Поштову марку про брата Бандери, закатованого у концтаборі, презентували в Тернополі

Поштову марку про брата Бандери, закатованого у концтаборі, презентували в Тернополі
  • В музеї політв’язнів у Тернополі погасили марку, присвячену Василю Бандері. Це молодший брат голови проводу ОУН («бандерівської») Степана Бандери. Чоловіка закатували нацисти в концентраційному таборі Аушвіц біля польського міста Освенцім.
  • Як відбувалося спецпогашення – читайте у репортажі від «20 хвилин».

В приміщенні Історико-меморіального музею політичних в’язнів, що на вулиці Коперника, 12 лютого погасили поштову марку, випущену на честь молодшого брата Степана Бандери – Василя.

Захід розпочався о 12 годині. В одній з «кімнат» музею зібрались десятки людей – студенти, представники місцевої влади, журналісти та тернополяни, небайдужі до української історії.

Відео дня

Марку виготовили за проєктом «Власна марка» з нагоди вшанування 109-річчя від дня народження Василя Бандери. Вона продовжує велику серію із зображеннями пам’ятників лідеру Організації Українських Націоналістів (скорочено ОУН – прим. авт.) Степану Бандері, які встановлені на теренах Тернопільщини, а також портретами його родичів, які боролися за українську незалежність.

Цикл складатиметься всього з 12 марок, які презентуватимуть щомісяця упродовж 2024 року. Марка про Василя Бандеру – лише друга із серії. За словами філателіста Михайла Тимошика, окрім конверта й цієї марки випустили також пам’ятний значок, який відповідає тематиці.

– Ця марка продовжує цикл марок про родину Степана Бандери. Варто пам’ятати, що не лише очільники й провідники нації боролися за нашу свободу й ідеї. Їхні рідні теж максимально долучалися до національно-визвольної боротьби, – наголосив пан Тимошик.

Присутні вшанували пам'ять Василя Банери хвилиною мовчання. Потім представники влади і начальниця відділу поштових послуг тернопільської дирекції «Укрпошти» Ніна Герасименко погасили марку спеціальним поштовим штемпелем і поставили свої підписи на конвертах. Наприкінці заходу всіх охочих запросили на безоплатну екскурсію музеєм політв’язнів.

До слова, в установі є ціла меморіальна кімната про Степана Бандеру і його рідних.

Унікальний експонат, який у ній зберігається – це копія посмертної маски Бандери. Її 15 років тому передали у Тернопіль з лондонського музею за сприяння Союзу Українців у Великій Британії, як розповів старший науковий співробітник музею політичних в’язнів Ігор Олещук.

Також в експозиції кімнати – багато архівних фотографій родичів Степана Бандери, у тому числі й світлина юного Василя. Тут можна дізнатися про чимало моментів з біографії родини Бандери, переглянути їхній родовід та навіть прослухати романс про лідера ОУН з аудіо програвача.

Що відомо про Василя Бандеру?

Молодший брат Степана Бандери – Васильнародився 12 лютого 1915 року. Отримав гарну освіту, закінчивши Стрийську українську гімназію та агрономічні курси Львівської політехніки в Дублянах. Згодом вивчав філософію у Львівському університеті.

Василь Бандера був учасником національно-визвольних змагань 1930-1940 років. Восени 1938 року його, як активного члена ОУН, ув'язнили у польському концтаборі у Березі Картузькій – за промову на одному зі студентських зібрань Львова із критикою польської влади. Здобувши свободу, Василь повернувся до Львова, а у жовтні переїхав до Кракова разом зі Степаном Бандерою.

У серпні 1940 року Василь Бандера обвінчався з коханою Марією. Упродовж 1-3 травня 1941 р. чоловік був учасником ІІ Надзвичайного великого збору ОУН. А вже за два місяці, після проголошення відновлення Української Держави, очолив Службу безпеки обласного проводу організації у Станіславі (Івано-Франківськ).

14 вересня 1941 року гестапо заарештувало Василя та його вагітну дружину. Згодом німці відпустили жінку з в’язниці. Вона народила дочку Одарку, яку Василь так і не побачив…

Після двох місяців допитів у Станіславові, які проводив сам шеф місцевого гестапо, Василя Бандеру доправили у львівську в’язницю. А незабаром перевезли у Краків та ув'язнили в тюрмі «Монтелюпіх». 20 липня 1942-го німецька поліція з Кракова направила у концтабір Аушвіц (поблизу міста Освенцім) 23 людей. Їх німці назвали «Бандера-групе».

Першим у таборі зареєстрували саме Василя Бандеру. В Аушвiцi Василь працював на будівництві. Колишні в'язні пригадують, що над ним нацисти знущалися. Братові провідника ОУН поламали ребра, вибили зуби, понівечили обличчя. Землякам заборонили йому допомагати. Напівживого Бандеру відвезли у шпиталь. Там 21 липня 1942 року 27-річний закатований Василь і помер. Його тіло спалили у крематорії. Де саме знаходиться могила Василя Бандери невідомо. 

Нагадаємо, Тернопільська обласна рада проголосила 2024 рік на Тернопільщині Роком родини Степана Бандери.

 

Читайте також:

У Тернополі погасили унікальну марку, присвячену Степану Бандері (Фоторепортаж)

На найкращій поштовій марці України зображена картина художника з Тернопільщини

У Тернополі презентували блок марок, присвячений українським залізничникам (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (3)
  • Nin Ja

    Фасад музею - шикарно, прапори в обшарпану цеглу. Підари в піджаках. Голова фантомаса під склом. Дебілизм, який ми заслужили....
  • Володимир Гевко

    але його убили не нацисти, а поляки-наглядачі табору.

    "ти Бандера, я пантера".
  • Aleksandr Deineka

    Василь Бандера не погодився працювати з фашистами за що і був вбитий на відміну брата Степана.

keyboard_arrow_up