Заштукатурять чи залишать? Яка доля унікальної мозаїки на фасаді «Текстильника»

Заштукатурять чи залишать? Яка доля унікальної мозаїки на фасаді «Текстильника»
  • Тернополяни у соціальних мережах активно обговорюють утеплення фасаду спортивного комплексу «Текстильник». На фасаді будівлі красується робота видатного українського художника-монументаліста Валерія Ламаха.
  • Журналіст «20 хвилин» дізнався що буде з композицією – збережуть, чи закладуть утеплювачем. 
  • А ви що думаєте? Коментуйте.

Спортивний комплекс розташований на вулиці Текстильна. Мозаїку добре видно з дороги та тротуарів. Зараз там триває реконструкція. Фасад будівлі утеплюють, ремонтують вхід, замінили вікна. Місцеві жителі б'ють нас сполох, щоб цю окрасу просто не заляпали.

Хочуть знищити мозаїку?

Тернополяни занепокоєні долею мозаїки.

– Спорткомплекс Текстильман увійшов до складу великої групи Тернопільського бавовняного паперового заводу (відкритий у 1967 році), – пише автор блогу «Рідна культура» Марк Семенюк. – Зовнішнім оформленням займався видатний художник-монументаліст Валерій Ламах. Його твори визнані далеко за межами країни. Тепер мешканці помітили активну роботу по  «утеплюванню» зовнішніх стін спортивного комплексу та його мозаїчного дизайну перекриття.

Відео дня

Тернополянин Віктор Мадрі пише:

"Працю художника-монументаліста Валерія Ламахи для спортивного комплекса «Текстильник» в Тернополі на вул. Текстильній замуровують... Спортивний комплекс входив до ХБКа і був відкритий в 1967 році".

У коментарях люди розділились на дві групи. Одні називають мозаїку «совєтщиною», інші ж хочуть зберегти її.

Хоча створювали мозаїку ще за часів Радянського союзу, на ній немає радянської символіки, на відміну від деяких інших мозаїк та фресок у місті.

Читайте також:

Цитати вождів, зірки та мозаїки: де у Тернополі збереглася радянська символіка

Окрім орнаменту, зображено п’ять постатей: спортсмен, вчений, хлібороб на полі, будівельник. Ще одну постать не помітно за деревами – це мати з маленькою дитиною.

А що ви думаєте про цю роботу? Чи варто її зберегти? Проголосуйте та пишіть у коментарях!

Опитування

Чи варто зберегти мозаїку?

– Мої колеги мистецтвознавці, які дуже довго займаються дослідженням монументального мистецтва, звертають увагу на те, що автор цієї композиції Валерій Ламах – дуже відомий художник–монументаліст, якого визнано на міжнародному рівні, – каже член громадської організації «Музей сучасного мистецтва» Юлія Гнат. – Це видатний діяч. Мистецька спільнота занепокоєна тим, що по всій Україні знищуються такі мозаїки. Ми хотіли б, щоб цей твір Валерія Ламаха був збережений.

Потрібно зберегти цей витвір мистецтва – каже Юлія Гнат. 

Ця мозаїка – не єдиний арт–об’єкт, який опинився під загрозою зникнення через утеплення. Нагадаємо, на вулиці Богдана Хмельницького фасад одного з будинків прикрашав портрет Кузьми Скрябіна. Його створили у 2016 році. Однак мешканці дому вирішили утеплити стіну. У 2019 році стіну заклали пінопластом та заштукатурили. Це викликало обурення та обговорення серед тернополян.

Читайте також:

Місто муралів: тернополяни хочуть прикрасити стіни старих будівель велетенськими малюнками

Чи знищать мозаїку?

Журналіст «20 хвилин» побував на місці проведення робіт у неділю, 18 липня. Робітників на місці не було. Фасад будівлі вже утеплено, окрім частини з мозаїкою.

Ми зустріли охоронця спортивного комплексу. Він запевнив – мозаїку ніхто не чіпатиме, вона залишиться.

– Робітники закінчують утеплення, вже все майже готово, але мозаїку закривати не будуть, – розповів охоронець пан Ярослав. – Керівництво про це знає, бо зверталися люди, громадські організації, які хотіли, щоб робота відомого художника залишилася. Тому тернополяни можуть не переживати, цю частину стіни штукатурити не будуть, все добре. Пам’ять про художника залишиться.  

Хто такий Валерій Ламах?

Валерій Ламах – український радянський художник-графік, яскравий представник покоління шістдесятників і мистецтва андеграунду . Член Спілки художників УРСР з 1956 року.

Під час німецько-радянської війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Після повернення продовжив навчання в училищі, яке закінчив 1949 року. Працював у галузі плаката та монументально-декоративного мистецтва.

Митець створив ряд художніх творів у техніці розпису та мозаїки в містах Київ, Дніпродзержинськ, Тернопіль та ін.

Серед відомих мозаїк – панно в інтер'єрі Київського річкового вокзалу, в інтер'єрі аеровокзалу аеропорту «Бориспіль», мозаїка «Симфонія праці» на фасаді житлового будинку по проспекту Перемоги у Києві.

Помер митець 25 травня 1978 у віці 53 роки.

А як ви ставитеся до радянських мозаїк, які лишились у місті? Пишіть у коментарях!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (9)
  • Надія Паньків

    Залишити
  • Валентина Вівчар

    Що вам все заважає...Залишіть історію--не чипайте...Своє-нове зробіть..місця є досить...покажіть-на що ви здатні А так---то арки дебільні зроблять...То на ялинку шляпу вчеплять...То камні  кругом натикали--архітектори хренові..То стара бруківка в око засіла--все треба зняти\\на дачах згодиться\\і на г...но поміняти...Схаменіться.поки не пізно....
  • Lucky Day

    Такі пам'ятки потрібно залишати , але з певним удосконаленням.  З боку повинна висіти табличка так 1 ×2м приблизно з таки текстом:
    Ця пам'ятка архітектури була створена у період існування СССР,  коли під час правління комуністичного режиму трагічно загинули  та були замордовані міліони Українських життів . Пам'ятаємо про голодомор 1921р.,  1932-1933рр., 1946р.
    Пам'ятаємо про Гулаг, про замордованих "ворогів народу" , про втрачені життя дітей , що загинули в якості піддослідних кроликів з клеймом дитина ворогу народу.  Пам'ятаємо про знищений цвіт нації : науковців, вчителів, свідому молодь ,що могла стати опорою для суспільства.
    Щоб пам'ятали про трагедію , а не про "мороженко " технологію якого , доречі, разом з обладнанням закупили за золото в Америці.
  • Sergii Sychov

    Залишити

keyboard_arrow_up