Непотрібні у власній країні?: куди військові можуть звернутись за підтримкою і чому не усі проходять реабілітацію

Про проблему реабілітації військових говорять мало. За шість років Російсько-української війни зі Сходу повернулись тисячі службовців. Чимало з них змушені починати життя спочатку. Після пережитого, зробити це нелегко. Особливо, без психологічної підтримки. 

Приводом до цієї публікації редакції "20 хвилин" стала історія, яка трапилась на початку місяця на Кременеччині. 9-річний Михайлик постраждав від руки свого батька. Деталі читайте тут.

Як розповіли мешканці села, де сталась трагедія, чоловік, який побив власного сина, кілька років до того служив у АТО, там був поранений. Після повернення реабілітацію чоловік не проходив. Чи це стало причиною агресії, невідомо. 

Самі службовці переконують, що без психологічної підтримки впоратись з пережитим стресом важко. Психологи додають, що у Європейських країнах психотерапія є обов'язковою для військових, які повернулись додому. 

"Підтримка обов'язкова, але самі люди звертаються рідко"

Про те, чи отримують люди, які пережили війну, належну реабілітацію, говоримо із керівником районної ГО "Спілка учасників бойових дій Кременеччини" Іваном Білосевичем.

 — Я знаю ситуацію в сім'ї, де побили дитину. І вона справді є непростою, і якщо розглядати це через призму того, що людям, які повернулись з війни, адаптуватись до нормального життя важко, то це не проблема однієї сім'ї.  У нашій країні реабілітації військових нема. На словах, звісно, існує психологічна реабілітація учасників АТО та ООС,  але насправді психологічної реабілітації немає. Психологів, які б могли поспілкуватись і допомогти людині, немає. Коли людина сама знає, що це потрібно — так, це добре, але насправді, коли люди в селах, то вони не будуть нікого шукати. Треба, щоб займались кожним, вивчали його, відстежували їхній стан, — каже пан Білосевич. 

Загалом, ситуація ускладнюється для людей, які живуть у селах, каже ветеран.

 — На практиці психологічної реабілітації людям не надають. Так вони самі можуть шукати заклади десь в області. Але людям, які живуть в селах, це не так просто зробити. Самі вони не будуть нікого шукати. Це треба, щоб проводили моніторинг, вивчали ситуацію. Як їм живеться, що з ними. Думали як з ними працювати. Для нас це соціальна проблема, якою ніхто не займаються. Звісно, є можливість пройти реабілітацію в санітарно-курортних закладах, але це доступно для людей, які працюють на державних роботах. Таких теж у нас небагато. Крім того, потрібно оббігати чимало кабінетів чиновників,  — говорить Іван Білосевич.

"Держава реабілітацію не пропонувала"

Про необхідність реабілітації військових говоримо із "Кіборгом" з Тернопільщини Ярославом Гав'янцем (позивний Маестро), який пройшов "сім кіл пекла" на війні. 

Ярослав відслужив строкову службу, потім контрактну. Перед початком Майдану  звільнився. А коли розпочалась війна на Сході, сам прийшов у військкомат і попросився на війну, щоб  повернутись назад "до своїх хлопців".  Спочатку боронив кордони  в Костянтинівці Донецької області, пізніше – в селищі Водяне. Звідси 14 січня 2015 року потрапив у Донецький аеропорт.  Чоловік каже, що з плином часу вже стерлась частина спогадів про той страшний день, але є моменти, які він запам'ятає на все життя.  З трепетом в голосі він згадує імена побратимів, які тепер боронять небесні кордони...

Історію чоловіка ми розповідали в матеріалі "Врятувала молитва, яку написала мені мама": кіборг Маестро розповів про пекло в Донецькому аеропорту"

— Із війни я повернувся 4 лютого 2015 року. Після полону... Важко згадувати... Від держави мені не пропонували ніякої реабілітації, — згадує чоловік. — Ми з батьком сам вирішили поїхати Карпати. Потім я сам поїхав до лікаря, щоб мені оглянули голову, після контузії. Рекомендували лягти в неврологію. Я сам поїхав у Чернівці в госпіталь. Там лікувався. Це було суто за моїм бажанням. 

