Старовинні кладовища Тернополя: як вони виглядали, кого там ховали

Принаймні шість давніх кладовищ існували у Тернополі з часу його заснування. Микулинецьке відкрили тільки у 1840 р. — через 300 р. після першої згадки про наше місто.
Старі кладовища Тернополя закривали та ліквідовували не водночас, а поступово. Бувало, що хоронили навіть на уже офіційно закритих цвинтарях.
Хоронили над Ставом
Неподалік Серету і біля ставу Яна Тарновського існувало одне з найдавніших кладовищ у місті. Про нього, як і про церковний будинок священика Євстратія, згадували уже в інвентарі міста 1672 р.
— Найдавніший цвинтар у Тернополі був, усе-таки, біля Надставної церкви. Його зруйнували у процесі розбудови міста, — розповідала у липні 2010 року уже покійна тернопільська краєзнавиця Любомира Бойцун. — Взагалі про давні кладовища відомо мало.
Цвинтар біля цього храму був розташований одразу ж біля в’їзду в місто, неподалік Львівської брами й мурів фортеці, йшлося у згаданому інвентарі. Частину його території у наші дні займає тротуар, адже коли розширювали вулицю, то просто викопували та вивозили кістки людей.
Щодо кладовища біля Середньої церкви, то воно відоме принаймні з 1672 р. і також займало більшу територію, ніж сучасне подвір’я біля храму. Цвинтар був і на місці тротуару на вул. Руській.
— Востаннє цвинтар біля Середньої церкви нагадав про себе наприкінці 1950-х рр., коли розширювали вулицю Руську, — пригадувала Любомира Бойцун.
Були могили наполеонівців
Християнське кладовище на вулиці Князя Острозького, біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці, теж діяло декілька віків — уже в 1840 р. його закрили, а хоронити тернополян почали на новому цвинтарі, Микулинецькому.
Це фото 1923 року з книги Тараса Циклиняка "Поштівки давнього Тернополя". На ньому зображено цвинтарну браму Микулинецького кладовища. Його, рівночасно з єврейським окописьком, розташованим навпроти, заклали в 1840 році.
Цвинтар був розташований поряд із монастирським садом і на ньому, як зазначала пані Бойцун, було багато мистецьки виготовлених барокових надгробків.
— Тут були поховані знатні тернопільські міщани, воїни наполеонівської армії, священик Петро Білинський — автор монографії про Тернопіль та околиці, перший світський директор гімназії Євстахій Прокопчиць, — розповідала краєзнавиця.
Цікаво, що уже через 100 років після того, як це кладовище закрили, у 1941-му, на ньому поховали гімназиста Лева Пачовського. Цього молодого чоловіка 2 липня, у день вступу німців до Тернополя, німецький солдат застрелив у церкві, пояснювала Любомира Бойцун.
Після війни на цвинтарі по вул. Острозького була братська могила тих, хто поліг у боях за місто у березні-квітні 1944 р. Зрештою, їхні останки перенесли у братську могилу на Микулинецькому кладовищі, коли кладовище ліквідували в 1960-х рр. Натомість це місце забудували багатоповерхівками.
На місці мацев — будинок
Єврейська громада у Тернополі здавна хоронила своїх покійників на крутосхилому пагорбі на вул. Острозького. Там був старий єврейський цвинтар, який, на відміну від християнських поховань, вирізняли не хрести та фігури святих, а різьблені візерунками плити-мацеви.
— Це кладовище вже було давно недіючим, коли його взагалі ліквідували й збудували дім на Острозького, 39, — розповідала пані Бойцун.
З другої половини ХІХ ст. єврейська громада нашого міста використовувала нове кладовище - на вул. Микулинецькій, через дорогу від нового християнського. Мацеви там можна побачити й досі, але загалом терену ніхто не доглядає: плити стоять перекошені, а трави — некошені.
Втім, єврейське кладовище хоча б збереглося, а от ще одне старе християнське на Загребеллі (в радянський період Майдан Перемоги в мікрорайоні "Дружба" — прим. ред.) ліквідували. Воно діяло біля колишнього магазину “Слівен”. І це місце тепер позначає тільки хрест.
Автор: Володимир Мороз
Читайте також:
Історії та легенди Микулинецького кладовища
Скільки "коштує померти" у Тернополі: ціни на поховання та коментарі священників
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
-
Кирилл КрафтНа Козаччині бачив також старовинне кладовище, геть занедбане, пам'ятники повалені, і нікому діла нема до того, не розумію, чому так. невже так багато зусиль треба, аби навести порядок на клаптику землі.Катерина Абрамова reply Кирилл КрафтТак у нас зі всім так, сусіди он вишиванки і рушники хотіли повикидати, добре хоч вмовила продати на Віоліті, коли почули про прибуток, зразу передумали викидати
-
Anonymousдо речі , про вул . Бережанську , там на подвір'ї досі стоіть надгробна плита , так що ми вже давно здогадувались , що там був цвинтар. І взагалі, вважаю , що будувати будинки на місцях поховань , не зовсім етично і моторошно ...Anonymous reply AnonymousЯ б сказала, що не то, щоб моторошно, але це дуже неетично! Ніякої поваги до тих людей, які там захоронені. Ото вже нелюди руйнували цвинтаріAnonymous reply Anonymousв ті часи про це ніхто недумав - треба-було будувати нові мікрорайони і ніхто на це незвиртав уваги. Памятаю бабця розповідала що надавали машини і своїх перезахоронювали на Микуленецькому а тих що немали родичів - бульдозером грузили і вевозили - да нелюди! А церкву біля так званої рогатки взірвали і це каміння вивозили на дорогу врайоні вул. Микуленецької де був бурякоприймальний - скільки там було тяжких і страшних аварійAnonymous reply Anonymousна вул. Острозького 39 ( Островського ) ми ще були дітьми . Робітники прокладали в подвірї водяні комунікації . то екскаватор викопував часом кістки. Це було наприкінці 60-х
-
AnonymousБіля колишнього Слівена було польське кладовище - там ще досі на дитячму майданчику лежить напів ціла надмогильна плита, на якій можна і дані, хто там похований.
-
Anonymousале писаки, біля Слівену не тільки хрест, там вже церкву добудовують. ото інформатори, блін.Anonymous reply AnonymousШановний читачу, якщо вже описувати все, що там є, то потрібно буде багато місця. Саме місце кладовища там позначили хрестом. Звісно, що там є і храм, і будинки поряд. Можна ще і огорожі згадати... Я не ставив за мету вказати все, що там є.