«Страшно сказати, що вдома»: на Тернопільщині вже є люди, які повернулися з Китаю. Ексклюзив "20 хвилин"

Уже раніше прилітали

Ситуація на Тернопільщині, як і інших регіонах країни лишається напруженою. Усі з острахом чекають приземлення літака з евакуйованими ураїнцями. Нагадаємо, що вже раніше додому з Китаю повернулися сотні наших співвітчизників.

«20 хвилин» знайшли жительку Тернопільщини, яка тиждень тому повернулася додому. Вона розповіла про те, як її зустрічали та загалом про ситуацію з коронавірусом.

Наприклад, ще наприкінці січня з міста Санья додому повернулися 158 українців. Вони розповіли, що на острові немає паніки через поширення вірусу, хоча люди ходять в масках і скупили більшість товарів в аптеках і магазинах. Після прибуття в аеропорт у всіх пасажирів літака виміряли температуру. При цьому наголошується, що інших перевірок не проводилося.

«Хіба в Китаї не такі самі, як в Україні»

Олена проживала в іншому місті, не Ухані, де оголошена карантинна зона. Відколи у Китаї почався спалах коронавірусу, багато українців дзвонили у посольство та просили допомогти.

- Я теж телефонувала, питала, чи будуть якісь рейси, але там казали, що точної інформації наразі немає і годували обіцянками. Усі країни забирали свої громадян, а ми чекали. Навіть росіяни забрали своїх, на якомусь літаку, де, певне, і туалету немає. Я розумію, що наші люди бояться і панікують. Але хіба в Китаї не такі самі, як в Україні?

За словами дівчини, більшість наших громадян, із якими вона спілкувалася, хочуть повернутися додому.

Добираються через інші країни

- Рейси повідміняли, дістатися в Україну було проблематично. Ми не знали, чого чекати. Тому вирішили добиратися додому через інші країни. Так робить багато людей. Ми долетіли в Польщу, а далі вже і додому, - розповідає Олена.

Насправді, додає співрозмовниця, вона така не одна.

- При поверненні особливих заходів безпеки не було. Просто виміряли температуру, запитали, чи щось турбує. Сказали, що в разі виявлення симптомів захворювання звернулися до лікаря. Лікар, який нас оглядав, навіть маски не вдягав, - говорить дівчина.

Минув тиждень, а відійти від того, що відбулося, Олена не може. Каже, що боїться навіть розповідати друзям про своє повернення.

- Я в підвішеному стані. У людей паніка, усі бояться. Хоча в місті, де я проживала, немає випадків захворювання. Але навіть, якщо з тобою все добре, в інших все одно є страх. На нас ніби клеймо вчепили: «Повернулися з Китаю». Це так страшно сказати, що вдома!

31 січня у Київ також прибув спеціальний рейс з Китаю з 254 евакуйованими українцями на борту. Про скарги на здоров’я не повідомляли.

11 лютого стало відомо, що п'ять осіб звернулися за допомогою через підозри на коронавірус. Про це на брифінгу заявила міністр охорони здоров'я України Зоряна Скалецька. Однак випадків зараження не підтвердили.

Що кажуть ті, хто живуть у Китаї

Тим часом, жителі Тернопільщини, які живуть у Китаї роками та не збираються нікуди їхати, закликають земляків бути при здоровому глузді та не панікувати.

« Я не просто розважаюся в Китаї, а живу тут вже 6 років, у мене є діти. Я в Ухань поїхати не можу, вакцину придумати не можу, чимось допомогти теж не можу, але можу не панікувати та й поводити себе так, як нас просять.

Не виходити без потреби на вулицю (якщо виходити, то обов'язково в масках), слідкувати за гігієною та чистотою у домі. Не панікувати та не розповсюджувати брехню. За яку тут легенько можна відсидіти.

Ми проживаємо за 1000км від Уханю. У нашому місті є зафіксовані випадки зараження. Більше 100 на майже 9 млн населення.

Чому тест на людяність? А тому що, багато хто, бажає цим людям зла. Вірус швидше у головах, а не у тих людей. Радію, що поміж того болота є більше підтримки та розуміння від моїх друзів, знайомих та самих близьких. Дякую Вам!", - розповідає пані Світлана, яка залишається в Китаї та в Україну повертатися наразі не збирається.

Як не піддаватися паніці

Часто ми не можемо керувати тими процесами, які відбуваються ззовні. Як відгородитися від негативного інформаційного потоку і зосередитися на тих речах, якими можна керувати самому, наводимо поради психотерапевта Івана Пришляка, які він давав читачам "20 хвилин" після Революції Гідності та коли розгорнулися військові події на Сході. 

- Тому треба спинити те, нащо ми можемо вплинути – насамперед, це інформаційний потік, - радить психотерапевт. – Треба відмежуватися від того інформаційного простору – не сидіти постійно в телевізорі і одне й те саме „пережовувати”. Адже є речі, якими потрібно турбуватися повсякчас - варити їсти, прибирати в помешканні, виховувати дітей.

Зараз в інформаційному полі переважає негативна інформація, позитиву дуже мало.

- Чому ж паніка виникає, бо інформаційний потік такий – значить потрібно від нього потрохи відключитися – менше дивитися телевізор, більше спілкуватися з дітьми, з рідними, - радить лікар. Зараз починається весна – то можна поїхати на дачу, обрізати дерева, тобто треба зосередитися на поточному протіканні дня і часу. Треба просто зайнятися поточними справами – у кожного вони свої – чи господарством, чи хобі. Переключіться з того негативного інформаційного потоку на щось нейтральне – на художню літературу, щоб вийти з тої панічності. Часто буває корисним поїздка до батьків, чи на батьківщину відвідати рідних. Ще варіант – зосередитися на роботі. Можна почати робити ті позитивні речі, на які раніше не вистачало часу.

- На все життя не можливо скупитися, звичайно, на якийсь час буде зниження рівня життя і купівельної спроможності, зарплати, бо йде війна в країні, – тому треба віднайти свої ресурси, які дають відчуття спокою і захищеності, - радить Іван Пришляк. - Можливо комусь допоможе зайнятися волонтерством чи чимось корисним. В кожного є якісь ресурсні речі, якесь місце, господарка, дача, природа, чи люди - діти, які діють відчуття комфорту і спокою. Треба просто жити і вижити, а паніку варто стримувати.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.