Як живуть села після об’єднання з Тернополем? Що кажуть старости , аналізуємо плюси і мінуси

На фото: с.Малашівці. Фото з вільних джерел.

Питання необхідності об’єднання територіальних громад неодноразово порушували протягом історії незалежної України. Територіальний устрій на базовому рівні (села, селища і міста), який історично склався в Україні і відрізняється значною кількістю невеликих населених пунктів у сільській місцевості, не відповідав європейським нормам та практикам. 

Що таке «децентралізація»?

У 2014 році Уряд України розпочав реалізацію широкомасштабної реформи місцевого самоврядування, яка, зокрема, передбачає передачу більших повноважень від центральної влади органам місцевого самоврядування, розширення їх ресурсної бази тощо. 

Кожен мешканець села чи міста має право на сучасну медицину й освіту, доступні та якісні адміністративні, комунальні, соціальні послуги, гарні дороги, чисті й освітлені вулиці. Але люди можуть впливати на якість цих послуг лише тоді, коли відповідальні за їх надання знаходяться близько. Найближчою до людей владою є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні міські ради та їхні виконкоми. Отже, саме вони повинні мати широкі повноваження і достатньо коштів, щоб бути спроможними вирішувати усі місцеві питання і нести за це відповідальність.

Для цього в Україні відбувається децентралізація – передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей – органам місцевого самоврядування, - повідомляє офіційний сайт децентралізації. 

Загалом децентралізацію в Україні можна поділити на два етапи:

1. 2014-2015 роки

2. 2020-2021 роки

Ми вирішили запитати у старост, чи задоволені вони приєднанням до міста Тернополя. Нашими головними критеріями опитування стали бюджет, освіта, медицина і культура – те, що важливе для нормального життя мешканців. 

Як же змінилося життя у селах області після приєднання до міста Тернополя читайте далі.

Чернихів: дороги і капітальний ремонт фельдшерського пункту

До складу Чернихівської сільської ради входять три села: 

• село Чернихів (населення - 702 особи)

• село Глядки (населення - 272 особи)

• село Плесківці (населення - 185 осіб)

Богдан Татарин – староста сіл каже, що був головою сільської ради і до об’єднання з містом. Тому керівник може розповісти, як змінилися бюджети у селах. У нього ми дізналися про різні сфери життя сіл. 

Бюджет.

– Гроші отримати тепер цілком реально. Наразі робимо 400 метрів дороги, якраз проходить її ремонт. Біля школи зробили відмостку, в клубі замінили двері, зробили ФАП (Фельдшерсько- акушерський пункт – прим.ред.), – розповідає він.

Староста ділиться, що після об’єднання із містом почалися серйозні зрушення – становище покращилося. Тому на даний час Богдан Татарин не вбачає мінусів у такому об’єднанні. 

Освіта. У старости сіл ми з’ясували, що школа І-ІІІ ступенів була до об’єднання. Планують запускати базову школу на 350 місць, яка вже була побудована. У 2019 році у Чернихові відкрили новий дитячий садочок. 

Медицина. Капітальний ремонт ФАП (Фельдшерсько-акушерський пункт – прим.ред.) у с.Глядки. Жителі цих сіл закріплені за міською лікарнею №2 і отримують там усі необхідні послуги. 

Культура. У с. Чернихів Будинок культури функціонує нормально: є директор, художній керівник, концермейстер, хореограф. Два гуртки, хор і танцювальний колектив. У с. Глядки також є клуб та один колектив. Культура також прогресує.

Малашівці: запрошують на відкриття геріатричного центру

До складу Малашовецької сільської ради входять два села:

• село Малашівці (населення - 295 осіб)

• село Іванківці (населення - 410 осіб)

Староста Малашовецької сільської ради Володимир Корнутяк розповідає, що після об’єднання з Тернополем у селах все покращилося. Тому жодних претензій він не має. У старости ми запитали про різні сфери життя сіл. 

Бюджет. Тернопіль на бюджетні запити реагує дуже швидко. Колись потрібно було чекати майже рік – до кінця року, зараз не так. Проводиться будівництво доріг: цього року зробили приблизно 180 метрів дороги у с.Іванківці, каже Володимир Корнутяк. 

– Це дуже гарна дорога, я, як староста, нею дуже задоволений. Громада також. Запрошую вас приїхати і подивитися. 

Освіта. У с. Чернихів є середня школа І-ІІІ ступенів, при якій відкритий садочок. У ньому налічується 31 дошкільня.

Медицина. Мешканці сіл закріплені за другою міською лікарнею, їх обслуговують на високому рівні. Невдовзі у с. Малашівці мають відкривати геріатричний центр. 

