На святкування Маланки у Красноїльську Чернівецької області з'їжджаються звідусіль, щоб подивитись на грандіозне дійство. Однак для багатьох цей колоритний карнавал може бути шокуючим.
Тернополянин Олег Синовець багато чув про Маланку в Красноїльську. Тож цього року вирішив побачити дійство. Його вразили масштаби та колосальна підготовка мешканців села.
- Дійство просто грандіозне, краще один раз побачити, ніж сто разів почути, - каже Олег. - Родзинкою свята були костюми з соломи - кількаметрові метелики, ведмеді, чорти. Людина без фізичної підготовки такого костюма не вдягне. Тільки здається, що солома легка. Насправді двоє людей мусили допомагати підвестись тому метелику, який сів перепочити. Вражає те, що в цьому дійстві задіяні майже всі мешканці села, а не 100-200 як ми собі думали.
Тернополянин каже, що на дійстві було чимало екстримельних сцен та страшних сцен, тому людям з вразливою психікою туди радить не їхати.
- Люди там настільки вживаються в роль, що наприклад нечисть насправді починає себе незрозуміло поводити - вони качаються по землі, повзають, розмахують сокирами та булавами, - розповідає тернополянин. - Костюми один колоритніший за інший. Зокрема найбільше мене вразив образ одного з мешканців - його одяг був з кролячого хутра, а до нього причіплені лапки та голови мертвих кроликів. А дехто був взагалі дополовини роздягнутий, незважаючи на те, що на вулиці був мороз. Видовище вражаюче, я не шкодую, що поїхав.
Добиралися тернополяни до Красноїльська також з пригодами.
- Знаю, що з Тернополя у Красноїльськ поїхали щонайменше два автобуси, окрім цього зустрів там чимало знайомих на власних авто. Ми вирішили поїхати коротшою дорогою, однак по дорозі ми зупинялись десь 15 разів через блокпости, - розповідає Олег Синовець. - Люди в селах просто зупиняють машини і не пропускають, поки їм не дасиш викуп. До речі, в цьому прикордонному селі мало хто з молоді розуміє українську, лише румунську та трохи російської.
- Був на багатьох Маланках, в тому числі в Усті та Горошовій, коли в останній ще були крутезні платформи з казковими істотами та звірами, як символізували прийдешній рік, але та традиція зникла майже повністю років 6-8 тому, хоча по старій пам'яті туди їздять і чекають чогось ого-го. Жаль, але вже нема, - каже Олег Синовець. - Щодо Красноїльська - Маланка там це не пафос в масках, це справжня історія, яка прийшла ще з дохристиянських часів. Частину пісень, які чути там, вони й самі вже не повністю в словах розуміють. З покоління в покоління передають костюми та традицію і немає значення, який зараз рік. Їхали туди вкотре аби долучитися і зарядитися тою енергією, бо насправді дуже важко втриматись, щоб не почати пританцьовувати у їх ритмах і не співати разом з ними про ведмедя Урсу - святої для них тварини.
До слова, користувачі соцмереж цікавляться, що ж саме виспівують учасники карнавалу. Ось що пише про це тернополянка Олеся Чорнява, яка теж побувала на святі:
"Випитували в людей по кілька слів, про що вони співають, щоб хоч якесь розуміння мати. Багато хто не знав української. Але загалом пісні були про життя, дівчат і найголовніше і найчастіше про Ведмедя — Урсу. І хоча в це важко повірити, але казали, що всі пісні зводилися до "мир-дружба-жвача".
Фото та відео Олега Синовця
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
бурундук