Сергій ПРИТУЛА: «Я тут живу» - це про відповідальність!" (політична позиція)

 - Сергію, ви неодноразово говорили, що Тернопіль для вас дуже важливий, але ж ви живете й працюєте в Києві і навіть участь в виборах берете там.

 - Тернопіль для мене особливе місто. Настільки, що навіть на річницю свого весілля я поїхав в Тернопіль на день міста. Добре, що без наслідків від дружини (сміється - ред.). В Тернополі відбувалось моє становлення, і не лише професійне. Становлення як людини, як громадянина. І навіть все, що я робив чи роблю за межами файного міста, завжди супроводжується думкою "А що скажуть на те мої друзі з Тернополя, мої земляки, мої батьки?". Я страшенно вболіваю за наше місто, я готовий де можна підставляти плече місцевій владі та місцевим людям, я прикладав і прикладатиму зусиль для розвитку Тернополя. Тому, власне, навіть в питанні політики, мені важлива ситуація тут на місці і хоч кандидую в столиці, але долучений до процесу формування команди "Голосу" в Тернопільську міську раду, районні ради, в область. Я знаю цих людей і я впевнений в них.

 - А багатьох знаєте особисто з місцевого "Голосу"? Обійшлось без кумівства, яке доволі популярне в українській політиці?

 - І я і партійці "Голосу" стоять на позиції, що політиці потрібні фахові та чисті люди, які готові працювати для країни чи громади. Тому критерій для формування команди саме такий. В Тернополі знаю особисто дуже багатьох учасників процесу. Про всіх 42 кандидатів розповідати буде довго, хоча кожен гідний такої розповіді. Зупинюсь на декількох місцевих лідерах. Наприклад, Юрій Штопко, який очолює "RIA" в Тернополі. Знаємось багато років і я можу стверджувати, що він крутий управлінець, якісний менеджер, прекрасний організатор, а, найголовніше, - людина слова. Я особливо ціную в людях таку рису. 

Богдан Яремко, який очолює список до Тернопільської міської ради, - має невеликий бізнес, є щирим патріотом та багато років займається громадською діяльністю. 

Олег Луцишин - науковець, викладач якого люблять та поважають студенти, бо він щира та фахова людина, яку знають і за межами України. 

Катерина Міхайліді - яка очолює Тернопільський ІТ-кластер, волонтерить і реальними діями сприяє прозорості управлінських процесів та грамотності людей.  

Назар Зелінка - пластун, діючий депутат. За роки в раді посприяв ухвалення багатьох корисних тернополянам ініціатив та відкритий до кожного. 

Володимир Романко - успішний підприємець і водночас борець за якісні послуги влади для громади... Повторюсь, що говорити можна довго. Повірте: команда "Голосу" в Тернополі - гідна вашої підтримки і довіри.

 - Сергію, заради політики ви залишили успішний проект "Вар’яти-шоу". Не боїтесь таких кардинальних кроків, зважаючи на специфіку української політики?

- Я хочу, щоби українці перестали вважати політику брудною справою, бо такою вона буде доти, доки її не почнемо чистити. Часи, коли держава все вирішувала за нас, закінчились 29 років назад, а сидіти вдома і писати невдоволені гнівні пости у соцмережах, коли щось не влаштовує - це шлях найменшого опору. Тому потрібно брати відповідальність і починати вирішувати проблемні питання. Відтак я вирішив вести команду «Голосу» на місцеві вибори та балотуватись на посаду міського голови Києва. Чому? Бо я тут живу. І це не просто слоган нашої передвиборчої кампанії, це – наша позиція. «Я тут живу» - це про відповідальність. Якщо ви живете в будинку - ви ж хочете, щоб там було охайно, щоб вхідні двері були не «пошарпані», а з домофоном, ліфт не застрягав, а нормально їздив поверхами, щоб там не були спалені кнопки і щоб ваші сусіди не плювали у під’їзді. Точнісінько так само я хочу, щоб місто, в якому я живу, відповідало тим запитам, які у мене є до поняття комфорту у місті проживання. 

- Ви - медійна особа, тому, мабуть, до вас було чимало пропозицій від політиків працювати з ними? Чому саме «Голос»?

-  Так, пропозицій було достатньо. Я зараз багато їжджу по Україні, спілкуюсь з різними людьми і зауважив, що народ намагаються налаштувати на те, що політичний світ є біполярним: з одного боку є певні «патріоти», які вважають, що «хто не з нами, той з Зеленським», а з іншого боку, власне, сам Зеленський. Проте забувають, що є ще й люди, котрі не хочуть належати ні до тих, ні до інших. Власне, ці люди й об’єднуються та створюють щось нове - такі партії, як «Голос». Чому я саме з «Голосом»? Бо якщо обирати між людьми, які замовляють проституток під час роботи, пропонують бабусям продати собаку, щоб заплатити за комуналку, та які відверто не розуміли, куди йдуть і для чого та людьми з освітою у Стенфорді та Єльському Університеті я обрав тих, хто щось тямить, хто не зашкварений та не вариться десятиліттями у політиці та обіцяє щоразу одне і те ж, але під різними соусами. 

- Але медаль має дві сторони. Адже і вам часто закидають, що ви - ще один комік у політиці, що у вас недостатньо досвіду…

- Як кажуть, що «Притула – комік», нехай скажуть, що «Притула – волонтер»...Я - не фахівець з усього на світі. Але шість років тому я не знав, що таке тепловізор і яка різниця між квадрокоптером і БПЛА. На жаль, обставини змушують швидко вчитися, щоб розбиратися - що краще купувати за людські гроші (хоч там була і частина моїх грошей та «Вар'ятів» - ми щороку вкладали 1 млн грн). А тепер ми розбираємося, що треба пацанам, які стоять на ВОПі і який апарат потрібен для розвідки. Чи радимося з інструктором по снайпінгу, що потрібно для конкретної роботи снайперів. До речі, цього року темпи збору коштів на 20-25% більші, ніж минулого навіть в умовах карантину і це дуже тішить.  Також я чітко знаю, як формувати команду, як робити великі проєкти. Коли кажуть, що мені буде важко налаштувати роботу якогось департаменту в КМДА - а хтось пробував налаштувати штаб оперативного ведення бою для 3-го полку спецназу? Хай хтось це спробує зробити, а потім буде мені розказувати, як важко робити щось інше. 

(У тексті використані матеріали з BBC News Україна)

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.