Концентратори, балони та кисневі подушки: чи допоможуть у лікуванні COVID-19 вдома? Що кажуть медики

Проблема у лікуванні хворих на ковід пов'язана не стільки з кількістю ліжок для хворих, як з кількістю ліжок, які мають доступ до кисню. Більшість госпіталізованих людей мають потребу у кисневій підтримці. Тому з державного бюджету на проведення кисню в українських лікарнях виділили 572 млн гривень.     

Скільки концентраторів закупили на Тернопільщині?

З початком пандемії коронавірусу лікарні області закупляли кисневі концентратори. Загалом від початку року лікувальні заклади області витратили на кисневі концентратори близько 11,8 млн гривень. На цю суму закупили 128 нових приладів.

Концентратор здатний сам виділяти з навколишнього середовища кисень та подавати його до хворого.  

Окрім кисневих концентраторів, закупляють і балони з киснем – у зрідженій або газоподібній формі. За даними сайту державних закупівель, станом на листопад Тернопільська область придбала 144 тис кг зрідженого кисню та 164 кубічних метри газоподібного кисню. На це лікувальні заклади витратили 6,2 млн гривень. Для порівняння – Вінницька область витратила 7,7 млн гривень, Львівська – 20 млн, Волинська – всього 2,6 млн.

Як повідомила начальниця обласного управління охорони здоров'я Ольга Ярмоленко, Тернопільщина отримала з держбюджету 14,5 млн гривень для додаткового забезпечення киснем. Кошти були поділені між лікувальними закладами та знаходяться на рахунках лікувальних закладів. 

- Зараз проводять додаткові точки кисню у всі медичні заклади, які надають медичну допомогу хворим на коронавірусну хворобу, - каже Ольга Ярмоленко. 

Скільки хворих на кисневій підтримці у Тернополі?

У Тернополі, станом на 2 грудня, загалом у лікарнях – 147 хворих на COVID-19. З них 99 на кисневій підтримці. 2 людей на апараті ШВЛ.

У Тернопільській міській лікарні швидкої допомоги перебуває 58 хворих на коронавірус. 25 хворих перебуває на кисневій підтримці через маску, 25 – на кисневому концентраторі. 2 людей  підключених до апарату ШВЛ. 2 пацієнтів у лікарні - з підозрою на коронавірус.

У Тернопільській міській дитячій лікарні –  8  хворих ( 6 дітей і 2 дорослих) з підтвердженим COVID-19. 3 хворих перебуває на кисневій підтримці через маску. 10 людей у лікарні - з підозрою на коронавірус.

У Тернопільській міській лікарні №3 перебуває 44 хворих на коронавірус. 20  пацієнтів перебувають на кисневому концентраторі,  8 пацієнтів – на кисневій підтримці через маску. 2 людей у лікарні з підозрою на коронавірус.

У Тернопільській міській лікарні №2 – 37 хворих з підтвердженим COVID-19. 13 хворих перебуває на кисневій підтримці через маску, 5 – на кисневому концентраторі. 1 людина підключена до апарату ШВЛ. 3 людей у лікарні - з підозрою на коронавірус.

Читайте також:

Хто постачає кисень у тернопільські лікарні та чи вистачить його на всіх хворих, які мають СOVID

Що радять придбати «на всякий випадок»

Про кисневу підтримку на дому говорять і в деяких обласних адміністраціях. Так у Харківській ОДА просять МОЗ змінити алгоритм надання допомоги хворим. У Харківській ОДА просять дозволити проведення кисневої терапії та внутрішньовенної інфузії на дому. Ліжка, як зазначає один з заступників голови ОДА, можна доставити, а от медичного персоналу не вистачає, тому потрібно залучати сімейних лікарів, які зможуть контролювати пацієнтів, які лікуватимуться амбулаторно.

Деякі медики у своїх блогаг також розповідають про те, чому може знадобитися киснева підтримка під час лікування коронавірусу вдома та чи реально це зробити. Один з таких – лікар-анастезіолог Юрій Солодов, який дає практичні поради на своєму ютуб-каналі.

- В умовах епідемії медики орієнтуються на показник сатурації крові, тобто рівень насичення крові, у 92%, - каже медик. - Це покази до госпіталізації та кисневої терапії. Бувають такі ситуації, коли пацієнт знаходиться вдома з такою сатурацією крові. В лікарні з цим простіше – є балони з киснем, пацієнтам надають кисневу підтримку. На амбулаторному лікуванні є два методи забезпечення пацієнта киснем. Це використання кисневої подушки або використання кисневого концентратора.

Якщо у пацієнта спостерігається зниження сатурації лише при фізичних навантаженнях – підійде киснева подушка. При постійній низькій сатурації потрібен кисневий концентратор.

- Киснева подушка – це гумовий мішок з мундштуком, - продовжує Юрій Солодов. - В нього набирається кисень в лікарні. Якщо вдома у пацієнта сатурація падає, починається задишка – можна скористатися цим киснем, сатураріція відновлюється. Звісно, коли у пацієнта постійна потреба у кисню – такий девайс не підійде. При постійній потребі кисню потрібно виконувати дихальні вправи та кисневий концентратор. Є маленькі, для домашнього використання, є великі для лікувальних закладів. Звертати увагу потрібно на те, чи зволожує концентратор кисень. Кисень має властивість висушувати слизові оболонки, а при коронавірусі вони і так сухі.

