Кореспонденти “20 хвилин” спробували себе в ролі моржів

Для такого походу вибрав вівторок. Дуже вдалий для цього день, здавалося мені, доки я зранку не визирнув у вікно. Туман, що заповнив вулиці міста, швидко відбив весь оптимізм. А термометр, який вперто стверджував, що на дворі +2 градуси, й взагалі змусив шукати відмовки, аби уникнути такої участі, як занурення в крижану воду. Але через те, що останніх знайти не зміг, довелося пакувати речі.Оскільки це мало бути моє перше моржування в житті, то в наплічний рюкзак потрапили лише найнеобхідніші речі. Серед них були рушник (щоб витиратися), плавки (і так зрозуміло навіщо), рукавички (щоб не було так холодно під водою), ну і маска для підводного плавання. Окремо взяв ласти, щоб швидше плавати під водою, а отже, більше рухатися, що не повинно було дати мені замерзнути. Була також думка взяти з собою кип’ятильник на випадок, якщо вода в річці буде дуже вже холодною. Але його, на жаль, не знайшов.Коли зібрав пакунки — вирушив у парк “Топільче” до моржатника.Прибувши на місце та трішки порозмисливши над моїм майбутнім життям і над перспективами застуди, бронхіту, утоплення та іншими подібними речами, прийняв рішення не лізти у воду без рекомендацій досвідчених моржів.... На щастя, таких там вистачало. На запитання, як краще моржувати в перший раз, я отримав наступні відгуки: — Та що там думати? Роздягся — та в воду, — весело відповів один із моржів. — Для розминки можеш потягати залізо, якщо, звичайно, піднімеш. Мені вистачило лише одного погляду на величезні гирі, щоб зрозуміти, — ні, не потяну. — Тяжело в учении — легко в гробу, — додав інший, коли я відмовився від гир. Та допомогу я все-таки отримав. Досвідчений морж з 15-річним стажем Іван Стеліга вирішив дати потрібні поради, а згодом і взагалі взяв весь процес під свій контроль. Чоловік розповів, що в воду не можна стрибати відразу. Спершу потрібно сильно розігрітися. — Адже коли ти залазиш у воду, то віддаєш їй частину свого тепла, — розповідає пан Іван. — Тому настає охолодження в організмі. А якщо ти добре розігрієшся, то для тебе вже не буде важливим, якщо тіло охолоне на 10-15 градусів. І ти не захворієш. Розминка та зігрівання тіла розпочалися з бігання навколо моржатника, стрибків на одному місці та подібних вправ. Весь цей час досвідчений морж, немов викладач фізкультури в школі, коментував: “швидше”, “вище ноги”. Коли моє обличчя почало заливатися потом, навіть виникли думки, що чоловік просто “прикалується” і хоче мене замучити. Та коли тіло аж розжарилося від тепла, він скомандував швидко роздягатися та лізти в воду. — Першого разу у воді не варто довго бути. Лише зануритися по шию, порахувати до трьох і вискочити. Витиратися теж не варто, — додав морж, остаточно вбиваючи мої останні надії на подальше життя. — Адже коли ти в воді, то віддаєш їй своє тепло, а вона тобі свою енергію. А рушником ти цю енергію просто зітреш. Перспектива залізти в крижану воду, коли температура організму настільки висока, мене зовсім не радувала. До того ж ласти мені надіти не дозволили. Морж лише косо на них поглянув та сказав, що я або серйозно моржую, або мені краще піти в інше місце, якщо я зібрався просто “пофраєрувати”. Рукавиці і маску показувати досвідченому моржеві я не наважився. Щоб особливо себе не мучити, в воду зайшов швидко, занурившись по шию, але голову не мочив. Все життя мама лякала мене менінгітом частіше, ніж бабаєм, тому голову бережу. Варто лише було опинитися під водою, як відразу перехопило подих. Стало тяжко дихати, а обличчя скорчилося в дивній гримасі. Такого я ще не відчував ніколи. Протримавшись у такому положенні декілька секунд, я з відчуттям виконаного обов’язку вскочив із води. Та мене швидко розчарували, сказавши, що муки на цьому ще не закінчуються. Зануритися в річку, виявляється, це навіть і не половина справи.Вигнавши мене з води, морж змусив витерти пальці рук, ніг та ще одне місце, яке, за словами пана Івана, ще дуже пригодиться. Подальші події згадувати взагалі страшно.... Мій тренер розповідав, що стрибнути у воду — це лише півсправи у моржуванні. Важливою є також подальша розминка. Тому він скомандував лягти на маленьку кушетку животом донизу. Поставивши руку мені спину, він змусив мене піднімати шию і ноги вверх, розминаючи таким чином хребет, який мало не ламався від таких вправ. Виконували ми також і інші вправи, пов’язані з розігріванням більшості м’язів: віджималися, качали прес та тому подібне. Після цього не зосталося жодних ознак холоду, ніби і не стрибав щойно в крижану воду. Але й не було легкості в організмі. Я був втомлений, проте задоволений собою. А відчуття тієї легкості та тонусу з’явились приблизно через півгодини. Цей приплив нових сил, ентузіазму й бадьорості не зникав майже весь робочий день.Для мене це було перше знайомство з моржуванням і перша спроба скупатися в крижаній воді. Незважаючи на поширену думку, що без потрібної підготовки таке заняття закінчитися застудою, нічого такого не сталося. Я зостався живий і здоровий та навіть не мав жодних ознак застуди після крижаного купання. Навпаки, з’явилася думка займатися моржуванням. Не кожен день, але хоч раз на тиждень, на вихідних.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google