У Тернополі показали «Рушник Волі», який шість місяців вишивали 300 людей (РЕПОРТАЖ)

• У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї презентували завершений «Рушник Волі». Полотно «мандрувало» куточками Тернопільщини і до його створення долучились понад 300 людей.
• Половина з них – рідні загиблих військових та сім'ї воїнів ЗСУ.
• Що вийшло у результаті – розповідаємо!

Ідею «Рушника Волі» почали втілювати в життя з 10 серпня 2023 року. Над нею спільно працювали відділ міського абонементу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, обласний сектор Міністерства у справах ветеранів, місцеве товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка та громадські організації – «Спілка Жінок Тернопільщини» й «Школа борщівської народної сорочки».

Колективний мистецький проєкт тривав упродовж 6 місяців. Його метою стало вишиття рушника – традиційного оберегу українського народу, у праці над яким об’єднали мешканців 3 районів області.

До проєкту залучили рідних Героїв, які загинули під час російсько-української війни, сім’ї військових Збройних Сил України та внутрішньо переміщених осіб. Але зробити стібки на полотні могли всі охочі жителі Тернопільщини, які виявили таке бажання.

Об’єднала українська вишивка

 «Рушник Волі» – це велике полотно довжиною 3 метри із вишитими на ньому візерунками. Презентували результати проєкту 15 лютого в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

На дійство завітали понад 50 осіб. Побувала на ньому й журналістка «20 хвилин».

Розпочався захід хвилиною мовчання. Потім присутні помолились з координатором військового капеланства при Тернопільсько-Зборівській архиєпархії УГКЦ Миколою Квичем. Саме цей отець у серпні 2023 року благословив проєкт.

Далі разом із солісткою обласної філармонії зал гуртом заспівав символічну «Пісню про рушник».

За словами заступниці голови міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» Ірини Шумади, до створення рушника долучились понад 300 осіб. З них більше 150 — це рідні захисників.

– Ідея виникнення проєкту «Рушник Волі» з’явилася тоді, коли ми почали працювати з родинами загиблих Героїв та сім’ями військовослужбовців і зрозуміли, що є потреба в їхньому спілкуванні, щоб якось відволікти їх з оточення болю і смутку. Людей об’єднала українська вишивка. Наш проєкт дає надію. Адже всі ми прагнемо до волі і хочемо Перемоги! Але не повинні забувати тих, хто зараз на фронті, і тих, хто тут в тилу їх чекає. І також загиблих захисників, – розповідає Ірина Шумада.

Забирали вишивати рушник додому

Вишивали хрестиком на полотні у трьох районах Тернопільської області і в обласному центрі. Рушник на Кременеччині і Чортківщині тимчасово зберігали в центральних районних бібліотеках. У Тернополі – в обласній універсальній науковій бібліотеці.  

Перший хрестик на рушнику 10 серпня заклала Тетяна Римар – матір загиблого у 2015 році Павла Римара. Чоловік добровольцем пішов служити у батальйон тероборони, а з липня 2014-го ніс службу на блокпостах при в’їзді у Крим в складі 6-го мотопіхотного батальйону 128-ї гірськопіхотної бригади. Павло загинув у лютому 2015 року внаслідок пожежі і вибуху складу боєприпасів неподалік Преображенки на Херсонщині. Сам там тоді перебували бійці Тернопільського батальйону територіальної оборони «Збруч».

Наступні хрестики на полотні зробили інші матері, діти, дружини, сестри та рідні загиблих воїнів –  Олександра Орляк, Ольга Трух, Галина Мазник, Мар’яна Михайловська та трирічна Євгенія Михайловська, батько та дядько якої загинули у російсько-українській війні.

– У кожному районі перші хрестики на рушнику ставили саме рідні військовослужбовців. А далі могли долучатися до вишивки всі, хто хотів. Люди забирали полотно додому, або приходили у бібліотеки. В деяких громадах рушник вишивали тиждень, в інших – два, – зауважує Ірина Шумада.

А члени обласної «Просвіти», додає жінка, крім того, що самі зробили стібки на «Рушнику Волі», виконували й освітню роль. Наприклад, у кожному районі розповідали про зв’язкових УПА, які у надлюдських умовах проводили свій термін у концтаборах і вишивали на маленьких клаптиках тканини, аби не впасти духом. Ірина Шумада каже – те, що у минулому столітті надихало зв’язкових – те допомогло й матерям та дружинам захисників. Проєкт став для них ковтком свіжого повітря.

– Ми також допомагали молодому поколінню зрозуміти, який важливий наш історичний спадок, – говорить вона.

Символ свободи і незламності

Схему орнаментів, які поширені на Тернопільщині, для проєкту розробила співзасновниця і голова громадської організації «Школа борщівської народної сорочки» Вікторія Кривоніс.

– До мене звернулися, аби я намалювала схему «Рушника Волі» з візерунками, які є у нашій області. У той час в краєзнавчому музеї я побачила на стінах рушники. Вони датовані початком ХХ століття. Орнаменти на них виконані чорним, а всередині – кольорові вкраплення. Це своєрідне «тернопільське» бачення краси. За мотивами рушників з колекції музею я створила власну схему, – розповідає жінка.

Цікавимось у майстрині, чому на Тернопільщині виготовляють рушники саме з чорним орнаментом. 

– У нас родючі чорноземи, на яких ростуть квіти. Люди помічали все це і вкладали в рушники. Дехто пов’язує чорний колір, який переважає у нашій області, з тим, що на наш край було багато ворожих набігів. Нас хотіли завоювати, винищити населення. Є така думка і вона має право на життя. Але нашу землю не вдалося нікому захопити! Це основний посил рушника, – пояснює пані Вікторія.

У центрі завершеного полотна вишитий тризуб та напис «Слава Україні! Героям слава!». Закінчували «Рушник Волі» на Шумщині. Тому і тризуб – не звичайний, а «шумський».

– Тризуб – це символ свободи. Ми хотіли зобразити його на рушнику. Шумський тризуб – єдиний на Тернопільщині, який відрізняється тематикою і виглядом від усіх інших. Шумщина і Кременеччина ближче до Волині. А ще саме там зароджувалась УПА. Тризуб на «Рушнику Волі» виконаний за мотивами тризубу з давнього рушника, що є в експозиції обласного краєзнавчого музею, – каже вона.

Надалі «Рушник Волі» із зазначенням прізвищ усіх людей, які над ним працювали, буде зберігатися в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї як культурний спадок нашої області.

 

Читайте також:

«Рушник Волі» у Тернополі почали вишивати рідні загиблих захисників

Дивували мистецтвом, красою і не тільки: добірка рекордів України, які встановили тернополяни

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.