Старовинні кладовища Тернополя: як вони виглядали, кого там ховали

Фото Сторінка в соцмережі Тараса Циклиняка. Це рідкісна світлина єврейського окописька, закладеного в 1840 році, що на вул. Микулинецькій. В правому верхньому кутку видніється брама християнського кладовища та цвинтарна каплиця, 1864 року побудови. Фотокорекція Олександра Столярова

Принаймні шість давніх кладовищ існували у Тернополі з часу його заснування. Микулинецьке відкрили тільки у 1840 р. — через 300 р. після першої згадки про наше місто.

Старі кладовища Тернополя закривали та ліквідовували не водночас, а поступово. Бувало, що хоронили навіть на уже офіційно закритих цвинтарях.





Хоронили над Ставом

Неподалік Серету і біля ставу Яна Тарновського існувало одне з найдавніших кладовищ у місті. Про нього, як і про церковний будинок священика Євстратія, згадували уже в інвентарі міста 1672 р.
— Найдавніший цвинтар у Тернополі був, усе-таки, біля Надставної церкви. Його зруйнували у процесі розбудови міста, — розповідала у липні 2010 року уже покійна тернопільська краєзнавиця Любомира Бойцун. — Взагалі про давні кладовища відомо мало.

Цвинтар біля цього храму був розташований одразу ж біля в’їзду в місто, неподалік Львівської брами й мурів фортеці, йшлося у згаданому інвентарі. Частину його території у наші дні займає тротуар, адже коли розширювали вулицю, то просто викопували та вивозили кістки людей.
Щодо кладовища біля Середньої церкви, то воно відоме принаймні з 1672 р. і також займало більшу територію, ніж сучасне подвір’я біля храму. Цвинтар був і на місці тротуару на вул. Руській.

— Востаннє цвинтар біля Середньої церкви нагадав про себе наприкінці 1950-х рр., коли розширювали вулицю Руську, — пригадувала Любомира Бойцун.
 

Були могили наполеонівців

Християнське кладовище на вулиці Князя Острозького, біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці, теж діяло декілька віків — уже в 1840 р. його закрили, а хоронити тернополян почали на новому цвинтарі, Микулинецькому.

Це фото 1923 року з книги Тараса Циклиняка "Поштівки давнього Тернополя". На ньому зображено цвинтарну браму Микулинецького кладовища. Його, рівночасно з єврейським окописьком, розташованим навпроти, заклали в 1840 році.

Цвинтар був розташований поряд із монастирським садом і на ньому, як зазначала пані Бойцун, було багато мистецьки виготовлених барокових надгробків.

— Тут були поховані знатні тернопільські міщани, воїни наполеонівської армії, священик Петро Білинський — автор монографії про Тернопіль та околиці, перший світський директор гімназії Євстахій Прокопчиць, — розповідала краєзнавиця.

Цікаво, що уже через 100 років після того, як це кладовище закрили, у 1941-му, на ньому поховали гімназиста Лева Пачовського. Цього молодого чоловіка 2 липня, у день вступу німців до Тернополя, німецький солдат застрелив у церкві, пояснювала Любомира Бойцун.

Після війни на цвинтарі по вул. Острозького була братська могила тих, хто поліг у боях за місто у березні-квітні 1944 р. Зрештою, їхні останки перенесли у братську могилу на Микулинецькому кладовищі, коли кладовище ліквідували в 1960-х рр. Натомість це місце забудували багатоповерхівками.

На місці мацев — будинок

Єврейська громада у Тернополі здавна хоронила своїх покійників на крутосхилому пагорбі на вул. Острозького. Там був старий єврейський цвинтар, який, на відміну від християнських поховань, вирізняли не хрести та фігури святих, а різьблені візерунками плити-мацеви.

— Це кладовище вже було давно недіючим, коли його взагалі ліквідували й збудували дім на Острозького, 39, — розповідала пані Бойцун.

З другої половини ХІХ ст. єврейська громада нашого міста використовувала нове кладовище - на вул. Микулинецькій, через дорогу від нового християнського. Мацеви там можна побачити й досі, але загалом терену ніхто не доглядає: плити стоять перекошені, а трави — некошені.

Втім, єврейське кладовище хоча б збереглося, а от ще одне старе християнське на Загребеллі (в радянський період Майдан Перемоги в мікрорайоні "Дружба" — прим. ред.) ліквідували. Воно діяло біля колишнього магазину “Слівен”. І це місце тепер позначає тільки хрест.

Автор: Володимир Мороз

Читайте також:

Історії та легенди Микулинецького кладовища

Скільки "коштує померти" у Тернополі: ціни на поховання та коментарі священників
 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google