Що краще: ремонт доріг чи прибудинкових територій?

В Тернополі, як і в будь-якому місті, є багато «дірок» котрі потребують сотні мільйонів гривень. Всі ці витрати міська влада передбачає в бюджеті розвитку, з якого фінансуються капітальні видатки, такі як ремонт, закупівля дорого вартісного обладнання, прокладання комунікацій в місті і тому подібне.

Ми запитали в Тернопільської міської ради, які суми витрачають на заміну комунікацій, капітальний ремонт доріг, капітальний ремонт прибудинкових територій, закупівлю медобладнання та які це частини, у відсотках, від бюджету. Аби бачити не лише цифри, а й мати порівняння, аналогічні запитання надіслали ще декільком міським радам сусідніх областей.

З отриманих відповідей видно, що в міст різні пріоритети. Приміром, тернопільська влада, з озвученого переліку, найбільше витрачає на ремонт прибудинкових територій.  В Чернівцях найбільший відсоток грошей тратять на закупівлю медобладнання для лікарень. В Хмельницькому ж левова частка йде на ремонт міських доріг загального користування (детальніше в табл.).

Громаду не питають

Такі розбіжності можна пояснити різними факторами: від стратегії розвитку міста до здобрення містян. Разом з тим закон передбачає вплив громади на формування цього документу та визначення пріоритетів. Та в Тернополі з такою демократією не дуже…

• Громадяни є платниками податків до бюджету, а також одержувачами послуг, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів, - пояснює голова ГО «Експертно-аналітична група «Акцент». -  То ж, для країн з демократичним устроєм чи не єдиним способом підготовки ефективного бюджету є дотримання процедур, що передбачають участь громадянського суспільства, плюралізм думок, пошук компромісів щодо оптимального формування та використання коштів. Такі заходи дають змогу не лише налагодити добру комунікацію з громадою, а й одержати креативні ідеї та пропозиції експертів для поліпшення міського бюджету.

Видатки бюджетів трьох міст на комунікації, дороги, прибудинкові території, медичне обладнання

Не було бюджетних слухань

Процес формування Проекту бюджету міста Тернополя на 2018 рік, зауважує експерт, не дав достатніх підстав вважати його демократичним.

• Зокрема, міська рада не витримала вимоги Статуту територіальної громади міста Тернополя щодо порядку оприлюднення Проекту бюджету, не провела бюджетні слухання, - каже пан Богдан. -  Варто зазначити, що стаття 6.6 Статуту передбачає проведення бюджетних слухань з метою інформування громади міста про положення проекту міського бюджету й одержання зауважень і пропозицій від членів територіальної громади.

Експертно-аналітична група «Акцент» ініціювала проведення бюджетних слухань в минулому році. Готуючись до цього заходу, навіть підготували Експрес-аналіз проекту міського бюджету Тернополя на 2018 рік. У документі вказували на певні недоліки формування бюджету розвитку. Зокрема, зазначали, що у проекті бюджету та в інших відкритих джерелах відсутні критерії та об’єктивні показники на основі яких відбувалося формування списку бюджетних установ у яких фінансуватимуться капітальні видатки. Крім цього, вказували на проблеми видатків бюджету розвитку на житлово-комунальне господарство, зокрема, на нераціональний та непрозорий відбір проектів.

• Ми рекомендували проекти у сфері ЖКГ розмежувати на дві групи, залежно від умов для ефективного використання бюджетних коштів – в одну групу зосередити проекти розвитку інфраструктури міста, що створюють суспільні блага для усієї громади, а в інші групу включити проекти, користь від яких одержують мешканці окремих будинків, - розповідає експерт. -  Фінансування проектів другої групи пропонували здійснювати за умови співфінансування проектів із залученням ресурсів мешканців відповідних будинків. Такий механізм створює можливості для запобігання політичної корупції при формуванні бюджету.

Втім, як вже зазначалося вище, бюджетні слухання проведені так і не були, а зауваження та пропозиції ГО «ЕАГ «Акцент» не було змоги обговорити у форматі фахової дискусії.

