Інсталяція складається з кількох елементів – книг з іменами видатних тернопільських гімназистів та вчителів, глобуса з позначеними містами, де прославились тернополяни, чорнильниця з пером та книги, перетягнуті ременем. Саме так носили свої книги гімназисти раніше.
Як розповідають скульптори та архітектори, які втілюють проєкт «Тернопіль у бронзі» в життя, над інсталяцією працювали більше року. Ідеї постійно змінювалися. Спершу планували створити парту з бронзовим гімназистом та іншими деталями, однак ідеї кілька разів змінювалися.
На книгах викарбовано імена видатних тернополян та їх професії. Як кажуть організатори проєкту, на інсталяції планують розмістити QR-код посилання на інформацію про видатних викладачів та гімназистів. Як кажуть скульптори, які працювали над композицією, найважче було не скільки виготовити роботу, скільки відібрати імена видатних тернополян, а їх є чимало.
- Найважче було відібрати імена людей, які викарбувані на інсталяції, – розповідає скульптор Дмитро Мулярчук. – Тут представлено 22 імені. Композиція не дозволила дрібнити імена. Тому саме це було найважче зробити. Хотілось би, щоб імен було значно більше.
На глобусі можна побачити міста, де прославились вихованці гімназії. Це Київ, Львів, Харків, Берлін, Варшава, Прага, Відень та Рим. На глобусі можна побачити навіть Єгипет та Мадагаскар, де здобули визнання Тернополяни.
Поруч з новою композицією встановлено мініатюру Першої гімназії, де також увіковічнено 10 імен видатних вихованців та рід їх діяльності.
- Місто може пишатися нашими предками та тим, що вони зробили для усього світу, – розповідає архітектор Борис Солонін. – Ми довго працювали над цим проєктом. У нас було багато різних варіантів та ідей. Це результат наших обговорень та багатомісячних старань.
Інсталяція та мініатюра розташована на тому місці, де колись і була гімназія. Заклад було відкрито 4 листопада 1820 року. У квітні 1944 року будівлю було зруйновано.
- У період війни Тернопіль фактично був зруйнований вщент, – розповідає заступник міського голови Леонід Бицюра. – Кожна з цих будівель була родзинкою міста. Ми намагаємося не просто нагадати про них, а повернути пам’ять про видатних людей Тернополя та нашого краю.
Як розповідає заступник міського голови, велику роль в створенні інсталяцій мають меценати. Частина коштів для створення мініатюр виділяють з міського бюджету.
- Я сподіваюсь, що у нас знайдуться меценати, які допоможуть профінансувати і інші ідеї, адже їх є багато, – каже Леонід Бицюра. – Ми б хотіли повернути ратушу та вокзал, хоча б у мініатюрі. Дуже добре, що є група ентузіастів, які люблять своє місто, свою історію і відкривають цю історію для інших тернополян.
Як розповідають організатори проєкту, це не остання бронзова інсталяція. У неділю, 17 листопада, біля морфологічного корпусу медичного університету, що на вулиці Руській, відкриють мініатюру Великої синагоги.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
777