Типові помилки батьків при адаптації дитини до садочка

Після садочка вся мамина увага має бути дитині

Варто вчити сприймати досвід таким, який він є, пояснює психолог вищої категорії, психотерапевт Світлана Кухарук. Тому краще говорити так: “Мама піде на роботу, а ти — в садок. Можливо, тобі не все сподобається. Але там є дуже багато цікавого. І потім ти мені все розкажеш, гаразд?”.

Тому важливо, щоб на момент підготовки до садочку дитина вже вміла говорити короткими реченнями, наголошує психолог. Тоді малюк може описати свої враження і передати емоції, які переживає, коли мама на роботі, а він у садочку.

- Я вважаю, що дитині краще йти в садок після трьох років, коли мовлення вже достатньо розвинене і дитина краще усвідомлює, що з нею відбувається, - каже Світлана Кухарук.

Дворічні діти зазвичай ще не готові надовго залишатися без мами. Вони більш лякливі, тривожні, боязкі. Часто вони погано їдять самі, не вміють самостійно вдягатися. У 4-5-річних — ще інші особливості адаптації. Вони звикли до домашнього довільного режиму дня. І коли потрапляють у садочок, де є певні вимоги, то розуміють, що втрачають.

Вранці, коли дитя збирають у садок, дуже важливими є перехідні об'єкти, продовжує психолог. Нехай малюк сам складе собі рюкзачок, покладе у нього те, що йому нагадує про дім: улюблену іграшку чи інші речі, які йому дуже близькі. При цьому можна казати: “Дивись, ось твій зайчик. Він любить садочок і буде там гратися з іншими іграшками. Він любить пригоди і казочки, які розповідає вихователька. Тому давай, все ж, ти зберешся в садочок, бо мамі потрібно на роботу”.

У період адаптації до садка з дитиною саме час починати говорити і про гроші. Наприклад: “Сьогодні у нас немає грошей для того, щоб піти на батути. Давай домовимось, що тиждень мама ходить на роботу, щоб заробити гроші, а ти — в садочок. І наприкінці тижня ми відпочинемо разом”. Можна також почепити вдома дитячий календар і відмічати в ньому дні, коли йдемо в садок, і коли відпочиваємо.

Звичайно, не варто “підкуповувати” дитину щодня, - додає Світлана Кухарук. - Але невеличкі заохочення наприкінці тижня - морозиво чи “кіндер” - цілком виправдані. Дуже важливі й емоційні винагороди: “Ти був чемний в садочку, а тепер мама з тобою пограється”. Головне — щоб не відбувалося підміни понять: “Будь чемний, а ми тобі щось купимо, лише дай нам спокій”.

А після того, як дитину забирають з садочка, дуже важливо, як наголошує психолог, щоб мама відклала всі свої справи і робила все, що хоче дитина: гралася з нею, йшла на прогулянку, годувала, вкладала спати. Спокійно, виважено і уважно вислуховувала її розповіді про те, що було в садочку. Тоді дитина “добирає” ту увагу і любов, яку вона не могла отримати від мами в першій половині дня. Якщо ж мама забрала дитину додому, але займається не нею, а безліччю домашніх справ, то дитина потрапляє в ситуацію, коли в першій половині вона була без мами, і в другій — теж. Такі діти починають капризувати, стають дратівливішими, агресивнішими. Тому що навіть у трирічному віці так довго обходитися без маминої уваги не здатні.

Загалом адаптація триває від місяця до трьох. Щоправда, у періоди, коли діти хворіють, її доводиться починати мало не з нуля.

Читайте також: Йдемо у садочок без сліз: поради від тернопільських вихователів

Стежте за новинами Тернополя у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.