Новорічна історія тернополянки Христини Королюк

-         У першій половині дня я мала замовлення на святкове оформлення залу, - розповідає дівчина. - Поекспериментувала з сосновими гілочками, орхідеями, різнобарвними кульками і мерщій додому пакувати сумки! Однак часу до від’їзду залишалось обмаль, і Христя ледве встигла перевдягнутись і захопити з собою щось смачненьке. Дівчина взяла на плечі важкий рюкзак і побігла на домовлене місце зустрічі. Там на неї вже чекали знайомі – весела компанія молодих тернополян та киян. Дорога в бусі зайняла близько трьох годин, пригадує дівчина, але час за балачкою злетів швидко. До села Нирків вони приїхали, коли вже сутеніло. Навіть ліхтарики довелося ввімкнути, щоб не заблукати в пітьмі. Дехто підсвічував мобільним телефонам чи запальничкою.-         Глянувши під ноги, я зауважила, що земля має незвичний червонуватий відтінок, - пригадує  Христя. – Хтось сказав, що тут такий грунт всюди, недарма ж місцевість називають Червоноградом.Спуск зі стрімкої гори до замку видався дівчині безконечним. А рюкзаки з їжею, напоями і піротехнікою ставали важчими з кожним кроком. Тим часом все навколо покрилося павутинкою густого туману. Вдарив легкий морозець, хоча снігу так і не було, пригадує Христя. Десь за годину втомлені туристи дісталися до урочища біля старовинного замку. Зітхнувши з полегшенням, вони влаштувалися біля однієї з напівзруйнованих башт. Сумки ж склали на купу і швиденько почали накривати імпровізовану поляну. Бо після довгої прогулянки на свіжому повітрі у всіх проснувся вовчий апетит,  сміється дівчина. -         Коли ми жували, в загадковій нічній тиші почувся виразний дзюркіт води, - пригадує тернополянка. - Одразу за кущами текла річка Джурин, на якій і знаходиться знаменитий водоспад.Після святкової вечері молоді люди почали розважатися. Взявшись за руки, вони водили хороводи, танцювали і, мов язичники, по черзі стрибали через високе вогнище. Та найцікавішим, на думку Христини, був новорічний похід на Джуринський водоспад. Наблизившись до прозорої води, туристи завмерли, приголомшені навколишньою красою.-         Бурхливий водоспад стікав каскадом донизу. Поруч росли столітні дуби та сосни, - ділиться враженнями дівчина. – А в тумані, наче міраж, ледь виднілися розмиті обриси Червоноградського замку.Один хлопець настільки розігрівся, що занурив ногу в льодяну воду. Проте вже за мить, каже тернополянка, на його обличчі з’явилася кумедна гримаса, а нога вкрилася “гусячою” шкірою.   Чоловіки загадували бажання і кидали монети в Джуринський водоспад. А дівчата обв’язували одна одну привезеними з дому атласними стрічками, щоб бути  схожими на ялиночки, прикрашені  блискучими гірляндами. -         Нам вдалося влаштувати собі справжню феєрію, - посміхається Христя. – Про холод ми не думали, а цілу ніч веселилися як діти. Бігали наввипередки, танцювали і загадували бажання. Отак би цілий рік!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.