Йдемо в садочок без сліз: поради від тернопільських вихователів

Вихованці першої молодшої групи Тернопільського дитсадка №38

Від місяця до півроку триває адаптація до дитячого садочка у малечі 2,5-3 років. Батькам важливо знати особливості цього процесу, аби полегшити, а не ускладнити його для своєї дитини.

Поведінку дитини в період адаптації до садочка буває важко передбачити навіть дбайливим мамам. Про те, що робити і чого не робити батькам у цей період, говоримо з вихователями та психологом Тернопільського дошкільного навчально-виховного закладу №38.

Наголос — на позитиві

- На початку звикання дуже важливо виробити в дитини позитивне ставлення до садочка і його працівників, - пояснює вихователь середньої групи Марія Яремчук. - Правильне налаштування потрібне насамперед батькам.  Їх нестримна любов до  дитини може їй нашкодити. Якщо батьки хвилюються чи сумніваються – ці емоції передаються дитині. Довгі прощання, ходіння під вікнами користі не принесуть.

Батькам радять налаштуватися на те, що їхнє дитя буде у добрих руках. А малюку пояснювати так: «Ти вже дорослий, всі дорослі ходять на роботу. А твоя робота – це дитячий садочок. Ми з татом тебе дуже любимо, тому віддаємо до вихователів, які тебе також будуть любити. І ти будеш їх любити». Також варто пояснити, що вдома нікого не залишається: тато і мама йдуть на роботу, дитина в садок, двері в квартиру зачиняють. Поступово малюк звикне, що так треба.

- Наголос постійно потрібно робити на позитиві, - продовжує вихователька. -  Навіть якщо дитина плаче після садочка, можна сказати: «Ти плачеш, це зі всіма буває. Але ж тобі тут було добре, так?». На таке питання дитина відповість: «Так!». Не варто питати: “Тобі тут не сподобалось, так?”, бо на таке питання вона теж відповість ствердно.

Потрібно навчитися позитивно сприймати і кожну вказівку вихователя: їсти, спати, та інші, продовжує вихователь старшої групи Вікторія Мусієнко.

- Режим і правила поведінки вдома мають бути максимально наближені до тих, що в садочку, - каже вона. - Так для дитини буде набагато легше. Якщо ж малюк у вихідні довго спить вранці, пропускає обідній сон, їсть не за столом, а по всій квартирі, то в садочку йому буде важче.

У три роки з'являється “Я”

Найкращий вік для адаптації до дитячого садочка – 2,5-3 роки, розповідає практичний психолог Людмила Медвідь. У цьому віці з’являється потреба гратися з іншими дітками, розвиваються комунікативні навички. Саме у три роки відбувається й усвідомлення свого Я. До того є МИ – «я і мама, я і тато». Розвиваються у цьому віці й елементарні навички самообслуговування – дитина самостійно їсть, ходить на горщик.

- Якщо мама три роки була з дитиною – годі чекати, що за місяць дитина звикне до іншого, - каже Людмила Медвідь. - Мамі потрібно налаштуватися, що на це потрібен буде час. Легше тим дітям, котрі вже залишалися з бабцею, іншими родичами.

При виробленні у дитини навичок самообслуговування батькам радять не економити власного часу.

- Типова помилка: мама поспішає, тому воліє сама дитину вдягнути та нагодувати, аніж чекати, поки вона зробить це сама, - продовжує психолог. - А в садочку не варто акцентувати увагу на власних помилках дитини, помилках її товаришів по групі чи на власному суб'єктивному ставленні до виховательки. Усі суперечності вирішуються не в присутності дитини.

Читайте також: Типові помилки батьків при адаптації дитини до садочка

У процесі адаптації психологи виділяють три фази. Перша — “буря” — бурхлива реакція на садок, що викликає сильне напруження. У дитини може бути поганий сон, апетит, настрій. Триває цей етап від 2-3 днів до 1-2 місяців. Друга фаза — “буря затихає” - коли дитина шукає оптимальні варіанти поведінки в нових умовах: намагається взаємодіяти з однолітками, стає більш зацікавленою, врівноваженою.  Це триває від тижня до 2-3 місяців. Третя фаза - “штиль” - дитина починає засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти, виявляти ініціативу. Триває етап від 2-3 тижнів до 6 місяців.

Важливо пам’ятати, що кожна дитина – індивідуальність, і процеси адаптації у всіх відбуваються по-різному, наголошують вихователі. Батькам не потрібно ні на кого рівнятися і переживати з того приводу, що чиясь дитина, на їхню думку, звикає швидше, легше і краще. Якщо процес вже пішов, і дитина залишається у садочку все надовше, повертатись назад і зменшувати цей час немає сенсу.

- Батькам варто знати, що відсоток дітей, які зовсім не можуть адаптуватися до дитсадка, - надзвичайно низький, - підсумовує Вікторія Мусієнко. - Випадки, коли батьки змушені припинити водити дитину в садок, - дуже рідкісні. За позитивного налаштування і доброї співпраці з вихователями процес адаптації завершується успішно.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.