Партнер рубрики Події

Вибух газу у клубі в Угринові: за три роки суд досі не назвав винних у каліцтві восьми дітей

Вибух газу у клубі в Угринові: за три роки суд досі не назвав винних у каліцтві восьми дітей

Ми дізнались, де зараз травмовані підлітки і що їм довелось пережити. Дехто з них шукає порятунок за кордоном, бо тут їм вже допомогти не в змозі. А батьки досі згадують обнадійливі слова тутешніх медиків: за рік-два ви все забудете, у дітей все загоїться. А вже минуло три роки… І кінця навіть не видно, ані в повному одужанні дітей, ані в тому, що покарають винних у трагедії в сільському клубі

Судові слухання тривають, але за рік справа навіть не зрушилась з мертвої крапки і досі перебуває на етапі допиту свідків. Днями минуло три роки з дня трагедії, яка мало не коштувала життя 8 дітям: у сільському клубі в с. Угринів вибухнув газ, коли підлітки репетирували різдвяний вертеп.

Вже третій рік більшість із них терпить біль та намагається подолати комплекси через знівечену зовнішність. А їхні батьки докладають максимум зусиль, аби діти просто навчились жити з цими травмами, нестерпними болями і рубцями. І буквально перевертають гори, не втрачаючи надії на повноцінне життя своїх нащадків.

Люди, які постали перед судом у статусі обвинувачених, живуть, як і раніше, ходять на роботу на у власних справах. І зрідка навідуються до суду. В липні було останнє засідання. Наступне довелось перенести, бо, за словами мами одного з травмованих хлопчиків (у нас є всі дані. Проте ми не називатимемо імені в публікації, аби не нашкодити розгляду справи і самій дитині – прим. авт.), на суді не було однієї з обвинувачених. Суд повідомили, що обвинувачена хворіє. Буквально за день ця ж мама зустріла жінку на базарі — та йшла з подругою, робила покупки, жартувала і зовсім не виглядала хворою. А мама покаліченої дитини розвернулась і пішла додому, бо, каже, й забула, за чим приходила на ринок…

Відео дня

У грудні у справі призначили нового прокурора, якому потрібен час на ознайомлення з матеріалами справи. Тому засідання перенесли на 5 січня 2023 року.  На ньому планують допитувати свідків. Але чи відбудеться воно, родини постраждалих дітей не знають. Проте хочуть вірити, що справа таки зрушить з мертвої крапки і винних у трагедії, яка поділила життя десятка родин на до і після, таки  колись покарають.

Хлопців рятували всім світом

Нагадаємо, пожежа виникла у сільському клубі 3 січня 2020 року.  Вогонь охопив половину будівлі, площа якої близько 60 кв.м. О 17.40 до рятувальників надійшло повідомлення про вибух та подальше горіння в приміщенні клубу в с. Угринів – тоді Підгаєцького району.

В результаті вибуху постраждали восьмеро дітей віком від 12 до 17 років. Підлітки саме проводили репетицію різдвяного вертепу. Травмованих дітей екстрено госпіталізували. А Відомості про подію внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 2 статті 272 ККУ – порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Семеро хлопців тоді перебували на лікуванні в обласній дитячій лікарні. А  Ігоря — Михайла Георгіцу, стан якого був найважчий, відправили тоді на спеціалізоване лікування до Києва напередодні Старого Нового року. Небайдужі відкривали благодійні рахунки та оголосили тоді про збір коштів для потерпілих внаслідок вибуху дітей.

До розслідування справи вибуху в сільському клубі, яке перебувало на контролі керівництва МВС, долучили і столичних фахівців, які мають досвід в розслідуванні такого роду злочинів. Про це повідомив начальник Головного управління Нацполіції в області Олександр Богомол.

Тієї ж ночі, як стався вибух, на місці працювали і поліція, і рятувальники. Слідчо-оперативна група провела огляд місця події, каже головний поліцейський краю.

 —  Було встановлено, що до гілки, яку підключали газовики, була приєднана інша гілка, яка була несправною і розміщувалась за кілька метрів до клубу. Через цю гілку пішов газ крізь щілини в землі. Газ накопичився, і внаслідок цього стався вибух,  —  пояснив Олександр Богомол.  —  Ми зафіксували, з чим були газовики, яким було приладдя, в ту ж ніч вилучили всю документацію, яка супроводжувала це підключення.

