Тернопіль не перше місто, яке побачило стрічку. Команда фільму ще у січні розпочала великий тур Україною із показом фільму про подорож довжиною в життя. У Тернопіль фільм приїхали представляти продюсерка стрічки Катерина Мізіна та один із героїв Валерій Чоботар.

“Це був вибух мозку - все кинути і нести табурет до океану”

Автор ідеї та головний герой стрічки – режисер і мандрівник Леонід Кантер. “Людина з Табуретом” – документальний фільм про подорож довжиною в життя з пошуками щастя, здійсненням мрій та розчаруваннями, народженням та смертю. У фільмі “Людина з табуретом” показано подорож до Тихого океану, що тривала рік. Серед 20 учасників ініціатор експедиції – Леонід Кантер із дружиною Діаною та донькою Маґдаленою.

    - У 2004 році Леонід вигадав шалену гру “З табуретом до океану”,- каже продюсерка фільму Катерина Мізіна. - Її правила: нести чотири кухонні табурети до чотирьох океанів, без грошей, але з камерами в руках та піснями й виставами про любов та Україну. Цей задум був проявом свободи і того, що будь-які мрії здійсненні, якщо їх здійснювати. У дорозі ми досліджували різні культури, вчили мови, показували вуличні вистави і про все це робили документальні фільми.

Таким чином Леонід Кантер та його друзі здійснили 4 експедиції та залишили табурети пам’ятниками на берегах всіх океанів.

Матеріал для фільму був відзнятий у четвертій експедиції «З табуретом до океану» і чекав на монтаж із 2010 року. Кантер із різних причин відкладав роботу над цим фільмом, пояснює продюсерка.

   - За той час Леонід створив книжку, яка мала стати літературним сценарієм стрічки, побудував власний мистецький хутір – Обирок, був на Революції гідності та війні, створив три стрічки про українських добровольців: «Війна за свій рахунок», «Добровольці Божої Чоти» та «МІФ» про Василя Сліпака, - каже пані Мізіна. - І весною 2018 року ми розпочали працювати із Леонідом над нашим фільмом, але так і не змогли цього зробити.

Леонід Кантер знімав усе, що його оточувало. Ця стрічки мала розповісти про його шалені мандри. Але 4 червня 2018 Леонід Кантер добровільно пішов із життя, знявши свій останній кадр.

“Намагались зробити фільм таким, яким би зробив його Леонід”

    - Це фільм про життя і довгу подорож, - каже продюсерка. - Ми намагалися зробити його таким, яким би уявляв його Леонід. У стрічку ми вклали усю любов і повагу до Кантера, бо вся команда, яка працювала над фільмом, добре знали Леоніда. І я вірю, що фільм йому би сподобався. Звісно, коли Леонід знімав матеріал, то ми планували зробити фільм, який би надихав до подорожей, позитиво мислити та пізнавати світ. Але після цієї трагедії, було дуже складно зберегти баланс.

Продюсерка розповідає, що кожен кадр вони ретельно відбирали, бо чудового матеріалу було знято дуже багато.

    - Думаю, фільм викликає любов і бажання жити, - каже пані Мізіна. - Цей фільм дуже яскравий, чесний і щирий. Він про все, і у кожного зможе викликати почуття.

"Він світив усім навколо, а сам опинився в темряві"

Творці фільму розповідають, що Леонід Кантер зробив великий вклад у життя багатьох людей.

    - Я з ним познайомився ще давно, не як з режисером, а як з мандрівником і письменником, - розповідає один із героїв фільму Валерій Чоботар. - І він вніс колосальні зміни в моє життя, і в життя тисяч, я не побоюсь цього слова, тисяч людей. Найяскравіший спогад, який я пригадую, це, коли Леонід у аеропорту в Донецьку, де всі військові були дуже замучені і сумні, почав роздавати їм шоколадки. Цей чоловік доводив, що людина може отримувати радість від простих речей. Бо навіть на війні, від звичайної шоколадки військові починали посміхатись.

Валерій Чоботар після показу фільму закликав усіх глядачів пам’ятати, що поруч є люди, які потребують нашої допомоги. І потрібно вчитись звертатись одне до одного із словами підтримки та проханнями про допомогу.

За цією стрічкою стоїть 60 тис. пройдених кілометрів, чотири океани, десятки відважних мандрівників та життя найбільшого мрійника і автора табуретного проекту — Леоніда Кантера.

Довідка:

Фільм зробили друзі та колеги Леоніда Кантера. Раніше ця ж команда створювала разом документальні стрічки "Добровольці Божої Чоти" та "МІФ". Унікальну музику для стрічки написали Марко й Тарас Галаневич – музиканти гуртів "ДахаБраха" та "OY sound system", а також Balaklava Blues, Freel та Едуард Приступа.

Магічну анімацію казкових історій різних народів та графічне оформлення всього фільму зробила студія українських мультиплікаторів RIDNI Animation.

Звуковий супровід до стрічки “Людина з Табуретом” зроблено з "KWA sound production", яка робила звук для фільмів "Кіборги", "Міф", "Жива Ватра" та ін.

Виробництво фільму відбувається також за підтримки Українського культурного фонду.