Пан Ярослав каже, що знає про пільги від Управління соцзахисту, але 

— Був випадок, коли мені подзвонили з Управління СБУ в Києві та повідомили, що я маю змогу відпочити, реабілітуватись в Трускавці, а в управлінні соцзахисту на моє звернення сказали, що такого немає.Поки з Києва не зателефонували і не сказали їм виписати направлення, тут на місці нічим не допомогли, — говорить військовий. — Це був кінець 2015-го року. З того часу більше реабілітацій я не проходив. Поки ти сам не будеш оббивати пороги кабінетів, ніхто тобі не допоможе. І тут треба розуміти, що той, кому справді потрібна реабілітація, він не визнає того.

"Повертатись нелегко"

Ярослав Гав'янець каже, що зараз ті моменти, які він пережив одразу після повернення важко згадувати. 

— Перших кілька років було дуже важко сприймати життя тут і життя там. Особливо ставлення людей до війни. Наприклад із питаннями: "Для чого це треба, для чого ви туди поїхали". Деякі особи могли дозволити собі говорити "Ми тебе туди не посилали"... — каже чоловік. — Зараз вже звик, тай і в людей вже зовсім змінилось ставлення до війни. Люди стали цинічнішими. Колись смерть солдата була трагедію, а зараз, як бачимо, це стає статистикою. Таке життя.

Військовий каже, що йому пощастило, адже він мав неабияку підтримку від рідних. І сам себе зміг примусити "переключитись".

— Я одружився, маю справу яка до душі. Це допомагає. Але я розумію, що так пощастило не всім, — говорить він.

"Старі соццентри ліквідували, нові ще не створили"

Обов'язки щодо соціального та  медико-психологічного супроводу учасників АТО та їх сімей раніше були покладені на соціальні центри, які працювали при РДА. Вони проводили оцінку потреб особи та родин з дітьми; консультування з правових, психологічних та соціально – педагогічних питань; працювали в напрямку сприяння в оздоровленні  та психологічній реабілітації; Залучення до культурно-дозвілевих заходів.

— Військові можуть отримати психологічну допомогу від фахівців центрів соціальних служб на місцях. Проте зараз тут виникають проблеми. Оскільки районні центри соціальних служб зараз в стані ліквідації, — розповідає директор тернопільського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Бодан Рокочий , — Більшість із районних центрів ліквідовані. Інші працюють до початку березня максимум. Це пов'язано з реформою децентралізації. Усі повноваження центрів переходять до ОТГ. В громадах створюють центри надання соціальних послуг. В більших громадах такі центри вже існують. В цих центрах мають працювати фахівці для соціальної роботи з учасниками АТО та ООС і їх сім'ями. 

Наразі лише триває робота із пошуку фахівців, які працюватимуть на таких посадах. Таких, як зазначають в обласному центрі, бракує. Тай самі відділи ще не усі ОТГ сформували.

— Соціальні працівники мають надавати соціальний супровід сім'ям учасників бойових дій. Зараз нова програма для надання психологічної допомоги розробляється на Всеукраїнському рівні. Районні центри проводили таку роботу постійно. Впродовж минулого року було проведено понад трьох тисяч оцінок потреб учасників АТО та ООС, які з тих чи інших причин мають потребу в нашій допомозі. Частина з них є на соціальному супроводі. Це стосується сімей, які потрапляють в кризові ситуації, де сім'ї перебувають на стадії розлучення, або в тих ситуаціях, коли людям потрібне працевлаштування, коли люди після війни ведуть спосіб життя, який потребує уваги,  — каже пан Рокочий.

Наразі, в разі потреби, військові можуть звертатись за допомогою можуть звертатись в Тернопільський обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Реабілітацію можна пройти у закладах області

Як розповідає заступник директора Департаменту соціального захисту населення Володимир Росоловський, на Тернопільщині діє програма "Турбота" на 2019-2024 роки. Відповідно до цієї програми усі учасники АТО мають змогу пройти реабілітацію в обласних лікарнях, які розташовані в Більче-Золотому, Микулинцях, Заліщиках, крім того, в онкологічному диспансері, обласному психоневрологічному диспансері. 

— Крім того, у нас є державні програми, відповідно до яких, учасники АТО мають право пройти санаторно-курортне лікування. Путівку можна отримати в нашому управлінні. Для цього треба записатись у чергу та написати заяву. Заклад можна обрати самостійно в межах України. Реабілітація відбувається за тристороннім договором: учасник АТО, управління соціальної політики та заклад реабілітації, — каже Володимир Росоловський.

Чи часто військові самі приходять на реабілітацію?