Як розповідає лікар – дехто пропонує використовувати кисневі балони, однак вони надто небезпечні, тому поки їх розглядати не варто.

Що кажуть тернопільські медики?

Ми запитали думки тернопільських медиків про те, чи дійсно киснева підтримка на дому може бути виходом у разі переповнення лікарень та чи взагалі це реально організувати.

Лікарі не надто оптимістично ставляться до таких ідей з кисневими концентраторами, кисневими подушками чи балонами вдома. Хтось вважає, що це просто не потрібно, бо кількість ліжок з киснем у лікарнях більш, ніж достатньо і процес забезпечення киснем триває. Хтось каже, що в домашніх умовах правильно налаштувати та стежити за станом здоров'я неможливо, а хтось каже, що це надзвичайно небезпечно.

Андрій Артимович, директор міської дитячої лікарні:

- В нашій лікарні кисню достатньо. Маємо централізований кисень та кисневі концентратори. Маємо 34 кисневі точки централізованої подачі кисню. Також маємо 8 кисневих концентраторів. Їх ми використовуємо там, те немає централізованої подачі кисню, можемо в реанімації їх використовувати. Але проблем з киснем ми не маємо. Більше того, ми вже не можемо збільшувати кількість точок для кисню, збільшувати кількість балонів, адже це також небезпечно, є відповідні вимоги, техніка безпеки.

Як пояснює директор лікарні – звичайна людина не зможе самостійно правильно налаштувати кисневий концентратор, адже під час лікування потрібно враховувати багато різних факторів, стану пацієнта, віку, тощо. Балончики з киснем також не допоможуть.

- Кисень є медичний і не медичний. Медичний кисень, якщо говорити просто – це повітряна суміш, в якій 99,9% кисню. Концентратори можуть дати найбільшу концентрацію кисню 92 – 93%. Тому кисневі концентратори, як правило, застосовуються з терапевтичною метою. Централізована подача кисню (з балонів) потрібна в реанімаціях, для тяжкохворих, в операційних. Те, що ми можемо побачити в аптеках та в інтернеті, якісь незрозумілі балончики з киснем, – це абсолютно неефективна річ. Воно нічого і нікому не дасть жодної користі. По-перше – потрібно зважати не лише на кількість кисню, а і на швидкість його подачі, потрібен підбір до віку, до патологій. Цим займається лікар. Звичайна людина вдома ніколи цього не налагодить.

Головне, що можуть робити звичайні люди для запобігання поширенню коронавірусу – не скуповувати медикаменти, а дотримуватися протиепідемічних вимог.

- Не треба впадати в такі крайнощі. Якщо є потреба, є симптоми хвороби – варто вчасно звертатися до лікаря і не займатися самолікуванням та самодіагностикою. Ця паніка зараз зайва. Йдуть розмови, що десь комусь не вистачило кисню. У Тернополі таких проблем немає. Кількість кисневих точок у лікарнях збільшено в рази. Тому не варто панікувати. Проблема ж може бути не лише через кисень. Сам лиш кисень – це не панацея. Пів року назад ми всі говорили про апарати ШВЛ, сьогодні про кисень і кисневі концентратори, завтра ще щось придумають. Тому не варто панікувати, якщо є симптоми – треба звертатися до лікаря, не контактувати з хворим і не піднімати паніку.

Юрій Лазарчук, директор лікарні №3:

- У нашому закладі є 82 точки доступу до кисню та ще 20 кисневих концентраторів, тобто загалом можна підключити до 102 людей. Також ми вирішуємо питання про встановлення стаціонарного концентратора, до кінця наступного тижня думаю все вже буде готово. Він дасть змогу виробляти кисень і підвести його до тих точок, які ми зараз маємо. Ще ми докупляємо 30 концентраторів. Тому в цьому проблем немає, місць є достатньо. Але щось прогнозувати наперед ми не можемо. З тією ситуацією, яка є зараз, ми можемо цілком впоратися.

- Щодо кисневих концентраторів вдома – хто може собі такий купити, ніхто заперечувати не буде. Але не думаю, що в цьому є якась потреба – мати таке обладнання вдома. Тих ліжок, які має місто, цілком вистачає з великим запасом. Інше питання – киснева підтримка пацієнтам, які вже виписуються з лікарні, але їм не завадить кисень. Однак чи можна таке реалізувати? У Львові, до прикладу, є кілька компаній, які дають в оренді додому кисневі концентратори, в Києві є такі компанії. У нас цього немає. Щодо кисневих подушок – вони не зможуть допомогти, до того ж, їх треба десь наповнювати.

Сімейні лікарі також скептично ставляться до таких заходів, адже навіть якщо людина має можливість придбати кисневий концентратор і встановити в себе вдома, потрібен постійний нагляд лікаря, а в телефонному режимі робити це не вдасться.