Культура. В обох селах працюють клуб і бібліотека.

Курівці: відремонтували багато важливих будівель

До складу Курівецької сільської ради входить лише село Курівці (населення - 710 осіб).

Староста громади Ольга Кузьма розповідає, що після приєднання до Тернопільської ОТГ життя в селі тільки покращилося. Раніше, коли Курівці належали до Зборівського району, на село не звертали уваги і позитивних зрушень було мало. Та зараз за кілька років у цьому населеному пункті встигли багато чого відремонтувати та збудувати.

Бюджет.

– Покращення благоустрою в селі відбулося дуже швидко, зокрема, завдяки зростанню бюджету. Колись в Курівцях освітлювалася лише центральна дорога, тепер же – кожна вуличка та провулок. У селі поставили сміттєві баки і здійснили ремонт головної адмінбудівлі, де знаходиться бібліотека, медпункт, пошта, ЦНАП та клуб.

Освіта. У Курівцях є одна школа. Після приєднання до Тернопільської територіальної громади в ній здійснили перекриття даху. 

Окрім того, цьогоріч планують відкрити і дитячий садочок в головній адмінбудівлі.

Медицина. У селі функціонує фельдшерсько-акушерський пункт.

– Найперше, що зробили після приєднання – відремонтували ФАП.

Культура. У селі також є клуб. Але чи проводять там якісь культурні події, не говорять. Там вже зробили косметичний ремонт і планують відремонтувати сцену.

Городище: відкрили ЦНАП та планують капітальні ремонти

До складу Городищенської сільської ради входять села:

• Городище (населення - 129 осіб)

• Носівці (населення - 136 осіб)

Староста Городищенської сільської ради Руслан Кошулінський каже, що після приєднання сіл до Тернопільської ОТГ люди відчули значні покращення. Почали проводити капітальні ремонти на різних інфраструктурних об’єктах. Так, до села Городище планують відремонтувати дорогу, а через річку Серет – міст. Окрім того, у Городищі відкрили ЦНАП, це значно економить час людям, які хочуть вирішити земельні питання, адже їм вже не потрібно їхати в Зборів чи Тернопіль.

Бюджет. Староста запевняє, у Тернополі швидко реагують на всі запити щодо виділення коштів. 

З нами спілкуються та узгоджують глобальні питання депутати міськради. Це дуже важливий фактор, адже думкою селян цікавляться. У нас діє “Картка тернополянина”, пенсіонери їздять автобусом за кошти міськради.

Освіта. Школярі Городищенської сільської ради навчаються у сусідньому селі Кобзарівка. На навчання їздять шкільним автобусом, який курсує двічі, а інколи і тричі на день.

Медицина. На два села працює фельдшер. Пан Кошулінський розповів, що коли село належало до Зборівського району, місцева влада піднімала питання про скорочення фельдшера. Тоді вирішили виділяти зарплатню фельдшеру з бюджету сільської ради. 

Культура. У селах є два клуби та одна бібліотека. У клубах планують ремонт, а бібліотеку регулярно поповнюють новими книжками. Зараз там нараховують 3 000 книг.

– Знову ж таки, коли належали до Зборівського району, бібліотеку хотіли закрити. Ми були проти, а зараз не тільки зберегли її, але й активно доповнюємо її, – каже пан Кошулінський. 

У Носівцях навіть створили колектив, який виконує українські пісні.

Що каже фахівець про децентралізацію?

Професор, доктор економічних наук і завідувач кафедри менеджменту публічного управління та персоналу ЗУНУ (Західноукраїнського національного університету – прим. ред.) Михайло ШКІЛЬНЯК глибоко проаналізував та прокоментував ситуацію, яка зараз відбувається із реформою децентралізації в Україні, висловив свою точку зору про об'єднання сіл із містом та про брак фахівців на місцях, як найболючіше питання реформи. 

– Децентралізація – це явище позитивне. І не тільки в оцінці органів нашої держави, але і в оцінці міжнародних експертів. Це європейські підходи до розвитку територій, тому ми повинні запозичувати позитивні практики і в українські реалії. У державі справді пророблена велика робота у реформуванні органів місцевого самоврядування, створена велика кількість територіальних громад по Україні, з них – 55 по нашій області, – каже професор. 

Це велика відповідальність

Михайло Шкільняк зауважує, що децентралізація – це не тільки передача коштів територіальним громадам,  залишення певних коштів, зароблених на території громади, в органах місцевого самоврядування, а й делегування повноважень та, головне, передача величезної відповідальності. Суть децентралізації – щоб влада була ближча до народу, а народ – до влади. Тобто кожен житель повинен отримати послуги, які потрібні йому для нормального життя, якнайшвидше і найефективніше, а також з малими затратами часу. У процесі такої реформи держава делегує на місця велику відповідальність. 

