Спогад про війну: вилікував ворог

RIA плюс

За своє життя Ганна Петросюк із Лановеччини пережила кількаразову зміну влади — прихід у село і поляків, і росіян, і німців.

Жінка знала не з чуток, як живеться людям, коли при владі дві сили — червоні та бандерівці, які переодягалися в одяг супротивника та шкодили селу, намагаючись підірвати авторитет ворога. Та, як розповідала пані Ганна автору статті, і серед завойовників були хороші люди. У цьому вона переконалася на власному досвіді.
Під час окупації села фашистами мені довелося залишитися самій, - розповідала Ганна Петросюк. - Від чиряка на нозі утворилася гнійна рана, яка постійно збільшувалася. Мабуть, якась інфекція потрапила в кров, адже з часом ставало гірше — відчувала себе абсолютно немічною. А яка тоді медицина. Мені лише прикладали мати-й-мачуху. А таке лікування тільки “мертвому поможе”.
Як розповідала жінка, в один із тих днів, коли німці прийшли у село, майже усі поховалися.
Я залишилася одна, - розповідала Ганна. - Не пам'ятаю, де заховалася моя сім'я, по-моєму, десь недалеко. Поплакали, що я не йду з ними, і пішли. А мені якось вже було однаково — чи від болячки помирати, чи від фашиста. Тож фашистську навалу я зустріла майже наодинці. Сіла на подвір'ї, хвору ногу протягнула та гріюсь сонці. Отак і споглядала, як заходили та заїжджали на мотоциклах німці.
Проходячи вулицею, німці не могли не звернути уваги на те, що на вулиці тільки одну людину побачили.
Один із них підійшов і на ламаній мові запитав, чого я тут сиджу і чого не сховалася, - згадувала Ганна. - Я й пояснила, що не втекла, бо йти не можу. А він захотів поглянути на ногу. Виявилося, що він — військовий лікар. Чоловік прочистив рану, залишив мені якусь свою мазь і пішов собі. Ніхто мене і не зачепив, а до вечора люди поверталися до хат. Іти — нікуди. Я ж, дотримуючись порад німця, встала на ноги за декілька днів. І скажу одне, у війну не всі наші були людьми, а не всі фашисти були псами.

Світлана ГРИВАС,

0-96-709-74-60,

[email protected]

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google

Коментарі (20)