Михайло Данильчук, сімейний лікар, власник клініки сімейної медицини:

- Щодо кисневих балонів – це дуже небезпечно. Кисневі балони є вибухонебезпечними і тримати такий в себе вдома «на всякий випадок» - не можна. Це дуже погана ідея мати такий балон десь на балконі чи в кухні. Щодо кисневих концентраторів – так, кисень це важливо під час лікування коронавірусної пневмонії. Але якщо є потреба в кисневій підтримці – людина має отримувати таку допомогу на стаціонарі, під наглядом лікарів. Ключовий момент – це лікарський аспект. Адже потрібно постійно стежити за станом пацієнта, приймати оперативні рішення. На мою думку, якщо кількість хворих почне різко збільшуватися і не буде місць у лікарнях, було б доречніше розгортати «польові госпіталі», де люди зможуть отримувати допомогу під наглядом лікаря. Але особисто я не бачу наразі в цьому ніякої потреби, бо кількість ліжок з киснем, і на Тернопільщині, і загалом по Україні, достатня. Останнім часом я часто бачу різні публікації та відеоблоги різних медиків, які радять купити своїм батькам про всяк випадок кисневий балон. Однак це не те що не допоможе, а навпаки, це дуже небезпечно.

Як пояснює Михайло Данильчук, якщо людина має легку форму коронавірусу – вона може залишатися вдома, контактувати по телефону зі своїм сімейним лікарем. Можна обійтись дихальною гімнастикою. Однак якщо стан хворого гірший і потрібна киснева підтримка – контроль лікаря має бути постійний, а зробити це в телефонному режимі неможливо.

- Ситуація може змінитися кілька разів на день і потрібен постійний контроль лікаря, - пояснює лікар. - Навіть якщо ви придбали кисневий концентратор – він не зможе стежити за вашим станом. А лікування від коронавірусу – це не лише подача кисню. Це цілий комплекс заходів. А от щодо кисневих балончиків – за кордоном є практика, коли пацієнти з дихальною недостатністю мають такий балончик, можуть носити його в сумці і в разі погіршення стану ним користуються. Знову ж таки, з коронавірусом справа інакша. Це все надзвичайно індивідуально для кожного пацієнта. Тому однозначно сказати, що такі балончики потрібні чи вони не принесуть жодної користі не можна.

Медик пояснює – головне не панікувати і дотримуватися маскового режиму, уникати скупчень людей. Якщо ви хочете підготуватися на випадок хвороби – медичне обладнання вам не знадобиться.

- Єдине, що вам дійсно може знадобитися – парацетамол, як би це банально не звучало, - каже Михайло Данильчук. - Медичне обладнання, кисень, цього не потрібно. Якщо людина хвора, або ви доглядаєте за хворим родичем – можна користуватися пульсоксиметром, однак знову ж таки, не всі люди вміють правильно проаналізувати показники. Сатурація крові – не єдиний показник. Деякі мої пацієнти мають пульсоксиметр. Вони можуть неправильно його одягнути, зробити замір після фізичної праці, тощо. Це вплине на показники. І вони самі себе накручують, бо показники нижчі ніж потрібні. Декому навпаки – це потрібно, щоб стежити за станом здоров'я. Тому навіть з таким простим пристроєм як пульсооксиметр не все однозначно і не всім він допоможе.  

Читайте також:

Допоможе раніше діагностувати коронавірус чи гроші на вітер - кому насправді потрібні пульсоксиметри

Скільки коштує обладнання?

В інтернеті продають кисневі концентратори та комплектуючі до них, кисневі подушки, невеликі кисневі балончики, які розраховані на 60 - 80 подихів, тощо.

Спеціальні невеликі кисневі балончики об’ємом 4 літри. Як зазначають виробники – їх можна використовувати при інтенсивному занятті спортом для швидшого відновлення рівня кисню в крові, покращення самопочуття, пам’яті та навіть для полегшення симптомів похмілля. Розрахований такий на 60 подихів. В комплекті є спеціальна маска, яка кріпиться до балончика.

Коштують такі від 400 гривень. Також є балончики з киснем, з різними ароматами.

Киснева подушка – ще один спосіб отримати кисень. Однак її продають у вигляді спущеного гумового мішка. Кисень можна поновлювати. Однак, як розповідає директор лікарні №3 Юрій Лазарчук, такої буде не достатньо для хворого, якому дійсно потрібна киснева підтримка. До того ж, немає місця, де її можна заправляти. Коштують такі 400 - 500 гривень.

Кисневий концентратор – дороге задоволення. Ціни на нього починаються від 15 тис гривень. Однак в середньому, ціна на один такий прилад складає 30 – 40 тис гривень. Є і знано дорожчі. Все залежить від їх характеристик, потужності та інших параметрів.







Найдешевші пропозиції, що нам вдалось знайти – на сайтах оголошень. Дехто продає користовані домашні концентратори. Ціни – від 8 тис гривень.

А що ви думаєте про кисневу підтримку на дому? Пишіть у коментарях!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.