На Тернопільщині оплакують загиблих у Польщі

- Наша односельчанка 21-річна Марія М. (прізвищ тут і далі не вказуємо з етичних міркувань – прим. ред.). - одна з десятьох вижила у страшній аварії в Польщі. Там загинув її чоловік і ще кілька односельців, - розповідає директор школи Мечищева Бережанського району Ірина Надбережна. – Ми постійно стежимо за новинами. Знаємо, що їй оперували ногу, що вона вся дуже побита...

Зараз Марію готують до операції у Польщі. У неї – перелом стегна і гомілки, як пише польське видання se.pl.

- Я не пам'ятаю, що сталося, - розповіла журналістам Марія. - Раптом я відчула лише страшний удар, а потім біль.

Мечищів і Надорожнів на Бережанщині належать до одної сільради. Ці села втратили четверо людей у трагедії в Польщі 30 липня.

У Польщі загинуло дев'ятеро заробітчан з Тернопільщини

- Бідна Марія стільки біди вже пережила, - продовжує пані Надбережна. – Цієї зими від отруєння чадним газом загинула її рідна сестра. Кілька років тому від раку померла мама. Тепер знову горе…
Марія поїхала на заробітки разом зі своїм чоловіком Іваном. Дворічну дитину подружжя залишило свекрусі.

Загинула на очах у сина
В обох селах люди стривожені через смерть односельців, додає директор школи. Цими днями усі з жахом дивляться новини і не вірять, що така трагедія сталася саме з їхніми земляками. Адже ще недавно бачили усіх живими та здоровими.

В аварії загинула й сусідка Ірини Надбережної - 44-річна Олександра М. з Надорожнева.
- Леся була мені як рідна. Мені дуже важко, - з плачем у голосі каже жінка. – Ми навіть не знали, як сказати про біду її чоловікові, хворому на серце. Я сама з ним говорила… Біда, що тут скажеш…

Олександра працювала прибиральницею у школі. На період відпустки щоліта їздила до Польщі на заробітки. Бо грошей треба. У сім'ї троє дітей - семикласник Славчик, 19-річна донька Катруся та 21-річний Василь. Чоловікові Олександри потрібна операція. Жінка поїхала до Польщі на заробітки три тижні тому. Вже через тиждень збиралася повертатися додому.

- Разом з Лесею на заробітки до Польщі поїхав її найстарший син Василь, - каже Ірина Надбережна. - Вони працювали на заводі, де заморожували овочі та фрукти. Щодня працівників на роботу відвозив автобус..
Трагедія сталася у сина на очах. Хлопець їхав позаду за мікроавтобусом в іншій машині. Хоча разом з двома односельцями у мав їхати у автобусі разом з матір’ю. Проте в останній момент їхня пані (начальниця – прим.ред) наказала пересісти у її машину. Мовляв, у автобусі пасажирів забагато.

- Я вже розмовляла з ним по телефону. Він розповів, що після аварії побачив матір вже мертвою і одразу знепритомнів, - каже пані Надбережна. – А коли прийшов до тями, на місці вже було багато міліції. До тіла матері його більше не підпустили...

Водій, який керував мікроавтобусом з заробітчанами, Володимир М. - з Мечищева, куди прийшов за зятя. У селі залишилася його дружина та тримісячна донька.

Досі надіються, що це не вона
Ірина Надбережна додає, що в аварії ще загинули люди з Бережан та Шибалина. 31 липня з райцентру до Польщі виїхав автобус з рідними загиблих, які мають їх опізнати.

Тим часом у Шибалині Бережанського району досі сподіваються, що з їхньою односельчанкою, 21-річною Юлією К., все гаразд. Але всі факти говорять про нещастя – жінка теж працювала на тому заводі, що й інші загиблі, і того дня їхала на роботу у мікроавтобусі…Це підтвердили очевидці у Польщі. Рідних жінки вже повідомили про трагедію, вони впевнені, що вона загинула, каже сільський голова Петро Шеньчик.

- До того ж зараз у Польщі перебувають двоюрідна сестра Юлії та ще одна родичка, - каже він. - Вони саме збиралися їхати додому, але звернулися до консула і він дозволив їм залишитися, допоки не вирішать всіх питань з ідентифікації та транспортування тіла родички в Україну.

Юлія поїхала на заробітки через безгрошів’я, продовжує сільський голова. Цього літа вона вже була у Польщі півтора місяця. Приїхала додому на півтора тижня і знову поїхала. Вдома у неї залишився трирічний син, з чоловіком розлучена.

До слова, дізнавшись про трагедію в Польщі, багато жителів Тернопілля, у яких теж родичі на заробітках, не знаходили собі місця. Кожен намагався якнайшвидше зв’язатися з рідними, аби впевнитися, що з ними все добре.

- Моя донька зараз там працює, то ми ледь з розуму не зійшли, коли дізналися про цю страшну аварію, - каже тернополянин Олександр К. - До того ж вона слухавки не брала весь день. Виявилося, на роботу їм не дозволяють брати мобільні. Зв'язалися з нею аж близько 23.00 у день аварії. Ми були такі щасливі, що вона жива і здорова!

Ще одного тернополянина нещастя оминуло дивом, розповіла читачка "RIA плюс" Ірина Романюк історію, яку випадково почула від жінки на центральному ринку. Та розповіла, що її син мав їхати до Польщі разом із саме тими заробітчанами, які загинули у аварії. Але йому затримали документи на три дні. Відтак чоловік потрапив в іншу бригаду.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google