Вже тоді Олександр Богомол озвучував попередні результати розслідування: були порушення, і за них нестимуть відповідальність певні посадові особи. Експертизи проводили у Вінницькій області, аби не було впливу на результати.

Під час вибуху постраждав і син поліцейського. Але це не впливатиме на хід та об’єктивність розслідування, запевняв Олександр Богомол.

Кого звинуватили в Угринівській трагедії? 

Справу передали до суду влітку 2021 року. На лаві підсудних опинились двоє — майстер та зварювальник, яких обвинуватили у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. З цим категорично не погоджувався адвокат потерпілих Володимир Твердохліб. Він переконаний, що обвинувальний акт не відповідав обставинам справи. І притягувати до відповідальності потрібно й й керівницю газової служби Підгаєцкьої дільниці — за ст. 364 ККУ, за зловживання владою та службовим становищем. Вона навіть не надала документів робочим, що проводили газові роботи. Принаймні майстер, якого зараз у суді звинувачують, підтвердив: документів, схем, планів щодо робіт не було. А ця стаття вже стосується корупційних злочинів, натомість пані зараз проходить у справі як свідок. А має бути обвинуваченою, переконаний адвокат. Адже саме вона несла відповідальність за роботи з підвищеним рівнем небезпеки.

Проте час пішов, бо оскаржувати це все можна було на етапі досудового розслідування або на підготовчому засіданні. Зараз дочекатись хоча б вироку у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

Батьки обурювались затягуванням судових слухань та семеро з восьми звернулись до суду, аби їм змінили суддю. Батькам постраждалих дітей відмовили, і справа знову повернулась на розгляд до Підгаєцького райсуду.

Через що довелось пройти восьми обпеченим і покаліченим хлопцям за ці роки від дня трагедії, їхні батьки завжди говорили дуже обережно. Нам вдалось дізнатись, через що пройшли їхні діти і як живуть зараз.

Позаду 18 операцій — і це не кінець

Марія Погребнюк, мама 16-річного Юри, пригадує, як через рік після трагедії всі разом записували вітальне відео перед Різдвом. Тоді саме минув рік після вибуху газу, від якого постраждали діти. Оптимізму було чимало, як і віри в найкраще. І лише згодом прийшло розуміння, що позитивних змін у дітей – замало. Зовнішність не покращала, а надія на ідеальні обличчя і тіла після пластик, танула з кожним днем. Попереду було заплановано ще чимало операцій, а це шалений біль. Але чи не найгіршим був моральний стан дитини…

Минулого року Юра, після попередніх оперативних втручань, майже 6 місяців кожен ранок починав з перев’язок. Щоранку – процедури, і лише після цього хлопець йшов до школи. Дитина комплексувала, переживала. Його мучили нестерпні головні болі. Мати каже, що щораз переконувала малого та намагалась зробити так, аби додати в його життя чимбільше позитиву і радості. Та запевнити: все подолають разом. Але попереду — не один рік і не два операцій. Подібне переживали і майже всі хлопці, які того дня постраждали від вибуху. У всіх спотворені обличчя, руки.

Родина Юрка виїхала до Сполучених штатів Америки. Але не на початку повномасштабного вторгнення, а значно пізніше. Коли надія дати здоров’ю і зовнішньому вигляду сина в Україні розтанула.

— За рік ми зробили пересадку волосся, але в Юри велика площа ушкоджень, і це все не дало очікуваного ефекту, — пригадує Марія Погребнюк. — На початку війни було не до операцій… Загалом наш син переніс 18 операцій.

Зараз родина в Америці, хоча донедавна батьки мали гарну роботу і нікуди не збирались виїжджати.

— Але коли ми побачили, що перспектив на лікування в Україні немає, а дитина втрачає впевненість і основу, почали шукати клініки за кордоном, — поділилась пані Марія. — Шукали в Іспанії, Ізраїлі. Ціни були просто космічними… Звертались і до газовиків за допомогою, ті спочатку запевнили, що шукатимуть, а потім… Словом, ми побачили, що суми захмарні і нам це все не потягнути. І усвідомили: порятунок нашої дитини — це тільки наша справа і більше нікого не цікавить.

