Не мовчи: полон вбиває! У Тернополі проводять акцію та автопробіг на підтримку полонених
Автопробіг стартував від АТБ, що на Бережанській о 13.00. В цей же час на Театральному майдані зібралися рідні військовополонених. Приєднуйтесь!
Одні — на авто, інші на Театральному майдані. У Тернополі 22 вересня знову вийшли на акцію, аби нагадати про тих, хто опинився у російському полоні.
Щотижня, нагадаємо, рідні та близькі полонених Маріупольського гарнізону та всіх, хто опинився в неволі у ворога, проводять тихі акції у Тернополі. Локації різні — рідні виходять із прапорами, на яких зображені портрети бранців, із плакатами та мовчки стоять біля Універмагу, поблизу Катедри. Цих вихідних влаштували автопробіг. Частина учасників на авто проїдуть містом, інша частина нагадує про рідних бранців на Театральному майдані.
Автопробіг, нагадаємо, стартував від АТБ, що на Бережанській о 13.00. В цей же час на Театральному майдані зібралися рідні військовополонених
Боріться за них так, як вони боролись за вас… Жінки, діти із прапорами та українською символікою і плакатами «Не мовчіть, коли треба кричати», «Не забувай захисників Маріуполя» стоять на Театральному майдані. Кожен прийшов сюди, аби нагадати про своїх рідних, які вже котрий рік у російському полоні.
— Вони боронили країну до останнього, і ми повинні за них пам’ятати і добиватись їхнього повернення додому. Бо як забудуть рідні, про них забудуть всі, — кажуть дружини й матері військовополонених.
У полоні тато малюків Максим. Рідні бачили його востаннє у лютому 2022 р у Маріуполі. А розмовляли крайній раз перед виходом з Азовсталі у травні 2022 р.
Читайте також:
Багатодітна родина у Тернополі дочекалась брата з полону
Повернувся майже через два роки з російського полону: у Тернополі діти чекають батька
Україна повернула з полону 49 захисників і захисниць
Подякуй журналістці гривнею
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
https://cripo.com.ua/main/yak-rytualna-mafiya-kyyeva-nazhyvayetsya-na-rodynah-zagyblyh-geroyiv-i-hto-z-neyu-boretsya/
PUBLISHED 8 СЕРПНЯ 2024
«Це ваш син-військовий похований? А чому ж ви пам’ятника не ставите? А давайте ми вам зробимо: красивий, високий, щоб всі бачили, як ви його любите і шануєте». Приблизно так на київських цвинтарях до рідних загиблих на війні зазвичай звертаються працівники приватних бюро ритуальних послуг. Вони, як шакали, вистежують родини полеглих і нав’язують їм свої послуги за сотні тисяч гривень.
Олександр Скорик, ветеран, який пройшов «Азовсталь», вже чотири місяці працює заступником директора «Спецкомбінату» — державного комунального підприємства, що надає ритуальні послуги. Цю посаду створили, щоб військовими похованнями в столиці займався саме військовий.
Під опікою ветерана 27 цвинтарів. Своїм основним завданням Олександр вбачає боротьбу з цвинтарною мафією. Про полон і оборону Маріуполя, загиблих побратимів і їхні поховання, пам’ятники військовим і боротьбу з корупцією — у розмові ветерана з hromadske.
Військові за життя — військові й після смерті
Ми у 42-му секторі Берковецького цвинтаря. Тут ховають лише військових. Точніше, ховали раніше, бо місця вже нема.
Працює техніка: біля кладовища укладають дорогу, обабіч готують місце для монумента. За QR-кодом на ньому можна буде прочитати, у якому ряду та під яким номером похований конкретний військовий. Побратимам чи відвідувачам не доведеться бігати довкола та вглядатися в кожне фото. Також тут з’явиться освітлення й камери спостереження.
Це здобуток Олександра Скорика, ветерана з «Азову», який тепер курує зміни в процесі поховання загиблих військових.
Між ділянками тепер залита моноплита, тому всі поховання однакового розміру та розміщені на рівній площині. Хрести й надгробки різнокаліберні, проте це теж лише справа часу.
«Держава від початку війни усунулася від будь-яких обов’язків щодо поховання військових, — нарікає Скорик. У нього міцна й непохитна, немов дуб, фігура. Ллє дощ, але чоловік на це не зважає. На футболці напис: AZOVSTAL. — Спершу військових ховали як цивільних, а після 2022-го постало питання: що з цим робити, бо ж бійців ховали абияк».
Кожна родина замовляла пам’ятник, вибираючи на свій смак його висоту, ширину, естетичний вигляд — тобто той ступінь пошани, на який заслуговує їхній загиблий близький. Через це виникали конфлікти. Доходило до того, що батьки судилися одні з одними.
Олександр Скорик, ветеран, заступник директора «Спецкомбінату»
У червні 2023-го Київська міська адміністрація вирішила, що поховання військових мають бути уніфіковані. Розробили два варіанти надгробка: плита з козацьким хрестом і плита без хреста. Їхня вартість — 50 тисяч гривень, виготовляють і встановлюють коштом держави. Родина має вибрати один з двох. Є й третє рішення: замовити свій варіант, але згідно з нормами. Держава компенсує таким родинам 50 тисяч гривень.
Тепер якщо загинув на війні то твої рідні мусять платити гроші, давати хабарі за дозвіл на поховання.