У музеї Тернополя зберігають фрагмент давньоєгипетського саркофага

З нагоди 113-ліття в Тернопільському краєзнавчому музеї відкрили найстарішу збірку, окремі експонати якої репрезентують розмаїтість культур, традицій та цивілізацій Давнього світу. Зокрема, тут предаставлений унікальний та рідкісний артефакт – фрагмент давньоєгипетського саркофага. Запис експоната зберігається в старій інвентарній книзі за 1948 рік.

Про це повідомили в Тернопільському краєзнавчому музеї.

Мандрівка у Стародавній Єгипет завжди цікава, міфічна й загадкова. Могутня держава, що проіснувала понад 3000 років, мала розвинену культуру, ієрогліфічну писемність, монументальну архітектуру (піраміди, храми) та складну політеїстичну релігію, приділяючи велику увагу культу мертвих та вірі у потойбіччя. Земне життя для стародавніх єгиптян було лише короткою підготовкою до вічного існування, а це вимагало збереження тіла (муміфікації) для повернення душі.

Саркофаги функціонували як захисна оболонка для мумій, що датуються періодом від Стародавнього царства до греко-римської епохи.

Дана культова церемонія вважалася надто дорогою розкішшю і була доступною не для всіх. Кам’яні саркофаги виготовляли для найбагатших верств (висікання з цільного граніту чи кварциту вимагало роботи багатьох майстрів протягом місяців і складного транспортування), дерев’яні – для середнього класу (зважаючи, що Єгипет бідний на якісну деревину, то кедр доводилося імпортувати з Лівану). Єгипетські саркофаги, які розміщували у гробницях (мастабах або пірамідах) разом із начинням, вважаються справжніми витворами мистецтва: їх прикрашали різьбленням, розписами та інкрустаціями.

Фрагмент дерев’яного єгипетського саркофага невеликого розміру – 19,8х4,5х1,8 см із розписом (частково втраченим). На артефакті зображені сцени з давньоєгипетської міфології, пов'язані з загробним життям, включаючи ієрогліфи та фігури божеств. Характерний площинний стиль живопису з чіткими контурами і типовою кольоровою палітрою: «єгипетський синій», охристо-жовтий, зелений. Такі предмети створювалися для захисту душі під час супроводу в загробний світ. Подібні фрагменти часто походять з нижньої частини кришки саркофага, нижче колін мумієподібної фігури.

На фрагменті представлено кілька регістрів (смуг).

Верхня сцена: На темнозеленому тлі зображено божество в антропоморфній формі у профіль, що сидить на стилізованій переправі. Тіло пофарбоване у світлий колір, присутні схематичні лінії одягу, намиста. Ліва рука торкається правого коліна, долоня правої руки піднята на рівні обличчя. Божество може символізувати захист або присутність бога Осіріса, володаря потойбічного світу.

Середня смуга: Містить горизонтальний напис чорними ієрогліфами, фон смуги - жовтий.

Через фрагментарність і стан збереження напису точне і повне прочитання тексту є складним. Проте, спираючись на іконографію та типові тексти для даних артефактів, можна визначити ключові символи та загальний зміст. Зазвичай, у цій частині саркофага розміщували молитовні тексти, могли бути епітети божества або імена, титули особи. Читання - справа наліво. Жовтий колір часто символізував божественну плоть і вічність.

Нижня сцена: Показує фігуру, що стоїть на колінах у позі адорації (поклоніння). Дане зображення уособлюється з молитвою про дарування їжі та пиття в потойбіччі. На другому плані – архітектурний елемент, схожий на колону або вхід до гробниці чи храму з фігурою богині Хатор, яка покликана давати душам радість і життя. Фон насиченого голубого кольору.

Кедрова деревина покрита двошаровим левкасом з обох боків. На правому ребрі дошки помітні сліди склеювання. Розпис виконано темперою і восковими фарбами. На звороті – частина охристого фрагменту із двома лініями.

Єгипетська міфологія не схожа ні на одну з міфологій інших народів. Всі міфи побудовані на символіці і мають глибокий філософський і психологічний підтекст.

— Як культова річ древньої цивілізації потрапила в наш музей залишається загадкою, — зазначила  Оленка Крупніцька, старша наукова співробітниця художньо-рекламного відділу ТОКМ. — Через втрату записів можна лише припускати, що раритет міг належати місцевому колекціонеру, або ж це була вмотивовано придбана річ для музейної збірки та ще існує багато інших гіпотез. Найголовнішим завданням сьогодення – збереження цих скарбів!

Нагадаємо, раніше «20 хвилин» публікували кілька матеріалів про секрети краєзнавчого музею у Тернополі.

 

Читайте також:

110 років Тернопільському обласному краєзнавчому музею: розповідаємо його секрети

110 років Тернопільському обласному краєзнавчому музею: розповідаємо його секрети (Частина 2)

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.