Максим, якого підстрелили біля школи, уже вдома і обійняв сестричку. Але в тілі і далі є дробинки

• Ми вже вдома! Вчора (24 лютого – прим. авт.) приїхали пізно ввечері, ми нарешті всі разом, — батько Максима Капустяника пан Ярослав ледь стримував емоції. — Ми і далі просимо молитви для Максима. Щиро дякуємо всім, хто весь цей час нас підтримував, молився і допомагав.

Перед поїздкою додому здійснилась ще одна мрія хлопця – він побував на стадіоні «Динамо» у столиці. До останнього нічого конкретно не планували і не знали, чи все вийде, каже батько. Бо спочатку планували відвідини два тижні тому. Однак, для цього були перешкоди, і візит до динамівців відклали на невизначений термін.

24 лютого на сайті ФК «Динамо» Київ з’явилось повідомлення і зворушливе відео, що зустріч нарешті відбулась.

Позитивні емоції зашкалювали

• 26 січня президент футбольного клубу Динамо Київ Ігор Суркіс запросив в клубний офіс батька пораненого вболівальника Динамо з Тернополя - юного Максима Капустяника, - йдеться на сайті клубу. — Керівництво Динамо запропонувало свою допомогу і взяло на себе зобов'язання лікування юного футболіста. Після виписки з лікарні, юний вболівальник разом з родиною завітав у гості до клубного офісу “Динамо”. Максим з раннього дитинства вболіває за київське “Динамо” та мріє одного дня одягнути футболку нашого клубу.

Малий не міг стримати емоції. Від щастя його очі горіли, а обличчя розквітало посмішкою. Для нього «Динамо», зізнався сам Максим, — ще щось надзвичайне. І коли дізнався, що йому дадуть клубну екіпіровку – емоції зашкалювали.

А Ігор Суркіс пообіцяв, що дитині оплатять все лікування в Охматдиті та вже домовився за реабілітацію на базі «Динамо».

Попереду довге лікування амбулаторно та місяці реабілітації. Ані улюбленим футболом займатись, ані до школи ходити Максим поки не може. Причому ця заборона – на невизначений термін, каже батько. Найбільшим подарунком для малого є те, що він вдома і найстрашніше, здається, вже позаду. Йому було дуже важливо, щоб вся сім’я була разом.

До Києва забирати Максима додому батько поїхав з донькою. Максим саме за нею найбільше сумував, хоча бачились не так давно – вона приїжджала до Києва, аби провести День народження Максима разом з ним.

Детальніше про це читайте З Днем народження, чемпіоне: Максиму, якого підстрелили біля школи, виповнилось 12. Як почувається?

У тілі Максима досі залишається приблизно три десятки дробинок. Їх поки не чіпатимуть. В медичні тонкощі ми не вдавалися, але зрозуміли, що зараз їх видаляти немає змоги, а далі медики дивитимуться, як ті впливатимуть на дитячий організм. Тому про повне одужання говорити рано, зараз головне, аби відновився. Про спортивну кар’єру також мова не йде.

Нагадаємо, за версією слідства, 21 січня 2021 року близько 11 год. 00 хв., підозрюваний, з вікна своєї квартири, здійснив прицільний постріл із вогнепальної зброї в дітей, які перебували на спортивному стадіоні однієї із тернопільських шкіл. В результаті двом малолітнім потерпілим спричинено тілесні ушкодження у вигляді вогнепальних поранень. У 8-річного хлопчини дробинка застрягла на обличчі – її витягли і відправили малого додому. А в тілі 11-річного Максима Капустяника виявили понад 40 дробинок. Кілька медики змогли витягти, інші були надто глибоко, в тому числі пройшли і через деякі внутрішні органи, тому того ж дня Максима терміново перевезли до столичного Охматдиту. Там школяра теж прооперували. Батько хлопця Ярослав Капустяник каже, що в тілі сина досі залишається близько 30 дробинок. Невдовзі була ще одна операція.
Валерій Устинов, якого підозрюють у стрілянині по дітях, зараз перебуває в СІЗО без права внесення застави. Таку міру запобіжного заходу йому обрав Тернопільський міськрайсуд. Адвокат намагався оскаржити це рішення в апеляційній інстанції. Детальніше читайте Стрільця по дітях Валерія Устинова можуть відпустити додому. Що вирішив суд

І Максим, і син Устинова тренувались в одному клубі

Сам Валерій Устинов, в якого також є син, майже одноліток Максима, у скоєному зізнався. Проте стверджував, що стріляв неумисне і не мав наміру поцілити в дітей. Просто прибирав у хаті і чистив зброю, а вона вистрелила.

Батько Максима каже, що до нього вже телефонував адвокат, проте в пізню годину, і Ярослав не міг тоді розмовляти. Зустрічатись з будь-ким у цій справі, каже батько, будуть лише в суді. Бо, мовляв, про що тут говорити?

• Ви знаєте, найбільше в цій ситуації мені шкода його (Устинова – прим. авт.) сина, — каже Ярослав Капустяник. — Він майже одного віку з Максимом, і дитині зараз з цим жити. Він, до речі, також займався футболом у ФК «Чемпіон», у якому тренувався наш син. ле Валерій мусить відповісти за те, що накоїв.

Саме від «чемпіонівців» та їхнього керівника Дмитра Андрієшина родина Капустяників отримала чи не найбільшу підтримку, каже пан Ярослав. Підключились всі батьки вихованців. Ймовірно, кожен ставив себе на місце батьків Максима… Щодня хлопцеві писали однокласники та друзі, підтримували школа та чимало знайомих і незнайомих людей. А ще часто писали футболісти «Динамо». Їхнє «ми з тобою!» буквально окриляло малого.

• Ми всім щиро дякуємо за шалену підтримку, — каже Ярослав Капустяник. — Ви не уявляєте, як ви цим нам допомогли. Не втомлюємось дякувати вам усім!

Понад місяць Максим Капустяник не був вдома. Хлопчик зараз радіє навіть найменшим дрібницям, тому, що вся родина разом. Що саме вдома він дивитиметься матч, де сьогодні, 25 лютого, у Бельгії гратиме його улюблена команда «Динамо», футболку якої він мріє невдовзі одягнути. І спостерігатиме за футбольним кумиром Віктором Циганковим, мрія про майбутню зустріч з яким робить малого щасливим…  

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.