Психологічну допомогу військові можуть отримати також у Тернопільській обласній клінічній психоневрологічній лікарні. 

— Військові можуть звернутись безпосередньо в поліклінічне відділення, відділення неврозів. У нас також є психологи, психотерапевти, є фізіо-терапевтичне відділення. Можливість пройти цю реабілітацію зараз є. Також хочу зауважити, що це є безкоштовно, — коментує медичний директор Леся Косовська. — Ця реабілітація не є обов'язковою. Люди можуть за власним бажанням звернутись спочатку на обстеження. Далі ми надаємо повний комплекс лікувальних заходів. Також допомагаємо із психологічною реабілітацією, соціальною реабілітацією. 

Пані Косовська каже, що часто люди не звертаються за допомогою, бо їх про цю можливість не інформують. Проте, у разі необхідності, підтримку можуть надати і членам їх родин. Також за підтримкою можуть звернутись члени родин загиблих на війні. 

— Здебільшого, до нас повторно звертаються пацієнти, які вже були. Дехто оздоровлюється кілька разів на рік. Із  100 людей, які повернулись з війни, до нас звертають 50-60 людей. Якщо не звертаються вони — то приходять їх рідні. Дуже часто першими приходять за допомогою дружини службовців. Можна звернутись суто на консультацію до психолога. Далі він вирішить, чи потрібно медикаментозне, чи потрібно стаціонарне лікування, — каже лікар.

Коментар  

"За підтримкою звертаються, коли ситуація дуже складна"

Ніна Дунець, психолог Центру психологічної допомоги для учасників АТО "Крок на зустріч"

 — Після пережитого на війні люди по-різному можуть реагувати на пережите. Просто так це не минає. Буває так, що люди можуть агресивно реагувати на стрес, буває, що депресивно. Відповідно, у когось це виявляється у агресії щодо людей, які поряд чи навіть, щодо самого себе. 

Звісно, якщо людина відчуває потребу в підтримці, можливість її отримати є. Але часто люди нехтують власними відчуттями, бо впевнені, що зможуть самі впоратись зі всім. Закордонний досвід говорить про те, що людина після військових дій обов'язково проходить години психотерапії після участі в бойових діях. У нас така практика відсутня. Тому ми маємо розуміти, що чимало людей не звикли взагалі звертатись за допомогою до лікарів. Дуже часто люди спочатку звертаються за допомогою до наркологів. Тому, що приїжджаючи з війни починають зловживати алкоголем чи наркотичними засобами. 

Буває, що за підтримкою люди звертаються через рік чи два, після повернення з війни. Часто також буває, що після повернення з війни страждають не лише військові, а й члени їх родин. Підтримку в нашому центрі ми надаємо і їм також. 

На стрес люди реагують по-різному. Бувають психосоматичні реакції, буває порушення сну, апетиту, надмірна збудливість. У когось це може проявлятись агресією до членів родин. Є варіант, коли це проявляється агресією  до членів родин.

Куди звертатись за допомогою? 

 — Учасники бойових дій можуть звернутись у Тернопільську обласну психоневрологічну лікарню. Проте, тут знову все залежить від бажання людини. Насильно туди ніхто нікого затягнути не зможе. Люди вважають, що якщо звернутись у лікарню, отже, ти вже хворий. Але насправді, там можуть надати кваліфіковану підтримку. 

Крім того є центр підтримки учасників АТО "Крок на зустріч", в якому ми надаємо консультації. Хоча зараз йдеться про закриття центру, оскільки він мав перейти на баланс Міністерства оборони України, але фактично фінансується благодійними внесками. І робота працівників є практично волонтерською. Хоча такі центри, безумовно, потрібні. 

Контакти, де можна отримати допомогу

Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня 

• Адреса:

  вул. Тролейбусна, 14,
  м. Тернопіль, Україна 460024

• E-mail:

  [email protected]

• Приймальна директора

  +38 (0352) 43-57-16
  факс 43-57-16

У Тернополі функціонує центр психологічної допомоги «Крок на- зустріч», де учасникам АТО можуть надати безкоштовну професійну психологічну допомогу. При потребі учасники АТО та їхні сім’ї, переселенці, волонтери, медики та особи, які постраждали від військових дій в АТО, можуть звернутися до координатора центру Медвідь Л.О. за адресою: м. Тернополь, вул. Над ставом, 6/15, моб. тел. 0984692252.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.