На Театральному майдані відбулася акція на підтримку полонених з «Азовсталі» (РЕПОРТАЖ)
- У неділю, 22 жовтня, перед драмтеатром зібралися десятки людей.
- Тут вкотре організували акцію, аби нагадати про близько 700 воїнів «Азову» та інших формувань, які досі у російському полоні.
- На акції побувала і наша журналістка. Що там відбувалося – читайте у матеріалі!
Акцію організували з ініціативи родин «азовців». Вона розпочалась о 13:00 на Театральному майдані. Містян заздалегідь закликали прийти підтримати наших Героїв. Анонс про акцію був у соцмережах.
– Оборона Маріуполя тривала 86 днів. Хлопці, ризикуючи своїм життям, захищали всіх нас. Тепер наш із вами обов’язок боротися за них, поки останній військовослужбовець не повернеться до дому з полону! Пам’ятати полеглих. Шанувати живих. Боротися за полонених, – написала одна з організаторок Наталія Дубініна.
Учасники акції, одягнулися у темний одяг. Люди тримали у руках плакати із закликами звільнити та повернути полонених додому. «Волю захисникам Маріуполя», «Тато, ти моя душа! Я чекаю тебе з полону», «Мій тато досі в полоні…», «Не мовчи. Полон вбиває», «Боріться за них так, як вони боролись за нас», «Поки ми п’ємо каву – їх катують!», «Будь голосом полонених!» – такі надписи були на них.
Акція розпочалася з хвилини мовчання у пам'ять про загиблих військовослужбовців. Далі до мікрофону міг підійти будь-хто і сказати кілька слів присутнім. За порядком слідкували поліцейські.
До заходу долучилися не тільки родичі бійців із бригади «Азов», але й воїнів 12 бригади Національної гвардії України та 23-го загону морської охорони з Маріуполя. Деякі учасники прийшли підтримати медиків, які досі перебувають у полоні ворога.
За словами співорганізаторки акції Надії Ротман, на Театральному майдані зібралися не лише тернополяни, адже було багато переселенців з Маріуполя та інших міст. Підтримали дійство й перехожі, які просто проходили повз і побачили мирне зібрання.
– Як на мене, це наше право – робити такі мирні мітинги. Нам ніхто не може це заборонити! Цього разу доєдналися багато людей, бо на попередніх акціях їх було значно менше. Також майже не долучалися журналісти, аби висвітлити подію. Сьогодні на акцію прийшли рідні не лише «азовців», але й нацгвардійців та інших військових, які у полоні. Хоча, ми робили акцент саме на родини бійців «Азову», проте кожен хоче розповісти про своє, про те, що болить! – ділиться з нами Надія Ротман.
Жінка додає, що зараз у багатьох містах України проводять подібні акції. Тому до осінньої «хвилі» вирішили долучилися і у Тернополі. Надалі також слідкуватимуть за тенденціями і планують провести ще не один захід у підтримку полонених захисників. На думку Надії Ротман, якщо влаштовувати не поодинокі акції, а робити це масово, по всій країні, то результат буде куди кращим.
В іншої співорганізаторки акції – Наталії Дубініної, у ворожому полоні перебуває хлопець Дмитро. Вони обоє з Маріуполя, познайомилися у 2019 році. Хлопець служить в армії з 2014 року. Наталія розповідає, що він був футбольним ультрасом (великий фанат – прим. авт.). Всі його друзі з початком війни пішли воювати у різні бригади. Дмитро захищав Україну у складі «Азову».
– Служба йому дуже подобалася. Він не планував звільнятися, ми мріяли купити власну квартиру і будувати сім’ю. У лютому обстріли Маріуполя почалися з лівого берега, де ми мешкали. Але я поїхала з міста 20 лютого разом із подругою та її чоловіком. Якийсь час перебувала у Дніпрі, а потім вирушила до Тернополя. До 1 березня зв'язок із Дмитром був. Потім загубив телефон, тож я щодня писала до хлопців, запитувала, чи він живий. Зв'язок відновився у квітні, коли Дмитро отримав поранення. Востаннє ми нормально говорили, коли коханий привітав мене з днем народження, – каже вона.
За полон Наталія дізналася випадково, її подрузі написав наречений. Дмитро кілька разів давався чути, це були коротенькі повідомлення у соцмережі. У вересні 2022 року він зателефонував буквально на хвилину і сказав чекати його не скоро. Відтоді зв’язку з хлопцем дівчина не має. Від знайомого бійця, якого у травні звільнили з полону, дізналася, що Дмитро живий, дуже схуд і не дає занепадати духом іншим побратимам, з якими сидить у камері. Відтоді дівчина долучається до таких мирних акцій, бо хоче аби її коханого та інших військовослужбовців якнайшвидше звільнили.
На завершення акції учасники прослухали Гімн України та робили спільні фотографії.
Читайте також:
На Театральному майдані відбувається акція на підтримку полонених захисників Маріуполя
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