– Відповідальність за реформу лежить на плечах всіх: депутатського корпусу і голови, органу виконавчої влади і всього населення територіальної громади, – пояснює фахівець.

“Для реформи потрібні люди, підготовлені кадри”

Михайло Шкільняк наголошує, щоб виконати основну заповідь децентралізації, потрібні підготовлені кадри. 

– Ми спілкуємось із територіальними громадами, проводимо для них ряд заходів, маємо практику і досвід підготовки стратегії розвитку територіальних громад, проводимо семінари для депутатів громад. На жаль, робота з депутатським корпусом часто залишається поза увагою. Депутати мають зрозуміти своє місце, роль, значимість і відповідальність, тому що за кожного депутата хтось голосував, довірив йому це місце. Саме депутат повинен доносити до своїх виборців проблеми та питання, які вирішуються на сесії, – підкреслює професор.

Він відверто ділиться, що сьогодні в територіальних громадах, особливо в сільській місцевості, дуже мало підготовлених кадрів, які знають механізми місцевого самоврядування. 

– Так, серед кадрів є багато добрих економістів, колишніх педагогів, бухгалтерів, агрономів, зоотехніків, але ці люди повинні володіти всім інструментарієм органів місцевого самоврядування. Управляти державним майном набагато простіше, ніж управляти об'єктами комунальної власності. Органи місцевого самоврядування мають свою специфіку, – каже Михайло Шкільняк. 

Об'єднання міста і села доцільне тільки по периметру

Професор вважає, що питання щодо об'єднання міста з селом досить неординарне та дуже актуальне. 

– Я ставлюся до цього із настороженістю. По-перше, спроможність міських більших і менших територіальних громад явно є, тому виникає питання, чому вони хочуть доєднати ще й окремі села. Раціональніше, на мою думку, було би під’єднувати до міських громад ті, які безпосередньо межують із містом. По периметру. А не тих, що на віддалі до 15-20 км. Ми ж бачимо по Тернополю ряд територіальних громад, які межують із містом, але не ввійшли до міської територіальної громади. Наразі до Тернополя приєднані окремі села з інших, колишніх районів, – висловлює свою позицію він. 

Громади можуть співпрацювати між по собою

Михайло Шкільняк розповідає про Закон України “Про співробітництво територіальних громад”.

– Коли потрібно отримати якусь послугу, особливо терміново, то добиратися із об'єднаних сіл за 28 кілометрів до міста – не раціонально. Тому сусідні громади можуть укладати угоди між собою про надання тих чи інших послуг, але за відповідну плату. Закон є, його потрібно використовувати, – каже він.

“Процеси децентралізації вийшли за межі чинного законодавства в доброму розумінні…”

Михайло Шкільняк зазначає, що на сьогоднішній день в Україні склалася парадоксальна ситуація, адже процеси децентралізації вийшли за межі чинного законодавства. Відтак, професор пояснює, що Закони “Про місцеве самоврядування” і “Про місцеві адміністрації” ще не прийняті. Закон “Про службу в органах місцевого самоврядування” – застарілий. Немає також Закону “Про управління комунальним майном”, який вкрай потрібен, бо абсолютна більшість комунального майна сконцентрована саме в територіальних громадах, у тому числі і земельні питання. 

55 громад області –  це ще не кінець

Насамкінець Михайло Шкільняк висловлює думку, що 55 територіальних громад у Тернопільській області не є їх кінцевою кількістю у реформі. Науковець вважає, що відбуватимуться процеси реформування територіальних громад, і, на думку професора, такі процеси призведуть, швидше, до зменшення кількості громад в області, ніж до збільшення.  

Отож, поспілкувавшись із фахівцем, можна виділити такі основні ризики, які несе реформа децентралізації у нашій області.

Відкритими запитаннями залишаються:

1. підготовка і перепідготовка кадрів;

2. депутатський корпус;

3. єдиний староста на декілька сіл;

4. мета приєднання до міста, як до спроможної громади, ще ряду сіл;

5. відсутність спеціального законодавства про місцеве самоврядування;

6. невикористання чинного законодавства, яке спрощує життя громад;

7. контроль держави за дотриманням виконання чинного законодавства територіальними громадами.

На жаль, зі старостою сіл Кобзарівка та Вертелка нам не вдалося поспілкуватися, бо вона у відпустці. Можливо, саме ви є жителями цих сіл? Що змінилося у Вертелці та Кобзарівці або у будь-якому іншому селі після об'єднання з Тернополем? Чи все влаштовує? 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.