Пам'ятаєте 90-річного дідуся, який хоче подарувати авто ЗСУ? Ми знайшли, хто йому допоможе

Ми, звісно, відгукнулися і вирішили написати про це. Скажімо, реакція людей була приголомшлива. Багато хто підтримував старенького у коментарях. Бо добрі справи неодмінно знаходять позитивний відгук у людських серцях. Вчинок Василя Дмитровича – це навіть не про патріотизм і не про щедрість, це про єдність, якої ми, українці, досягнули в цій війні.

Було чимало дзвінків, пропозицій. Але ми вирішили, що хочемо простежити, аби авто справді потрапило туди, де воно буде служити нашим військовим. Хоч, зізнаємось, дехто досить скептично налаштований – мовляв, кому потрібен старий «Жигуль». Розвіюємо стереотипи. Адже сам Всесвіт сприяє тому, щоб авто було помічним.

Хто відгукнувся

Нам вдалося сконтактувати з місцевим волонтером, військовослужбовцем ЗСУ паном Романом, позивний «Мамонт». Його ім’я точно на слуху для багатьох тернополян. Адже чоловік і сам брав участь у бойових діях, і навчає військовослужбовців, організовує вишколи, а також активно волонтерить та допомагає нашим захисникам.

Ми організували зустріч Василя Лазарчука та пана Романа. І самі на ній побували. Дідусь розповів про авто, скільки спогадів з ним пов’язано. Виявляється, машина раніше була записана на дружину – Людмилу Лазарчук. На жаль, вона відійшла в інший світ минулої осені. Подружжя прожило разом понад 60 років.

З теплою усмішкою на устах літній тернополянин згадує свою кохану. Натомість пан Роман обіцяє зробити все можливе, аби авто справді прислужило нашим захисникам.

– Ми завеземо авто до спеціалістів, які оглянуть та оцінять технічний стан. При можливості все відремонтуємо. Якщо машина буде на ходу, її можуть використовувати військовослужбовці під час несення служби, для транспортування особового складу, зміни з нарядів тощо. Ми розуміємо, що на фронті більш потрібні повнопривідні автомобілі, які будуть виїжджати у складних погодних умовах. Але ми зробимо все, щоб це авто справді було помічним для ЗСУ. Навіть якщо машина через серйозні поломки не зможе їхати, ми її зможемо використовувати в тренінговому центрі, де навчаємо, як робити огляд авто, як швидко визволити людину з машини, як працювати групі швидкого реагування. Тобто вона в будь–якому випадку буде допомагати, а не просто собі стояти, – запевняє пан Роман.

Перед новим роком авто забрали та відвезли майстрам. Ми постійно тримаємо зв'язок із паном Романом. І щойно ремонт завершать, разом із Василем Дмитровичем поїдемо та передамо машину тому підрозділу, де вона найбільше потрібна.

Підсумовуючи, скажемо: цей світ буде існувати доти, поки є добрі люди і добрі вчинки. І неважливо, що ви даєте, головне – що ви робите це від щирого серця.  

Дай Боже нашому Герою довгих років життя і міцного здоров’я, аби разом святкувати Перемогу.

Читайте також:

Мені 90, і я хочу віддати своє авто ЗСУ! Відгукніться, кому потрібна машина