Проект із дослідження Тернопільського Замку та призамкової території розпочався влітку торік. Його зініціювали Тернопільська  міська рада, громадська організація City Project, що займається дослідженням тернопільських підземель, а участь у ній взяли архітектурна майстерня Юрія Вербовецького, ДП «Подільська археологія» та волонтери.































Минулорічні дослідження дали певні результати для розуміння, як насправді виглядав Тернопільський Замок, якою була його конфігурація і чи справді дата його будівництва збігається із офіційною - 1548 роком.

Під час досліджень заклали близько десятка шурфів, в яких виявили чимало артефактів. В більшості з них переважав культурний шар ХХ століття. Це зумовлено тим, що призамкова територія повністю вкрита насипним ґрунтом, через руйнування та перебудування міста після Другої світової війни. Траплялися й давніші знахідки, як козацькі люльки, фібули та інші. В одному із шурфів знайшли артефакти, що відносять до періоду трипільської культури. Це викликало багато дискусій та припущень: від версії про можливе існування у цьому місці поселення задовго до заснування Тернополя, - до версії, що ці знахідки могли потрапити із музейної експозиції, яка, ймовірно, розташовувалася в приміщенні зруйнованого Нового замку.

• Завдяки тому, що на наш заклик про допомогу в розкопках, який ми розповсюдили в соцмережах, та постійної інформаційної підтримки в ЗМІ, відгукнулося багато пересічних тернополян. І саме завдяки зусиллям волонтерів, які у свій вільний час щодня від ранку до вечора трудилися на місці розкопок і допомагали пану Богдану Строценю, ми зробили колосальну роботу. Також, за сприяння заступника міського голови Леоніда Бицюри, до пошуків залучили георадар. Зокрема, вдалося частково виявити контури Замку: оборонний рів з боку вулиці Замкової, фрагменти оборонної стіни з боку “Єлисейських полів”, та інше, - каже голова ГО City Project Андрій Кір.

Окрім власне розкопок, архітектор Юрій Вербовецький та археолог Богдан Строцень організували й геологічні дослідження, за результатами яких, цього року проводять розкопки.

Найдавніший замок був невеликий. Його розміри - приблизно 40 на 60 метрів. Навколо замку був оборонний рів, широка річка і болотистість. На тому місці, де зараз пологовий будинок, “Шинок”, “Єлисейські поля”, - був широкий яр, а замок стояв на пагорбі. У роботі, окрім даних з розкопок, використовували карти 1640 та 1767 років. - каже архітектор Юрій Вербовецький.

















Так міг виглядати Замок до кінця ХVI століття.

• Геологічні дослідження дали уявлення про те, якими були контури найдавнішої частини замку. Власне, зараз шурф закладений на внутрішній частині його подвір'я. Також минулого року знайшли залишки від дугоподібних стін, що дозволяє припускати, що на цій території раніше міг бути ще інший замок, - каже пан Вербовецький.

Архітектор підготував візуалізацію того, як міг би виглядати Тернопільський Замок та прилегла територія із заекспонованими залишками оборонних стін після їх відкриття.

У міській раді анонсували можливість отримання гранту на дослідження замку та реконструкцію призамкової території, але не склалося. Тому залишається сподіватись, що у міської влади залишиться бажання досліджувати історію міста, охороняти його поодинокі вцілілі пам'ятки та інтегрувати їх в туристичну галузь міста, адже, за словами багатьох науковців, працівників туристичної галузі та місцевих мешканців — у Тернополя є великий потенціал, який поки що не розкритий і частково прихований під землею.

Власне, привід для сумнівів дало ставлення місцевої влади до вже виявлених об'єктів. Фрагменти відкритої оборонної стіни з боку замку залишили на понад півроку просто неба, незахищеними від атмосферного впливу. Це призвело до її часткового руйнування. Зараз вони рясно вкриті рослинністю.

Шурфи, в районі в'їзної брами попри вулицю Замкову, в яких знайшли сліди оборонного рову, засипали лише минулого місяця в переддень археологічної конференції, що краще для їх консервації, як стверджують науковці.

Окрім того, в Замку, де зараз спортивна школа, немає змоги проводити дослідницькі та реставраційні роботи через позицію її керівництва. Питання будівництва нового спорткомплексу на вулиці Злуки та перенесення її туди анонсував міський голова, та поки цього не відбулося — доля замку, що є пам'яткою архітектури, та “охороняється” державою, виглядає дуже сумною.

Наразі ж, як стверджують наші джерела в міській раді, обговорюють проведення земляних робіт в районі “Єлисейських полів” з метою відкриття та подальшої консервації виявлених минулоріч оборонних мурів Тернопільського замку з їх подальшою консервацією. Займатимуться цим підрядники, що мають відповідну кваліфікацію, якщо буде все-таки прийняте рішення про проведення робіт такого роду.