Гроші, інтернет, автобус — чим до змін мотивують школи на Тернопільщині

Фактично усі опорні школи на Тернопільщині отримали шкільні автобуси

Однак сам процес створення опорних шкіл іноді наштовхується на страх чи опір тих сільських шкіл, які стають філіями або які загалом підлягають закриттю. Мовляв, зникне школа, вимре село, або ж загалом самі зміни не підуть на користь для жителів того чи іншого населеного пункту. Утім на Тернопільщині великих скандалів з приводу створення опорних навчальних закладів і перетворення малокомплектних сільських шкіл на філії — поки що не було. На сьогодні уже маємо 27 опорних закладів, 17 з яких створили в об’єднаних територіальних громадах. А до кінця 2018 року, за інформацією управління освіти облдержадміністрації, в області мають створити ще шість таких закладів.

— Опорні навчальні заклади від початку їх створення отримали від 4 до 10 мільйонів гривень кожен, — каже головна освітянка області Ольга Хома. — Якщо це один із перших створених закладів, то на сьогодні він уже таки отримав тих 10 мільйонів. Тож насамперед мотивуємо до створення таких закладів фінансовою підтримкою. В області виділяються кошти на придбання кабінетів природничо-математичного циклу. Була в нас і цільова програма, відповідно до якої саме опорні школи отримали першочергово комп’ютери. І хочу зазначити, що у нас вже понад 96% навчальних закладів мають Інтернет.

Як рятують освіту

Загалом із потребою реформувати систему освіти свого часу зіштовхнулися чимало європейських країн. Одні з них використовували для цього метод «батога», інші — «пряника». Однак, який би варіант не обирала країна, він все одно полягав, як кажуть аналітики ГО «Український центр Європейської політики», в закритті малих шкіл або пониженні їхнього статусу і перенесенні акценту на «опорні» школи з кращим рівнем обладнання, навчальних матеріалів та кваліфікованішими педагогами.
Однак сама реформа, зазначають аналітики, не може вичерпуватися лише цими заходами.

Як же створюють опорні школи на Тернопільщині? Так, однією з останніх створених опорних шкіл є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів у селі Яблунів Гусятинського району із двома філіями: Тудорівською філією І-ІІ ст. та Сухоставською філією І ступеня. Хоча, фактично, сам заклад наразі тільки-но завершує оформлення документації та очікує усіх обіцяних владою «пряників».

— У нашій школі мають відремонтувати фасад, замінити вікна. Поки що проект на це доробляють, — розповідає директор Володимир Дереворіз. — Нам виділили кошти на придбання шкільного автобуса. Але як загалом функціонуватиме наша опорна школа і які будуть відгуки в учнів, побачимо фактично з нового навчального року. Бо наразі ми тільки завершуємо оформлення.

Сам процес, за словами директора, розпочався у жовтні 2017 відповідним рішенням сесії. Потім процес запускався у селі, де школа стає філією. Далі звертались до райради. А ще довелося трохи поморочитись із документами, бо переробляли кілька разів, у тому числі й через зміни у законодавстві, свій статут. Інших проблем, каже директор, не було.

— Уже з першого вересня 2018 року ми довозитимемо з Тудорова 10й та 11й клас, із Сухоставу — 5-11 класи, — додає він. — Відтак тоді виходитиме, що в окремих класах нашої опорної школи буде понад 30 учнів. Тож доведеться думати і про поділ класів. Як це вплине на навчання, на учнів, побачимо з вересня. А поки що нам обіцяють автобус, фінансування, вже зараз є Інтернет, комп’ютерний клас, обіцяють поповнення класів фізики, хімії, біології, математики. Тож перспективи гарні.

Труднощів - не багато

Натомість Горинська ЗОШ І-ІІІ ступенів у Кременецькому районі у статусі опорної школи уже функціонує понад рік — її створили в лютому 2017 року. Заклад також має дві філії — Кушлинську ЗОШ І-ІІ ст. та Іванковецька школа І ступеня — дошкільний навчальний заклад.

— Без спротиву під час створення опорної школи і філій звичайно, що не обійшлося. І то було насамперед пов’язано з тим, що мало було роз’яснювальної роботи серед населення, — каже директор опорної школи Олег Олексюк. — Окрім того, в Інтернеті з’явилась інформація, що в разі перетворення на філію, буде понижуватись ступінь школи. Відповідно батьки та вчителі Кушлинської школи виступили з тим, щоби школу ніхто не понижував. Бо торік там навчалось 89 учнів, цьогоріч 91, є тенденція до росту.

Було під час реорганізації, за словами директора, і скорочення персоналу. Адже, коли кожна школа має свій юридичний статус, то мала відповідно і свій штат. А після реорганізації школи стали однією юридичною особою, і, відповідно, сформувати один-єдиний штат.

— Однак значним це скорочення не було, — каже директор. — Якщо позбивати ці скорочені ставки до купи, то, виходить, що скоротили одну штатну одиницю.
На цьому проблеми із перетворенням практично закінчились. І як опорна школа, так і філії отримали вигоду від об’єднання. Звісно, що найбільше її, у вигляді фінансової підтримки, в опорної школи. Так, за ці кошти школа закупила новий кабінет фізики, інформатики на кругленькі суми та ін.

— Обладнали ми невеликий кабінет інформатики й у  Кушлинській школі, — каже директор. — Адже там до цього був один єдиний комп’ютер, який стояв в учительській. Там проблема в тому, що 9 класів тулиться у пристосованому приміщенні до навчання, а сама школа вже більше як 20 років будується. Там просто мало місця. Але в цьому ж приміщенні була розташована і сільська, і шкільна бібліотека. Ми її перенесли в інше приміщення, а у звільненому — облаштували кабінет. І хай там поставили п’ять не нових комп’ютерів, але з ними можна хоча б працювати, бо класи невеликі — 8-12 учнів. І вже цього року є результат — учень з філії має призове місце на ІІ етапі олімпіади з інформатики.

Дороги і транспорт - вічні проблеми

Попри цей позитив, є речі, які таки засмучують керівництво опорної школи. І пов’язані вони з транспортом і дорогами. Так, наприклад, школа володіє автобусом уже більше ніж чотири роки. Така потреба виникла, бо сюди вже багато років доїжджають діти із хуторів і сіл, де нема шкіл взагалі. 

Однак торік школи замінила свій автобус на новенький «Еталон». І в нього уже двічі летів редуктор заднього моста. Якщо перший раз проблему ліквідували за 10 днів, то вдруге — поки що не вдається. З лютого транспорт стоїть, а завод відповідає, що чекає деталей із закордону. Відтак батьки обурюються, і самотужки довозять дітей.
— Дуже погані дороги в нас, — додає директор. — А маршрут не по колу, а так — в одне село, потім в друге, потім в третє. Причому, навіть якщо між якимись пунктами відстань і менша, ніж між іншими, звідкіля забираємо дітей, так дорога така погана, що на це часу більше витрачається. 

Як бачимо, навіть такі буденні речі як поломка транспорту чи погані дороги, можуть завадити нормальній роботі реформованої школи.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.