- Щурі – це істоти, які в пошуку комфортних умов для існування можуть залізти і на п’ятий, і навіть на дев’ятий поверх, – каже  Ігор Мяковський. – Застерегтися від цього неможливо, хоча в усіх обслуговуючих підприємств є укладені з нами угоди і роботи з дератизації проводяться щомісячно, в деяких підприємствах – через місяць. У випадку підозри, що в дім пробирається непроханий гість, варто  відразу телефонувати до нашої служби за номером телефону 25-09-94.

З приводу проникнення гризунів у багатоповерхівки через каналізаційні мережі не варто нарікати на обслуговуючі підприємства, адже у всіх тернопільських «жеків» укладені угоди на проведення дератизації у підвальних приміщеннях, як того вимагає закон, пояснює Ігор Мяковський.

- Ставити принади для щурів ми не можемо ні в каналізаційний колектор, ні в мережі водопостачання ставити принади, адже це прирівнюється до терористичного акту чи хімічної атаки, – каже фахівець. – З свого боку обслуговуючі підприємства мають стовідсотково заключені угоди на проведення дератизації. Щодо ОСББ, то лише 15%  з них мають угоди, і це дуже грубий розрахунок із врахуванням одноразових викликів. Переважно  вони звертаються до служби, коли «припече». У приватному секторі власники також звертаються до нас лише тоді, коли  є виявлені тварини. Чимало щурів живе на «Новому світі», але роботи з дератизації ми не можемо здійснювати самовільно у приватних угіддях. Отже, за умов, що в одних будинках дератизація здійснюється, в інших ні, щурі таки живуть в місті, пересуваються комунікаціями, шукають собі харчі, а в періоди своєї активності  перебувають в пошуку «кращої долі».  Живуть щурі не лише у багатоповерхівках, ми регулярно проводимо роботи в парках та біля озера, втім по суті, ми лише регулюємо їхню чисельність, бо знищити щурів повністю неможливо. Отже, навіть коли проводиться дератизація у підвалі, але зараз, у літній період, двері до підвалу відкриті, щур вільно  може туди зайти, і в такому випадку не можна нарікати ані на підприємство, яке обслуговує, ані на дезінфектора, який здійснює роботи. Це поодинокі випадки, втім вони мають місце і тернополяни мають розуміти це.

Конкретного графіку дератації в  ТОКП “Профдезинфекція” немає, бо передбачити як швидко вдасться опрацювати будинки, неможливо. Щоб провести дератизацію, потрібно знайти ключ і пояснити мешканцям, для чого чужа людина йде в підвальне приміщення. Мешканці  реагують по-різному, часом не пускають.

- Ми регулярно здійснюємо суцільну дератизацію, у рамках якої обробляються препаратом парки і прилеглі території , прилеглі території до озера та річки Серет, природні зони укриття гризунів тощо, – стверджує Ігор Мяковський. – Востаннє такі роботи ми проводили під час весняної міграції – в квітні-травні, згодом ці роботи будуть проведені в вересні жовтні. Однак, як я вже зазначав, це – регуляція чисельності, бо щурі є частиною природи, і не в наших силах їх знищити  їх повністю. Також ми періодично визначаємо приблизну чисельність гризунів, зараз у Тернополі вона в межах норми.  Не все просто, але необхідні роботи проводяться, ми намагаємось тримати все під контролем. То ж щодо діяльності служби не повинно бути нарікань. Наше КП цілком може конкурувати із з іншими схожими підприємствами  і ні в чому їм не поступається.

Також експерт пояснив, що в обов’язки представників ДСНС не входить відлов гризунів, хоча люди викликають у таких екстримальних випадках саме їх.

- У нашої служби також немає спецзасобів для безпосереднього відлову гризунів, адже ми – профілактична дезінфекція, тобто здійснюємо профілактику, – додав пан Ігор. – А от ліквідовувати вогнища та окремі особини шляхом лову ми не можемо. Взагалі, служби, яка може ліквідувати вогнище  гризунів – немає. Для здійснення такої діяльності повинні бути відповідні сертифікати, засоби для лову, спецодяг тощо.  Проте наші працівники можуть виїхати на місце і поставити принаду та механічні засоби лову. Але, мушу зазначити, щур її не буде принаду в перші декілька днів. Він не ризикне цього робити, поки не відчує себе господарем у домі. Впродовж кількох днів ставлять різні види принади: воду, підсолоджену воду, алкоголь (його щурі дуже полюбляють, особливо – домашнє вино). Біля унітазу ставимо спеціальний клей та надаємо препарат, який  можна застосовувати безпосередньо в унітазі. Останніми роками ми використовуємо ультразвукові відлякувачі,  які працюють таким чином, що створюють тимчасовий дискомофорт для щура. Але, якщо він знайшов собі привабливе місце, то через два-три дні відлякувач його вже не зупинить. Для прикладу, якщо людина чує ультразвук, то вона може уникати потрапляння у приміщення, де він є. Втім, коли мова йде про самозбереження, а в тій кімнаті знаходиться їжа, то людина все ж таки зайде туди. Так само і щурі – якийсь час ультразвук їх насторожує, та з часом вони його не бояться  і розуміють, що він безпечний. Отже,  ультразвукові відлякувачі є неефективними для  постійного користування, але, все ж, тимчасово віднадять гризуна. Якщо щур має намір з’явитися з унітазу, то цьому передує шум. Раджу на таке звертати увагу, адже неможливо прогризти гофру за один день. Щур може роздумувати два-три дні, він шумить, товчеться, але таки здійснить надумане. Якщо чуєте сторонні шуми з ванної кімнати – телефонуйте. До слова, для щура достатньо невеличкого отвору, адже вони мають здатність дуже сильно витягуватися. То ж, побачивши найменшу дірку там, де її не повинно бути, не ігноруйте цього. До слова, у щурячих популяцій є так звані «розвідники». Це хворі щурі, які не несуть якоїсь користі для своєї популяції, і, схоже, їх просто відсилають на смерть. За всі роки моєї роботи жодного разу не вдалося впіймати здорового щура – кожен з них мав якесь пошкодження (гематоми, пухлини, пошкоджений хвіст тощо) або захворювання. Отже, попадаються живими лише молоді недосвідчені щуренята, або щури- «розвідники».

Фахівець розповів, що в дев’яностих роках у Тернополі трапився цікавий  випадок. Поруч із одним із банків знаходився житловий будинок. Попри те, що їх відмежовували дуже товсті стіни, щурі пробралися у підвал, де зберігалася морква. Переносячи собі харч у своє поселення, яке було з боку банку, замість моркви вони приносили господарям пачки купюр.  Очевидно, таким чином звільняли місце для запасів. Інший курйозний випадок із щурами також трапився у одному з тернопільських закладів громадського харчування, де почав пропадати дорогий коньяк. Власники запідозрили, що до цього причетний хтось із працівників, тому встановили камери відеоспостереження. Яким ж було їхнє здивування, коли вони побачили в записі, як до бару пробираються двоє щурів і вибирають надпиту пляшку (де вже відкритий корок). Пляшку кидають, щоб корок відкрився, і якщо пляшка не розбивалася, то один щур запихав в неї хвіст, а інший його смоктав, і робили так по черзі.