Китайська порцеляна та венеціанське скло: у Залізцях під час розкопок виявили унікальні артефакти

• На Тернопільщині завершився другий етап «Залозецької археологічної експедиції». Для вивчення волонтери та керівництво місцевого музею обрали ділянку, що на в’їзді в селище Залізці. А ось об’єктом дослідження стала споруда XVII століття.
• За півтора тижня учасникам експедиції вдалось розкрили площу поблизу тієї споруди майже на 100 кв.м. та знайти цінні артефакти. Все через те, що любов до археології виявилась сильнішою за пекельне сонце та проливні дощі.  

Таємниці Залізців

Історія селища міського типу Залізці вже більш-менш відома археологам. Зі слів директора Залозецького краєзнавчого музею Василя Ільчишина, територію населеного пункту досліджують вже четвертий рік поспіль і щоразу обирають нову ділянку.

–  Попередні роки ми досліджували залишки ратуші, площу ринок, околиці населеного пункту, костел Святого Антонія. Тобто ми обираємо такі базові історичні об’єкти для експедиції і досліджуємо вже їх з археологічної точки зору. Це робиться для того, щоб отримати додаткову інформацію про втрачені об’єкти, знати, які події відбувались, а також про саме містечко Залісся. Звичайно є багато історичних джерел і фактів, а ми хочемо вже це все археологічно підтвердити, – каже він.

Цьогоріч разом із студентами та волонтерами пан Василь досліджували ділянку, що на в’їзді у місто. Населений пункт розташований на болотистій місцевості і заїзд був з греблі, біля Троїцької церкви. А ось шукала команда юних істориків оборонні укріплення чи інші цікаві речі, що свідчили про початок населеного пункту у давні часи.

– Протягом червня-липня ми проводили перший етап досліджень, до якої були залучені студенти, адже вони проходили археологічну практику. І тоді ми частково дослідили ту споруду. Вирішили продовжити, бо до кінця не зрозуміли, що то була за будівля і чим вона слугувала – житлом, торгівельним приміщенням. За яких умов будівля була зруйнована і таке інше. Півтора тижня працювали і маємо непоганий результат, – додає директор Залозецького краєзнавчого музею.

До другого етапу експедиції долучились студенти і працівники трьох університетів та Інституту археології НАН України. А це: ТНПУ, Львівський національний університет імені Івана Франка, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка.

Так що то за будівля?

Під час експедиції довелося проводити камеральну обробку матеріалів, реставрацію, ідентифікацію. У приміщенні краєзнавчого музею на столі розкладені усі знахідки, з якими працюють науковці. Така собі археологічна майстерня в дії.

– Споруда існувала протягом всього XVII століття. Вона мала три горизонти, тричі перебудовувалася і останній раз була знищена вогнем. Судячи із тих монет, що ми там знайшли на верхньому горизонті, можемо припустити, пожежа була масштабна і стала не з побутових причин. Скоріше це через напад татар. Також вдалось підтвердити, що у ті часи відбувався штурм населеного пункту. Бо ми там знайшли і наконечники стріл, і кулі, навіть гарматне ядро, – каже пан Василь.

Крім того, навколо цієї споруди вдалося багато знайти скляної тари: келихи, пляшки і плюс велика кількість монетних знахідок. Тож учасники експедиції припускають, що на цьому місці була корчма.  

– Треба ще багато роботи провести з цими знахідками. Ми їх миємо, чистимо від бруду, а також клеїмо. Варто розуміти, що багато розбитого посуду, є так що збираємо цілі. Кахель для пічок треба клеїти, монети треба відчищати від корозії, а це тижні на вимочування в спеціальних розчинах, щоб не зашкодити. Ми бачимо є посуд місцевого виробництва, є імпортний, ми навіть китайську порцелянову піалу знайшли чи філіжанку. Скляний посуд в основному місцевого виробництва Галицького чи Подільського. Є скло, що можемо пов’язати із Венецією, воно іншого кольору і кращої якості. Є звичайний кухонний посуд, є шикарні розписні тарілки, – каже чоловік.

Василь Ільчишин переконаний, такі розкопки унікальна можливість дізнатися про те, чого не напишуть на сторінках підручника історії України. Тільки за допомогою експедицій майбутні вчителі історії можуть не лише дізнатись про важливі події, а й доторкнутись до них.

Планувалось, що цього року знайдені експонати будуть представлені на загал тернопільській публіці, але своїм повномасштабним вторгненням росіяни все зіпсували. Тож команда археологів вправно проводить необхідну лабораторну роботу і чекає на дозвіл проведення виставки.

Фото надав Залозецький краєзнавчий музей

Читайте також:

Вона незряча та носить під серцем дитину. У Тернополі одружилися переселенці з Краматорська

Чи реально скласти тест для випускників без підготовки: журналістки «20 хвилин» перевірили (ЕКСПЕРИМЕНТ)

Очно чи дистанційно? Як будуть навчатися та чи є укриття в тернопільських університетах

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.