• З метою системного вирішення проблеми та створення умов для успішної участі громади Тернополя у бюджетному процесі, ГО «ЕАГ «Акцент» у складі коаліції «Тернопільський центр реформ» працює над розробкою детального положення про бюджетні слухання, - інформує Богдан Малиняк. - Воно покликане регламентувати процедуру підготовки проведення цього важливого заходу, визначити перелік необхідної інформації, яка буде завчасно оприлюднена, а також механізм розгляду рекомендацій бюджетних слухань. Ухвалення цього документу створить добрі умови для того, щоб громадяни мали змогу впливати на формування головного документу розвитку громади.

Більше грошей

Щодо самого бюджету міста та його розміру, то він з року в рік зростає через децентралізацію. Якщо в останні роки керування містом Романа Заставного бюджет був 500-600 мільйонів гривень, то зараз він більше 2 мільярдів гривень. Все, в основному, завдяки процесам децентралізації та податкової реформи. Разом з тим міська влада спроможна забезпечити ще більше зростання.

• Основною часткою наповнення бюджету є податок на доходи фізичних осіб він складає більше 60% усіх податкових надходжень до бюджету, - каже депутат міської ради та секретар бюджетної комісії Назарій Зелінка. -  Тому первинно потрібно здійснювати заходи щодо виведення заробітної плати з тіні. Мешканці мають розуміти, що офіційна зарплата це окрім пенсійного забезпечення в майбутньому, ще й розвиток інфрастуктури, будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об'єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства, оновлення матеріально-технічної бази комунальних закладів охорони здоров’я, комп’ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів і комунальних закладів охорони здоров’я вже зараз. На мою думку в нас загалом немає так званої податкової культури.

Як приклад, депутат наводить США та країни Європи, де кожен мешканець знає до копійки скільки він заплатив податків, бо сплачує їх особисто, відповідно і питає потім за використання тих грошей.

• В нас же більшість не знає скільки віддає державі, бо не платить самостійно, а за нього сплачує роботодавець, - говорить Назарій. -  Тому люди і не питають державу на що йдуть їх податки і чи раціонально і ефективно використовують. Люди мають розуміти, що двори, дороги заклади освіти та охорони здоров‘я роблять не за кошти міської ради чи чиновників, а за їхні ж кошти, які вони сплатили через свої податки.

Ще один спосіб збільшити надходження: продаж землі та комунального майна з відкритих торгів. Рік тому Тернопільська мерія однією з перших в Україні підписала Меморандум про співпрацю із платформою «ProZorro. Продажі», але до цього часу жодного об'єкту не було продано через цю систему. Ця система убезпечує аукціони від так званих "договірних торгів".

• На останніх сесіях я підняв дану тему, адже впровадження державної системи електронних аукціонів "Prozorro.Продажі" дозволить отримувати до міського бюджету більші кошти від продажу землі та комунального майна, тим самим збільшить розмір бюджету розвитку Тернополя,- говорить Назар Зелінка. - Але й необхідно збільшувати кількість об'єктів для відкритого та прозорого продажу шляхом відкритих торгів.

Заради справедливості варто зазначити, що в Тернополі вже є позитивний досвід збільшення надходжень до бюджету. Зокрема від оренди землі. Це стало можливим завдяки інвентаризації землі Тернополя. Провести її Запропонував депутат та голова земельної комісії Андрій Шкула, колеги підтримали.

• Інвентаризація землі міста ще триває, - каже Андрій Шкула. – Основне завдання процесу отримати прозору та чітку картину, щодо вільної землі адже ділянки комерційного призначення можна продати чи віддати в оренду, а землі під індивідуальну забудову надати натовцям чи соціальним категоріям. Головне ж буде чіткий контроль громади, а не надання землі «з під поли». Додатковим позитивом від інвентаризації є пошук користувачів, які не платять оренди чи платять занижені суми. І це дає свій результат. Приміром в 2015 році надходження від оренди землі складали близько 40 мільйонів гривень на рік, а в 2017 вже більше 60 мільйонів гривень. Значне збільшення, зокрема,забезпечила інвентаризація землі.  

В наступних номерах ми приділимо увагу проекту бюджету та питанню участі громади в процесі бо ми європейці і повинні дбати про добробут громади.

Стежте за новинами Тернополя у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.