Тут співав Іво Бобул, а на роботу брали з дозволу партії: яким був «культовий» ресторан «Україна»

Багато цікавої інформації про ресторан «Україна» ми дізналися з книги Михайла Маслія «Лабухи Надзбручанського краю». В ній йдеться не тільки про заклади харчування Тернополя, але й інших містечок на Тернопільщині та є багато цікавих коментарів музикантів, «лабухів» тих років.

Точної інформації коли саме відкрили ресторан «Україна» нам знайти не вдалося, але Михайло Маслій зазначав, що вже у 1960 році заклад вже був центровим, адже саме в ньому прагнули відпочити тернополяни, гості міста і саме сюди часто запрошували в радянські часи делегації з міст-побратимів: Тирасполя, Пензи, тощо.

Та й не кожен тернополянин в 1960-их міг собі дозволити похід в ресторан, адже це вважалося розкішшю.

Розташовувався заклад в самому Центрі міста, на корсо (за деякими авторами — корзо (прим. ред). Це маловідоме для молоді слово, а раніше так називали частину нинішнього бульвару Тараса Шевченка, на якій в 1960-1980-их роках був кінотеатр «Перемога», гастроном, готель «Україна і ресторан «Україна». Пізніше цей відрізок називали «стометрівкою».

На фото: відвідувачі ресторану "Україна". 1965 рік

Саме в 1960-1980-их роках «стометрівка» користувалася неймовірною популярністю серед тернополян, котрі бажають прогулятися вечірнім Тернополем, зокрема, і через те, що часто вечорами можна було послухати чарівну музику від умілих «лабухів», що линула з ресторану «Україна».

Про офіціантів та музикантів

У радянські часи влаштуватися працювати офіціантом, барменом чи навіть швейцаром було дуже непросто. Як зазначає Михайло Маслій, без допомоги «знайомих», зробити це було майже неможливо.

А кандидатуру бармена в ресторан і взагалі узгоджували з міськкомом партії, як і швейцарів. Адже нерідко швейцарам платили три-п’ять рублів на руки, аби табличка «резерв» зникла зі столика і в ресторані з’являлося місце.

Музиканти були окремою кастою. А часто тернополяни приходили в ресторан саме щоб насолодитися чудовою музикою. Тож «лабухи» в ресторані «Україна», як і в інших популярних закладах «Вокзал», «Калина», «Росія», отримували 80-120 карбованців, що дорівнювало зарплаті інженера.

А парнус – гроші від щедрих замовлень — був у разів п’ять-шість більшим. Тобто за вечір один лабух міг заробити 25 карбованців, та навіть більше.

Ресторан з власним оркестром

– Ніколи не забуду комплексні обіди в ресторані «Україна», смак їх на все життя відчув, – пригадує Михайло Маслій. – Вартувало все на старі гроші, а це були 1960-1961 роки, карбованець 50 копійок, які невдовзі стали 15 копійками.

Проте не лише кухню, але й оркестр «України» співрозмовник згадує всі роки свого життя.

Серед улюбленців публіки – скрипаль Юрій Лямпе. Про нього навіть ходили легенди, можливо, вигадані чи перебільшені. Розповідають, що на якомусь весіллі один захмелілий гість крикнув: «Бий лямпу!» і розбив жарівку, а переляканий Лямпе чкурнув з подвір’я.

На фото: «Лабухи» ресторану "Україна". 1979 рік

«Лабухи» грали популярні інструментальні композиції і класику. Пісні замовляли у них рідко.

– Вважаю, що найкращі «лабухи» були в нашому ресторані «Україна» тоді, коли ще не було мікрофонів, звукопідсилювальної техніки, колонок, – згадує директор ресторану «Україна» 1968-1973 років Олександра Гуменюк. – Скрипка, труба, саксофон і ударні інструменти були в нас наприкінці 1960-их. До них додавався проникливий голос солістки Слави з приміського села Біла. На скрипці грав незабутній корифей Юрій Лямпе. Він рідко стояв на сцені, оскільки спокійно міг маневрувати, що йому постійно вдавалося.

З найвідоміших виконавців у ресторані – Іво Бобул. Коли був солістом Тернопільської філармонії наприкінці 1980-их років, він часто виконував у ресторані «Україна» світовий шлягер Fellings.

Та вже від зорі Незалежності слава «України» потроху згасала. Можливо, причиною став інтер’єр, що вже приївся вибагливим гостям, або ж засилля нових закладів, яких було небагато в порівнянні з кількістю ресторанів та кафе в Тернополі сьогодні, але достатня кількість, аби кожен гість знайшов заклад для себе.

Ще до кінця нульових років заклад працював. В якому році його закрили остаточно нам знайти не вдалося, та  відомо, що з 2012 році в приміщенні «України» розпочав роботу новий заклад «Файне місто».

А ви бували в ресторані «Україна»? Яким запам’ятали його? Пишіть в коментарях.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google