Ігор Пелих: “Або я чоботар, або я “фільософ”...

Мало хто знає, що своїм здобуткам колишній тернополянин, ведучий програми “Галопом по Європах” Ігор Пелих значною мірою завдячує мерові Богдану Левківу. Саме він, як іноді жартує Ігор, дав йому путівку в життя, вигнавши із взуттєвої фабрики. Цей доленосний момент Ігор Пелих згадує з посмішкою, адже інакше він як ді-джей та телеведучий міг би і не відбутися.

– Свого часу ти працював на взуттєвій фабриці під керівництвом Богдана Левківа. Яким він тобі запам’ятався?

– Запам’ятався хіба що своєю проповіддю, коли виганяв мене з фабрики. Мовляв, він теж колись був пацаном. Стукав щодня молоточком, виготовляючи взуття, а у вихідні грав на весіллях. Однак, окрім весілля, думав і про молоточок, а я от про нього взагалі не думаю. І що мені треба визначатися — або я чоботар, або я “фільософ”. Мене тоді це трохи образило, бо я на весіллях не “лабав”, навпаки, відчував себе дуже продвинутим музикантом, ну майже тобі Курт Кобейн. Відповідно я сказав “До побачення” і пішов з фабрики. Хоча зараз жодних образ не тримаю. Життя завжди мене кидало таким чином, що я вчився чогось нового і в результаті виходило навіть на краще.

– Сьогодні ти під які тільки творчі проекти не підв’язаний. Часу на сім’ю вистачає?

– Я десь відчуваю за собою гріх, що левова частка виховання дітей лежить на дружині. Колись таки візьму і виллю своїй Сашці пам’ятник з шоколаду. У повен зріст.

– Пригадую, коли Іванко ще тільки вчився ходити, на стінах твоєї квартири висіли букви, склади. Є результат цієї методи?

– Це знову ж таки Сашине досягнення. Вона прочитала, що в такий спосіб дитина підсвідомо засвоює літери і потім їй легше буде навчитися читати. Мозок дитини в цьому віці сприятливий для засвоєння будь-яких знань на підсвідомому рівні. Зараз ми малого віддали у школу мовного розвитку. Туди ходять діти, віком від двох років. У школі з ними граються чотири виховательки, одна з яких говорить з дітьми лише англійською мовою, друга — лише французькою, третя — іспанською, четверта — німецькою. Українська там взагалі не звучить. “Заняття” проводяться двічі на день і тривають по дві години. Як показують результати, діти після цього вже в п’ятому класі досконало розмовляють цими іноземними мовами.

– А українською Іванко у свої два з половиною рочки щось говорить?

– Якби то “щось”. Жую недавно бутерброд, а він до мене підходить і чимось цікавиться. Я йому починаю відповідати, а “кіндер” раптом заявляє: “Татку, може ти спочатку пережуєш?” Але ми не ставимо за мету виховати вундеркінда, який у шість років почне писати вірші, у десять — відкриє якийсь закон, а в 15 — застрілиться, бо не збагне всієї сутності світу. Хай просто розвиває свої задатки, якими наділила його природа. Як треба побитися, хай поб’ється. Я йому вже пояснював, що коли якийсь Василько забирає машинку і каже, що треба ділитися, то рішення приймати повинен він. Якщо хоче віддати, то віддає, а як не хоче, то треба пояснити Васильку, що зараз він може отримати в чоло.

– Як малий відреагував на народження сестри?

– Він її дуже любить — і грається з нею, і спати хоче разом. Соломійка моя дуже весела, постійно всім посміхається. А як приходить Іван Ясній (режисер програми “Галопом по Європах” — прим. ред.), взагалі заходиться від реготу, варто йому просто палець показати. До речі, Іван зараз працюватиме не над “Галопом...”, а над новою програмою “Подорожник”, яка виходитиме на ICTV. Вестиме її теж наш земляк, відомий у довколамузичних колах, Юрко Зелений. Програма розповідатиме про різні цікаві місця в Україні, куди варто податися у мандрівку.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google