“Моя бабця Хелловін не святкувала, і своїх дітей цьому не вчитиму”. Тернополяни про День всіх святих

Все більше українців щороку з захопленням святкують свято Хеловін. У передчутті свята молодь вигадує собі химерні образи, щоб налякати перехожих, витрачають гроші на декорації для святкування. Одні вважають Хеловін відьомським святом, яке не потрібно святкувати християнам, інші просто чужинським святом. Однак чимало закладів міста прикрасили себе гарбузами, а молодь запрошують на тематичні вечірки.

Із застереженнями щодо Хеловіну виступають у Тернополі католицькі, православні і протестантські священики. Хеловін — язичницьке свято, пов’язане з магією і злими духами, акцентують представники релігійних організацій.

Студент Святослав вважає, що для більшості тернополян свято -лише привід ще раз зустрітися на вечірці.

  - Через те, що в нашій країні релігія займає значне місце, і я, як доволі віруюча людина, вважаю це свято неприйнятним, - розповідає тернополян Святослав Задорожний.- А в нас просто, як завжди, люди бачать, що таке десь є, і намагаються відтворити, не до кінця розуміючи суть свята, та й не дотримуючись традицій самого святкування.

Також, як зазначає Святослав, ще однією причиною не святкувати Хеловін є те, що наступний день, 1 листопада, для українців - поминальний.

Студент Сергій Сеньків не святкує це свято, бо вважає його “не нашим”.

- Я не святкую закордонних свят, бо вважаю, що у нас вистачає своїх, - каже Сергій. - Багато моїх друзів ходять на вечірки, переодягаються в костюми, але я цього не підтримую.

Вчитель інформатики Тарас Рутковський також не святкує Хелловін.

 - Не святкую, бо я християнин східного календаря, і в православному календарі такого свята немає, - пояснює чоловік. - Навіть, якщо є аналог, то традиції його відзначення зовсім інші. Думаю сучасний “гелоуін” із оригінальним католицьким днем всіх святих, та ідеєю перевдягнутись в страшний костюм, щоб відлякати злих духів - не має нічого спільного.

Чоловік вважає, що це крутий маркетинговий хід американської поп-культури на фоні голівудських фільмів підхоплений маркетологами вітчизняних барів, клубів та інших розважальних закладів, щоб зайвий раз "зрубати кеш".

  - За це їм великий плюс, бо на цьому і будується гарна ринкова економіка, - каже чоловік. -  Думаю в Україні є три категорії людей, що відзначають цей день: молодь, для яких це один з головних днів у річному календарі тусовок і нічого більше; православне покоління середнього віку, яке останнім часом на фоні популяризаціі релігійності частіше почало відвідувати церкви, але особо не розбирається в релігійних святах - тому в цей день несуть свічки на могили близьких, бо так зараз модно. Та католики, для яких відзначення цього дня є традицією. Для мене цей день нічого не означає, я не католик, не в тому віці, щоб двіжувати по тусовках, а покійних близьких стараюсь поминати не тільки на свята. Але в “геловіні” не бачу нічого поганого, якщо заклади, які будуть влаштовувати гулянки в честь цього свята чесно платять податки і не продають алкоголь та сигарети неповнолітнім.

Хоча це зовсім не погано, покійних родичів варто частіше поминати, свічка на могилі ніколи не буде зайвою, в нас православних така традиція перед Різдвом і Водохрещам, каже пан Тарас.

Журналістці Ользі Турчак також не подобається ця ейфорія, яка панує в місті навколо свята Хелловіну.

 - Може в мене застарілі погляди, але воно ж не наше, - каже дівчина. - От моя бабця Хеловін не святкувала, і я своїх дітей теж не буду вчити цьому. Звісно, вирізати очі в гарбуза можна, але ці всі переодягання, ті всі акції в магазинах, ці страшні прикраси - то вже занадто. Здається, що всі заклади в місті з середини жовтня забувають про цілий світ і думають тільки про це свято. В світі і так купа нечисті ходить, і розмальовуватись не треба.

Але, в принципі, кожен вирішує за себе, нехай святкують,- каже Ольга.

Тернополянину Ігорю Фундизі не подобається все, що пов’язано з тематикою смерті.

- Мені не подобається усе, що пов’язано з тематикою негативних ролей, в тому ж числі фільми жанру «жахи», - каже чоловік. - Як на мене негативних подій в житті і так достатньо, тому я не святкую і для мене це не свято.

Не святкую це "свято" з християнських поглядів і переконань, каже тернополянка Надія Німець.

- Колись "бавилась" в подібне, мала обруч-рожки, які світилися, але зараз вже їх викинула, - розповідає дівчина. - І посвята в першокласники в нас була в подібній тематиці, але з часом переосмислюю подібні речі і вважаю, що краще в цей день поїхати на могили родичів і близьких, запалити свічку і помолитися за їхній упокій. Якщо хтось святкує - це особиста справа кожного. Я не зауважую навіть на те, як прикрашене місто в подібній тематиці. Скоріше радію ще теплим осіннім дням, які скоро завершаться.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.