У Кременці створили документальний фільм про унікальне єврейське кладовище

Кіностудія «Кремінь» Кременецького Центру культури і дозвілля створила документальний фільм «Дім вічності», що розповідає про унікальне єврейське кладовище засноване ще в 15 столітті.

Про це повідомив керівник студії Віталій Чумакевич.

— Історія єврейської громади Кременця сягає першої половини XV ст. Кременецькому єврейському цвинтарю вже півтисячі років. Розташований цвинтар на горі, поруч з козацькими могилами, — йдеться у фільмі.

Як відомо, до Другої Світової війни у Кременці нараховувалася велика кількість євреїв. Вони почали селитися у місті у XV столітті, якраз тоді, коли Кременцю було надане Магдебурзьке право на самоврядування.

Єврейська громада складала понад 40%

На початку ХХ за переписом населення, єврейська громада нараховувала 6 397 осіб. Це становило понад 40 відсотків жителів. У міжвоєнні роки посилився виїзд кременецьких євреїв за океан, що почався ще наприкінці ХІХ ст. Із сім’ї одного з таких кременецьких емігрантів походить всесвітньо відомий музикант Ісак Стерн.

Серед осіб, які протягом XVI—XVIII ст. очолювали кременецький кагал, було кілька відомих іудейських богословів. У місті народився, провів значну частину життя і помер знаменитий єврейський просвітитель ХІХ ст. Ісак Бер-Левінзон. Також тут проводив свою діяльність цадик Мордехай.

Проте Друга світова війна внесла деякі свої корективи і залишила значний багряний слід в історії єврейської громади Кременця. 22 липня 1942 року була знищена головна синагога, а також створено гетто, у яке зігнали євреїв з усього Кременця й навколишніх сіл. У ніч з 2 на 3 вересня 1942 року мешканців гетто вивезли на околицю міста та розстріляли. Тоді ж була спалена центральна частина міста.

У Кременці кладовище займає площу понад 2 га. На даний момент стан пам’ятників незадовільний.

«Бейт альмін», єврейське – «Дім вічності». Так називається у євреїв цвинтар, на якому поховано вірних у відповідності з єврейською традицією.

Ранні цвинтарі були за межею міста

Земля на цвинтарі вважається святою. Ранні єврейські цвинтарі були розташовані за межами міста. Євреїв хоронили сидячи, а над могилою ставили кам`яний надгробок (мацеву), на котрому був надпис на івриті. У діаспорі, була традиція ховати ногами в бік Єрусалима.

Хоча єврейський квартал у Кременці був повністю знищений, але стародавній «бейт альмін» – єврейський цвинтар, розташований по вулиці Джерельна зберігся до наших днів. Розташований він на схилі гори за Хрестовоздвиженською Церквою.

На кладовищі поховані як прості євреї, так і євреї, котрі залишили в історії великий слід. Як наприклад там знаходиться могила великого єврейського просвітителя Ісаака Бер Лівінзона, що жив у ХІХ столітті. Остатні поховання відбувалися тут в 70-х роках ХХ ст.

Увесь схил гори ніби усіяний надгробними саркофагами, котрі лежать на землі і зроблені у вигляді невеличкої труни. І чим вище угору, тим більше зустрічається стел-мацевів – кам`яні плити, з написами на івриті і символами чи орнаментами рельєфно вирізьбленими на камені.

На самому верху кладовища ці стели творять цілі ряди. Мацеви, вражають уяву багатством декору, різноманітністю символіки і свідчать про мистецтво єврейських майстрів-каменярів. Одні мають прямокутний верх, інші – зрізані кути, зустрічаються також з фігурним завершенням (циркулярним або напівциркулярним) та з кутом на два скати.

Що писали в епітафії

У добре збережених мацевах більшу частину займає епітафія зроблена на івриті. За звичай вона розповідає про особистість покійного і його діяльність, а також це є чудове джерело генеалогічної інформації. Містить вона, як правило, 4 елементи:

-вступну формулу,

-ім’я похованого,

-дату смерті за єврейським календарем,

-благословення (євлогію).

На деяких епітафіях включені цитати з Біблії чи Талмуда, як формули похвали померлого, вираження скорботи і горя близьких померлого, впевненості у воскресінні мертвих.

Крім того на мацевах можна зустріти різні символи, котрі віддзеркалювали релігійний і громадський статус померлого, його професію. Зірки Давида, котрі видніються на мацевах, свідчать про те, що ці могили постали не раніше кінця ХІХ, початку ХХ ст.

Нагадаємо, раніше «20 хвилин» розповідали історію старого єврейського кладовища в Тернополі.

Читайте також:

 Будинок на людських останках: історія старого єврейського кладовища у Тернополі

Старовинні кладовища Тернополя: як вони виглядали, кого там ховали

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.