Юрко у Штатах потрапив до дуже хорошої школи за програмою для дітей з України. Малому там подобається. А батьки якомога більше намагаються його навантажити, аби, як кажуть, «зайняти його голову». Щоб не думав про проблеми і забув про комплекси.

— Щодо лікування сина, ми звертались до місцевої клініки у Філадельфії, де проживаємо, але тут лише розвели руками, що втрачено час, і все потрібно було робити до двох років, — розповіла Марія Погребнюк. — Я була в розпачі. Але  звернулись до Геннадія Фузайлова, він приїжджає щороку в Україну разом із групою пластичних хірургів, які рятують дітей з тяжкими опіками і вродженими вадами. Саме пан Геннадій призначив зустріч з іншим лікарем. Ми вже були на прийомі, і 22 січня їдемо на першу операцію. Їх має бути серія.

Клініка надсучасна та з одним з найкращих у світі обладнань. Але головне — тут дали надію на гарний результат, каже мама хлопця.  

Де зараз і як почуваються інші хлопці

У 16-річного Сергія Думи після вибуху і лікувань були рубці на обличчі, знівечене лице, травмовані руки. У 18-річного Ігора Георгіци обличчя, руки і майже половина тіла в рубцях. Хлопець після вибуху пережив надскладну операцію у Дніпрі. Цього року мала бути наступна, але через війну в Україні хірурги не приїжджали. Зараз родина шукає клініки за кордоном — у Туреччині або Іспанії.

18-річному Павлу Корбі на перших етапах лікування пришивали руку до живота, аби таким чином наросла шкіра. Півтора місяця хлопець так ходив. Проте все вдалось не надто добре попри сподівання родини. Хлопець все життя буде прив’язаний до медичних процедур та маніпуляцій.

17-річний Микола Гринтик і тоді був дитиною з інклюзією. Проте хлопець вже починав самостійно писати і читати, чим неабияк тішив своїх рідних. Після отриманих під час вибуху травм, за словами бабусі, всі зусилля пішли нанівець. Додались нервові розлади і ще чимало проблем зі здоров’ям. Після повномасштабного вторгнення хлопчик певний час перебував з мамою в Польщі. Де він зараз і як почувається, на жаль, нам дізнатись не вдалось.

У 17-річного Сергія Гловіцького були серйозні проблеми із руками. Хлопцеві зробили пластику у столичній клініці. Родина планувала виїхати до Канади, але чи вдалось їм це зробити, інформації немає.

15-річному Вадиму Шевчуку вибухом знівечило обличчя. Хлопчику робили пластику, проте у нього чимало рубців. Його оперували у столичній клініці лікаря Валіхновського, де ці рубці намагались забрати. Результат є, але сліди досі залишились.

19-річний Богдан Гаврон чи не єдиний з компанії травмованих хлопчаків, в кого була уражена велика частина тіла, але, на щастя, легкого ступеню. І він єдиний, для кого всі операції — позаду. Зараз хлопець на навчанні в Івано-Франківську.

Життя поділилось на до і після — то оце про нас

— Є такий вислів: життя поділилось на до і після — то оце про нас, — каже Марія Погребнюк. — Наші діти пережили шалений біль. Життя зараз — це щоденна боротьба з болем і комплексами. А хтось, хто винен в трагедії, спокійно живе, ходить на роботу. Їх то не болить…

Жінка каже, ніхто тоді й не думав, що наслідки будуть аж настільки тяжкими. Принаймні у лікарнях, куди потрапили діти після вибуху, медики обнадіювали: рік-два, і ви забудете про опіки.

— Так вони і думали, що все мине, забудеться, нам час від часу допомагали контактами для подальшого лікування. А вийшло, що це реально на все життя, — каже Марія Погребнюк. — Три роки минули — ні вироку, ні рішення по справі, нічого. А люди (яких обвинуватили у трагедії – прим. авт.) як жили повноцінно, ходили на роботу, так і живуть. А ми досить що потерпілі, а ще й винні, бо самі «прохлопали» час, коли могли щось змінити в обвинувальному акті. А зараз винні своїм дітям, — маємо зробити все, щоб вони зосередились на навчанні і реалізації в житті.

