструкції надмогильної споруди. Але я їм відмовив і вчергове наголошував, якщо не демонтуєте ви, то це зроблять наші працівники, — наголосив він.

Цвинтар – про шану, а не помпезність

Нагадаємо, аби за ніч на надмогильній споруді Віталія Стадника не з’явився обіцяний пам’ятник, рідні інших загиблих організували цілодобове чергування. Зі слів Дарці Веретюк, за цей час почули чимало образливих слів у свій бік.

— За час чергування ми стали справжньою сім’єю з рідними загиблих. Ми приходимо з термосами, кавою та чаєм, замінюємо один одного на кладовищі та підтримуємо. Для нас важливо довести цю справу до кінця. Ми не боїмося тут великий хлопців, які приходять і висловлюються до нас нецензурною лексикою, називають сектантами. Всі люди мають розглядати ситуацію з демонтажем не як наругу над могилою, а як боротьбу за рівність, за наших хлопців, — розповідає Дарця Веретюк. — Невже родина думає, що встановивши інший пам’ятник, вони покажуть більше шанування до загиблого сина? Насправді це не так. Я досліджувала військові поховання у всьому світі і скрізь це був мінімалізм, аби не підкреслювати матеріальні статки, що вдалося здобути за життя. Головне – вони мають відрізнятися від цивільних поховань, бо ми маємо продемонструвати, що ці люди стояли за одну ідею, що це важливо, що це наша історія. 

Аби переконатися, що демонтаж конструкції надмогильної споруди – не пусті обіцянки, біля «Пантеону Героїв» зібралися кілька десятків рідних загиблих захисників.

А ось тернополянка Людмила Левків наголошує, через встановлені гранітні плити на могилі загиблого Віталія Стадника, її дитина могла залишитися без запланованої зеленої зони.

— Вони собі залили тим цементом, встановили гранітні плити, як схотіли. І вони навіть не замислювалися над тим, що між могилами загиблих має бути ще зелена зона. Коли ми ховали сина, то нам одразу казали, що буде алея Героїв, що все буде в єдиному стилі. І про це знають всі. У мене немає ні сну, ні сили, мені так шкода свою дитину і того хлопця, якого батьки просто хочуть замурувати у бетонну коробку з гранітними плитами, — наголошує Людмила Левків.

Син Віктора Ратниченка також похований поряд із загиблим Стадником. Зі слів пана Віктора, справа далеко не у тому, кому і скільки виділили землі, а банальній повазі до загиблих.

— Мені головне, щоб про сина пам’ятали, бо він віддав життя за мир, за свободу України. Про кожного загиблого пам’ять житиме вічно у наших серцях, — каже чоловік.

Вигадали собі якийсь пантеон….

Під час перебування на Микулинецькому кладовищі журналістам «20 хвилин» вдалося поспілкуватися і з батьком загиблого Олегом Стадником. Чоловік бурхливо реагував на всі висловлювання зі сторони рідних інших захисників і назвав демонтаж незаконним.

— Я прийшов зранку на кладовище і вже працівники демонтували бетон та гранітні плити. Ми будемо звертатися до суду. Вже написали заяву щодо наруги над могилою загиблого захисника і будемо просити про відкриття кримінальної справи. І взагалі ми будемо звертатися до суду, щоб скасувати рішення про цей «Пантеон Героїв». Бо цей пантеон порушує права людей. — розповів батько загиблого. — Щодо іншого місця поховання, то я такої ідеї не підтримую. Мій син – військовий, він загинув на фронті, то чого ж його мають ховати в іншому місці? Якщо інші хочуть оформлювати могили у сіре каміння, то нехай. У нашого сина такого не буде, ми зробимо так, як хочемо.

Також Олег Стадник наголосив, під час поховань та зведення «Пантеону Героїв» допустили чимало порушень, зокрема і площі виділених ділянок під одну могилу не відповідають нормам.

— Коли ми вирішили, що хочемо зробити інший пам’ятник, то знайшли архітектора і бригаду будівельників. Тоді спеціалісти нам повідомили, що нам виділили земельну ділянку і жодних норм про поховання тут не дотримуються. Коли ми заливали фундамент, встановлювали гранітні плити, то ніхто ні з яких могил не забирав додаткові метри і сусідні поховання були цілими, — каже чоловік. — За законодавством, ширина ділянки для поховання має бути 1,5 метра, а у нас навіть 1,3 метра немає. Між могилами по 50 см має бути прохід, але тут нічого немає. Таке нас не влаштовує і ми хочемо справедливості.

Сергій Тлумацький роз’яснює щодо розмірів кожного поховання.

— Керуючись законом про похоронну справу, дійсно на звичайному, цивільному кладовищі норми інші і могили там ширші – 1.5х2.1 метрів. У цьому випадку, ми не знаємо, скільки триватиме ще війна, життя скількох захисників ще заберуть ці страшні події. Тому ми вирішили на кожне місце поховання виділяти площу в розмірі – 0.8х2.1 метрів і додатково по обидві сторони місце для зелених насаджень. Родині треба відкрити положення про «Пантеон Героїв» та ознайомитися з ним, — розповів Сергій Тлумацький.

Марія Стадник вже зверталася до СКП «Ритуальна служба», аби отримати дозвіл на заїзд території кладовища та забрати демонтовану конструкцію. Дозвіл жінка не отримала, проте їй повідомили, що забрати свої матеріали вони зможуть зі складу спеціалізованого комунального підприємства 24 жовтня після 12.00.

Зауважимо, що деякі рідні загиблих також звернулися до Сергія Тлумацького з проханням не змінювати оформлення могили до року часу після поховання захисника. Їхнє прохання врахували і роботи планують проводити не раніше 2024 року.  

Читайте також:

Рідні загиблих захисників цілодобово чергують на кладовищі, щоб там не звели інший пам'ятник

Скандал на Микулинецькому кладовищі: родина загиблого захисника хоче пам'ятник не як у всіх

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.