Сурдоперекладачам потрібні проїзні квитки на тролейбус

Тернопіль - єдине місто з такою проблемою. В інших містах сурдоперекладачі УТОС мають проїзні, каже голова обласної організації УТОГ Надія Коцовська. 

- Це єдина проблема, яку я хочу озвучити, - каже вона. - Колись наші перекладачі мали річні проїзні квитки на тролейбус. І коли вони їхали з нечуючими, то ними користувалися. Тепер нам таких не дають. КП «Тернопільміськелектротранс» нам відписує, що воно - збиткове підприємство і на таке не має коштів. Таку ж відписку я отримала і від міськради. І ніхто не розуміє, що якщо нам не допоможе держава, місцеві органи влади, ті гроші люди будуть платити зі своєї кишені. Перекладач не може їздити за свої гроші всюди. Якщо в другу поліклініку нам близько і ми йдемо пішки, то в третю і першу доведеться їхати. Тож виходить, що наша держава б’є по інвалідах. Я пояснюю проблему, а мене не чують. У нас на кожного сурдоперекладача припадає велика кількість людей – 10 чоловік щодня. Це велика цифра. Мені соромно за владу, що вона розводить руками. Адже це не такі великі гроші. По всій Україні сурдоперекладачі мають проїзні квитки, крім Тернополя. 
Надія Коцовська додає, що більше місяця тому зверталася до заступника міського голови Леоніда Бицюри. Проте питання досі не вирішили. 

Ми нагадали про цю проблему панові Бицюрі. Він каже, що нині справді є проблема з пільговими проїзними, їх навіть немає можливості дати соцпрацівникам. 
    Управління соцзахисту не отримало проїзних, а це 44 соцпрацівники і 20 соціальних інспекторів, - каже Леонід Бицюра. – Чому? Тому що зараз усі почали рахувати гроші. З цього приводу нещодавно навіть був “розбір польотів” на сесії міськради. Тож найперше ми подумаємо про соцпрацівників, а потім - про громадські організації.
 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google