Травмовані хлопці часто задають питання, мовляв, чому немає справедливості, чому досі винні у тому, що зламали життя, не покарані. І чому ці діти мають терпіти такий біль…

— Ми сподіваємось на завершення цієї справи і справедливий вирок — люди мають бути визнати винними у каліцтві наших дітей, — каже Марія Погребнюк. — А вже потім ми будемо звертатись з цивільними позовами на відшкодування за лікування, операції. Бо треба встановити наслідковий зв’язок: є вибух, є винні і є постраждалі, наші діти. Бо наразі фактично просимо кожну копійку. Це теж ненормально, бо кожен раз збирати папірчики і щораз звертатись до суду, який буде так довго розглядати – не знаю, чи життя вистачить. Але це те, на що ми можемо зараз розраховувати.

Лікарі в Америці, звичайно, цікавились причиною, де Юра їх отримав. Коли чули історію, від шоку хапались за голову.

— Так, вони шоковані, бо ми, українці, представники демократичної країні, які позиціонує хороші цінності, особливо зараз, досі не покарала винних і досі не відшкодувала шкоду, — каже Марія Погребнюк. — І це елементарно: постраждали діти. В Америці, за словами лікарів, вже давно відшкодовували б і винні особи, і держава. І вони дивуються: як, ви нічого досі не отримали? Та чого ж – нам дають. Але це мізер. Три роки, а ніхто не покараний? І наші діти все прекрасно бачать і розуміють.

Клуб ремонтують

Люди, які причетні до трагедії, мали би знати правила роботи, як Отче наш. Вони знехтували цими правилами, і це мало не коштувало життя юним артистам, що прийшли на репетицію вертепу. Батьки травмованих дітей хочуть, аби про цю справу не забували. Може тоді посадовці у своїх кабінетах перевірять все сто разів — перед тим, як відправляти робочих на подібні роботи. І розумітимуть величезну відповідальність…

Такий вигляд мав клуб через рік після трагедії

Зруйнований сільський клуб, де сталась трагедія, — у центрі села, при дорозі загальнодержавного значення з високим трафіком. «Стоїть руїною, як свідок нашої біди. І щодня нагадує про пережитий жах», — казали батьки покалічених дітей ще рік тому.   

Його колись ремонтували усім селом. Матеріали збирали по людях. А тоді там були концерти, святкові танці та дискотеки, пригадують в Угринові. Молодь сама все  організовувала, та й старші долучались. Весело було, дружно, приїжджали багато молоді з інших сіл. Удень тут розкладали тенісні столи, діти мали куди вийти. Сусіди тішилися, що є рух, село ще живе.

— Міська рада подавала позов, аби відновили зруйновану будівлю клубу, отримала заперечення, — кажуть в Угринові. — У зв'язку з тим, що у газової служби збиткова фінансова звітність, і немає коштів на ремонт. Вибухом знесло дах, пошкоджено стіни, їх треба повністю відновлювати.

У травні-червні 2022 року батьки з дітьми самі збирались із мешканцями села та прибрали руїни клубу. А з липня знайшли можливість разом із газовиками розпочати там ремонтні роботи. Вже підмурували стіни і перекрили дах. Зараз у клубі тривають внутрішні роботи.   

Редакція й надалі стежитиме за розвитком подій у цій справі та повідомлятиме про все читачів.

 

Читайте також  

Вибух газу в Угринові, де постраждали діти: двом особам повідомлено про підозру

Хто відповість за каліцтва дітей через вибух газу і чому експертизи проводять в іншому місті

"Я свого сина не впізнала": подробиці пожежі у сільському клубі на Тернопільщині, де постраждали діти

"Помоліться за здоров'я дітей": встановили ймовірну причину вибуху у сільському клубі на Тернопільщині
"Перев'язки роблять під наркозом": який стан дітей, які постраждали під час пожежі на Тернопільщині
Дітей, які постраждали під час пожежі та вибуху в Угриневі, тепер лікують в санаторії "Медобори"

 

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up